ПДВ-наслідки для ЄП-платників за ставкою 2 %

Для переходу на спец-ЄП — загальна форма заяви

З метою обрання або переходу на ЄП з обороту групи 3 за ставкою 2 %, субєкт господарювання повинен подати до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п 9.8 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Мінфіну від 16.07.2019 № 308 (див. m.facebook.com/story.php?story_fbid=273067578324567&id=100068639806681). Тож для переходу на спец-ЄП

Для новостворених суб’єктів господарювання (ФОП та юросіб) строк для подання Заяви становить 10 днів з дня державної реєстрації. Такі суб’єкти господарювання вважатимуться платниками ЄП групи 3 з дня їх державної реєстрації.

Для діючих суб’єктів господарювання, які скористаються правом перейти на ЄП зі ставкою 2 % доходу, граничний строк для подання заяви — до останнього числа місяця, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування. Такі суб’єкти господарювання з метою обрання спец-ЄП можуть подати до контролюючого органу заяву. Тобто фіскали підтверджують, що перехід на ЄП з обороту за ставкою 2 % є повністю добровільним. Він відбувається через подання заяви. Якщо ФОП чи юрособа вважає недоцільним застосовувати спец-ЄП, тоді вони просто не подають таку заяву. Автоматичного переходу на знижену ставку ЄП у розмірі 2 % не відбуватиметься. Ставки 3 % та 5 % для групи 3 ЄП залишаються діючими. Відповідно, ЄП-платникам групи 3 за ставкою 3 % чи 5 % не потрібно обов’язково всім переоформлюватися. Наголошуємо ще раз — це справа добровільна!

До речі, законопроєктом № 7190 пропонується змінити строки подання заяви для застосування ЄП з обороту за ставкою 2 %. Суб’єкт господарювання буде вважатися платником спец-ЄП групи 3 за ставкою 2 %:

— з 01 квітня 2022 року — у разі подання заяви до 01 квітня 2022 року;

— з наступного робочого дня після подання такої заяви — у разі подання заяви починаючи з 01.04.2022.

Тут все залежить від того, чи перебуває вже суб’єкт господарювання на ЄП, чи ні.

Так, для переходу з загальної на спрощену систему оподаткування в полі «Реєстрація (перехід)» заяви робимо відмітку «Х». У рядку 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування» проставляємо дату переходу — з 1 квітня 2022 року. У спеціальному полі «ставка у відсотках до доходу» рядка 5.1.1 «Обрана ставка єдиного податку під час переходу на спрощену систему оподаткування» заяви зазначаємо ставку у розмірі 2 % ЄП (див. БЗ 108.01.01 // zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques), у полі «група» вказуємо «3», а у полі «без реєстрації ПДВ» проставляємо позначку «Х».

Якщо суб’єкт господарювання вже працює на ЄП і вирішив змінити ЄП-ставку на 2 %, тоді відмітку «Х» проставляємо в полі «Внесення змін» заяви. У рядку 5.2 «Зміна ставки та групи» обираємо, наприклад, з групи 3 на групу 3, зі ставки 5 % на ставку 2 % і знов ж таки без реєстрації ПДВ. Зазначаємо також дату (період) зміни — з 1 квітня 2022 року. Так само, на нашу думку, проставляємо позначку «Х» у полі «без реєстрації ПДВ», коли переходимо з ЄП-ставки 3 % на ставку спец-ЄП 2 %.

Для надіслання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обираємо рік та місяць, в якому створюється заява, та

При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

Щодо розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, то при переході на спец-ЄП до заяви він не додається (див. законопроєкт № 7190).

Реєстрація суб’єкта господарювання платником ЄП зі ставкою 2 % доходу здійснюється шляхом внесення до Реєстру платників ЄП. Перевірити належність до платників спец-ЄП можна на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: cabinet.tax.gov.ua/registers/edpod. Наразі така можливість реалізована.

Перехід на спец-ЄП — без ПДВ-анулювання

За вимогами п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ платники спец-ЄП групи 3 звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. З цієї норми податківці доходять висновку, що застосування ЄП-ставки у розмірі 2 % доходу передбачає включення ПДВ до складу ЄП. Тобто так само, як у випадку застосування ставки ЄП у розмірі 5 % доходу.

Після припинення або скасування воєнного стану ЄП-платники з обороту групи 3 втрачають право на використання спец-ЄП і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій вони перебували до обрання особливостей ЄП-оподаткування (п.п. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).

Отже спецрежим ЄП за ставкою 2 % має обмежений (тимчасовий) термін дії із подальшим автоматичним відновленням порядку обчислення ПДВ. Тому такий спец-ЄП відрізняється від класичного ЄП, встановленого п. 291.5 ПКУ. А отже за суб’єктами господарювання, які оберуть ЄП-групу 3 зі ставкою 2 % доходу та на момент переходу на спрощену систему оподаткування перебувають у лавах ПДВ-платників, ПДВ-статус зберігається. Тобто

Просто ПДВ-реєстрація вважається призупиненою на період перебування такого суб’єкта господарювання на ЄП-групі 3 зі ставкою 2 %.

Про призупинення ПДВ-реєстрації для платників, які перейшли на сплату ЄП за ставкою 2 % говорить і законопроєкт № 7190. Під ПДВ-призупиненням розуміється, що для таких ЄП-платників призупиняються права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (в тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання ЄП за ставкою 2 %.

Також законопроєкт № 7190 передбачає звільнення від ПДВ операцій з ввезення товарів на митну територію України ЄП-платниками першої, другої та третьої групи, що сплачують ЄП за ставкою 2 %.

З огляду на те, що в період дії воєнного стану ПДВ-платники, які використовують спец-ЄП, звільняються від обов’язку нараховувати, сплачувати та подавати ПДВ-звітність, то всі операції з реалізації товарів/послуг з місцем постачання на митній території України, фіскали вважають такими, що не є ПДВ-об’єктом. Тобто податківці говорять про відсутність об’єкта ПДВ-оподаткування, а не про ПДВ-звільнення, як це записано в п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. Про те, що такі операції не є об’єктом оподаткування, записано і в законопроєкті № 7190.

А якщо не виникає об’єкт оподаткування операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, то й відсутній обов’язок ПДВ-декларування (п. 49.2 ПКУ). Так само

А от щодо ПДВ-звільнених операцій ПН складати потрібно. Мабуть це й спонукало фіскалів (а також і законодавців) наполягати на необ’єктності цих операцій.

Компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ — після воєнного стану

Щодо компенсуючих ПЗ податківці наголошують, що платник ПДВ саме відповідно до п. 198.5 ПКУ повинен нарахувати ПЗ на вартість придбаних/виготовлених товарів, послуг, необоротних активів до початку застосування спец-ЄП, використаних в операціях, що не є об’єктом оподаткування — поставлених, реалізованих в період дії воєнного стану. Нарахувати компенсуючі ПЗ доведеться за умови, що суми ПДВ були включені до складу ПК на дату переходу на ЄП з обороту за ставкою 2 %. Зробити це ПДВ-платнику треба у податковій декларації за перший звітний період після завершення дії воєнного стану — відновлення його реєстрації платником ПДВ. Аналогічні вимоги висуває і законопроєкт № 7190.

Наприклад, воєнний стан закінчуються у червні 2022 року. Тоді такий ПДВ-платник за перший звітний податковий період — липень 2022 року подає декларацію з ПДВ. В ній відповідно до п. 198.5 та п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ нараховує компенсуючі ПЗ по товарах, які були продані в період застосування ЄП за ставкою 2 % доходу та по яких на дату переходу на спрощену систему оподаткування (на 1 квітня 2022 року) суми ПДВ були включені до складу ПК.

З якої бази ПДВ-оподаткування нараховувати компенсуючі ПЗ? Податківці роз’яснюють і законопроєкт № 7190 підтверджує діяти так:

— за товарами/послугами — виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг;

— за необоротними активами, які фактично використані (поставлені, реалізовані) в період перебування такого платника на спец-ЄП за ставкою 2 % доходу — виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції, а в разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни. Зверніть увагу! Мова тут іде про необоротні активи саме поставлені/реалізовані в період перебування ПДВ-платника на ЄП з обороту за ставкою 2 % доходу. Тобто, на наш погляд, нараховувати компенсуючі ПЗ на вартість всіх необоротних активів, які були задіяні в операціях, що не є об’єктом оподаткування, під час перебування на спец-ЄП, не вимагається.

Відповідно,

за такими товарами/послугами, необоротними активами.

А як бути з тими товарами/послугами, які будуть придбані ПДВ-платником в період перебування на спец-ЄП. Звісно, ні про який ПК на підставі первинних (розрахункових) документів взагалі не йдеться. Але ж потім після завершення воєнного стану на адресу такого ПДВ-платника постачальники зареєструють ПН та РК. Що робити з ними? Відображати їх у складі ПК підстав немає. Це прямо зафіксовано в законопроєкті № 7190. Такі ПН/РК доведеться просто ігнорувати. Адже перша подія припала на період дії спец-ЄП правил.

Також для ЄП-платників групи 3 за ставкою 2 % зареєстровані вхідні ПН/РК, що складені в період, протягом якого він застосовував спец-ЄП, не будуть враховуватися в обрахунку показника ∑НаклОтр (див. законопроєкті № 7190). Тобто збільшення реєстраційного ПВД-ліміту не відбудеться.

Післявоєнна ПДВ-декларація

В декларації з ПДВ за перший звітний період після завершення дії воєнного стану компенсуючі ПЗ слід буде відобразити у загальному порядку. Тобто у відповідних компенсуючих рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3.

Ще раз наголосимо: п.п. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ передбачений порядок автоматичного відновлення правил нарахування та сплати ПДВ після завершення воєнного стану. Відповідно при обчисленні ПЗ у ПДВ-декларації за перший звітний період після завершення дії воєнного стану та подальші звітні періоди у платника ПДВ зберігається право на використання сум ПДВ, включених (що підлягали включенню) до складу ПК на підставі зареєстрованих ПН на дату переходу на спец-ЄП, за товарами/послугами не реалізованими у період дії воєнного стану. Тобто

Тож, при обчисленні ПЗ за перший звітний (податковий) період після завершення воєнного стану, сформовані за рахунок значення рядка 16.1 суми ПК зменшать суми нарахованих компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ, задекларовані у рядку 4 ПДВ-декларації.

І наостанок попередимо! Для ЄП-платників групи 3 за ставкою 2% буде встановлено (крім окремих випадків) податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю. Подавати звітність таким платникам спец-ЄП потрібно буде протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця. А сплачувати ЄП-податок їм слід буде протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання ЄП-декларації (див. законопроєкт № 7190).