Податкові зобов’язання
Насамперед, нагадаємо, що:
— поки ПН/РК не реєструються (однак їх реєстрацію обіцяють незабаром відновити, див. новину buhgalter911.com/uk/news/news-1065162.html), при цьому
— усі незареєстрованні через воєнний стан ПН/РК необхідно буде зареєструвати протягом 6 місяців після закінчення ВС (п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Причому їх потрібно буде реєструвати за новою формою (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 17.01.2022 № 15), про що ДПСУ проінформує платників додатково (БЗ 101.16). При цьому, незважаючи на післявоєнну реєстрацію таких ПН/РК, їх потрібно буде складати датою першої події!
Однак, як відомо,
(!)ПЗ повинні бути задекларовані періодом першої події незалежно від факту реєстрації ПН
Щоправда, якщо ПЗ задекларовані, а ПН не зареєстровані, то після подання декларації виникне ЕПеревищ (і зменшиться ліміт). Тому щоб при післявоєнній реєстрації ПН/РК повторно не витрачати ліміт (а зареєструвати їх за рахунок ЕПеревищ, що виникло, п. 2001.9 ПКУ), податківці рекомендують дані про них фіксувати в таблиці 1.1 додатка Д1 до декларації з ПДВ (див. роз’яснення tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576814.html). Тому протягом воєнного стану платникові (постачальнику) за першою подією варто все ж складати ПН (і наводити дані про них у таблиці 1.1 додатка Д1 і подавати такий додаток разом з декларацією). Тим більше, що так потім їх простіше буде направляти на реєстрацію й не заплутатися в ПЗ. А також можна обмінюватися примірниками незареєстрованних ПН із покупцями.
А що ж у бухобліку?
Нагадаємо, що Інструкцію з бухобліку ПДВ скасовано. Тому питання бухобліку підприємство має право вирішувати самостійно. Однак, враховуючи, що ПЗ фактично проходять два етапи (спершу їх відображають за первинкою, потім доведеться реєструвати ПН), уважаємо, що в обліку допоможуть субрахунки. У зв’язку із цим з оглядкою на Інструкцію № 291* для ПЗ можна завести, наприклад, такі субрахунки:
— 643 «Розрахунки з ПЗ»;
— 641/ПДВ «ПЗ, підтверджені зареєстрованими ПН (РК)»;
— 641/2 «ПЗ, не підтверджені ПН (РК)».
* Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 № 291.
Причому такий облік краще вести в розрізі контрагентів, щоб у післявоєнний період легше було звірити дані.
Уважаємо, що оскільки ПН/РК поки не реєструються, то при поверненнях, зменшенні ціни та ін. відкоригувати (зменшити) ПЗ з ПДВ постачальник може на підставі первинки. Суворо кажучи, у п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ говориться насамперед про податковий кредит. Тому якщо зменшувати ПЗ за первинкою платник не наважується, він може чекати на реєстрацію РК. Водночас, податківці займають тут неформальну позицію й допускають можливість формування протягом ВС за первинкою не тільки ПК, але й ПЗ (БЗ 101.24).
Облік ПЗ з ПДВ може бути таким:
Таблиця 1. Облік воєнних ПЗ з ПДВ
№ з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | |
Дт | Кт | ||
Облік ПЗ протягом ВС: | |||
а) якщо перша подія — відвантаження товару | |||
1 | Відвантажено товари (відображено ПЗ за первинкою, без ПН) | 361 | 702 |
702 | 641/2 | ||
б) якщо перша подія — одержання авансу | |||
2 | Отримано аванс від покупця (відображено ПЗ за первинкою, без ПН) | 311 | 681 |
643 | 641/2 | ||
Облік ПЗ після ВС: | |||
3 | ПН зареєстровано, підтверджено ПЗ зареєстрованої ПН | 641/2 | 641/ПДВ |
* Якщо ПН в остаточному підсумку після закінчення строку для реєстрації так і не буде постачальником зареєстрована, то ПЗ можна списати на субрахунок 641/ПДВ (записом Дт 641/2 — Кт 641/ПДВ). | |||
Повернення й зменшення ПЗ | |||
а) якщо перша подія — відвантаження товару | |||
4 | Зменшено дохід у зв’язку з поверненням | 704 | 361 |
5 | Відкориговано ПЗ з ПДВ за первинкою, без РК (методом «червоне сторно») | 704 | 641/2 |
б) якщо перша подія — одержання авансу | |||
6 | Повернено передоплату покупцеві | 681 | 311 |
7 | Відкориговано ПЗ з ПДВ за первинкою без РК (методом «червоне сторно») | 643 | 641/2 |
8 | Якщо після ВС зменшуючий РК: | ||
— зареєстровано — підтверджено зменшення ПЗ зареєстрованим РК (методом «червоне сторно») | 641/2 | 641/ПДВ | |
— не зареєстровано — коригування ПЗ скасовано | 949 | 641/2 |
Податковий кредит
А що з ПК?
Оскільки ПН/РК поки не можна зареєструвати, то до кінця воєнного стану платникам дозволено показувати ПК без зареєстрованих ПН/РК — на підставі первинки (п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Тобто формувати його на підставі первинки, що підтверджує першу подію (оплату/одержання): накладних, актів виконаних робіт / наданих послуг, платіжних доручень, виписки банку, чеків РРО, а також, на наш погляд, бухдовідки, самоакта або інших документів (з усіма реквізитами первинного документа зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХIV).
Причому (як і звичайний ПК) такий ПК потрібно розшифровувати в таблиці 2.1 додатка Д1 до декларації з ПДВ. А також податківці рекомендують покупцеві за наявності можливості показувати його в скаржному додатку Д7 до декларації з ПДВ, запевняючи, що постачальник від цього не постраждає й не буде притягнутий до якої-небудь відповідальності (див. роз’яснення tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576814.html). Щоправда, врахуйте:
(!)після війни доведеться провести інвентаризацію й відстежити, який ПК підтверджений, а який не підтверджений вхідними зареєстрованими ПН/РК
На це буде відведено півроку. І якщо протягом 6 місяців після ВС ПН постачальником:
— зареєстрована (тобто ПК підтверджений) — то ПК, раніше відображений за первинкою, зберігається (з ним нічого робити не потрібно — і, скажімо, його не потрібно перекидати з періоду ВС у післявоєнний період реєстрації ПН);
— не зареєстрована (тобто ПК уважається не підтвердженим) — то ПК, раніше відображений за первинкою, потрібно зняти — відкоригувати за допомогою УР без 3 % самоштрафу. Хоча якщо постачальник зможе зареєструвати ПН пізніше (після закінчення півроку), уважаємо, що платник має право показати ПК (у межах 365 днів, продовжених на час ВС*).
* Нагадаємо, що з 01.01.2022 строк відображення ПК скорочено з 1095 до 365 днів (п. 198.6 ПКУ). Однак через припинення строків на воєнному стані (п. 102.9, п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) перебіг 365-денного ПК-строку зупиняється. Тож, по суті, до 365 днів додається весь період ВС. А за старими ПН (з датою складання до 01.01.2022) ПК може бути відображений протягом 365 днів з 01.01.2022 (плюс строк ВС) і за умови, що з дати складання не пройшло 1095 днів (плюс строк ВС) (п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, лист ДПСУ від 10.01.2022 № 227/7/99-00-21-03-02-07).
Утім, знайте: показувати ПК за первинкою — право, а не обов’язок. Тому якщо немає бажання, ПК за первинкою можна взагалі не відображати, а формувати його вже після ВС на підставі зареєстрованих ПН (за загальними правилами: у періоді реєстрації ПН або пізніше протягом 365 днів, збільшених на строк дії ВС). Тут потрібно зважити «за» і «проти».
З одного боку, ПК, відображений за первинкою (без ПН), не дасть жодного збільшення до регліміту (його не збільшить). Та й завжди є ризик нереєстрації постачальником ПН після ВС (а виходить, і необхідності подальших ПК-коригувань). З іншого боку, показаний ПК допоможе все-таки зменшити податок до сплати.
Якщо наважтесь, то виникне питання: як відображати ПК за первинкою в бухобліку?
Тому що такий ПК передбачає не тільки відображення, але й подальше післявоєнне підтвердження, уважаємо, без субрахунків тут не обійтися. При цьому для обліку військового ПК можна відкрити, наприклад, такі субрахунки:
— 641/2 «ПК за первиоккою без ПН»;
— 641/ПДВ «ПК, підтверджений зареєстрованою ПН»;
— 644/1 «ПК не підтверджений».
Вести облік краще в розрізі контрагентів (постачальників), адже так у післявоєнний період з ними легше буде звірити дані. Тоді в бухгалтерському обліку ПК на підставі первинки відобразиться так:
Таблиця 2. Облік військового ПК на підставі первинки
№ п/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | |
Дт | Кт | ||
Облік ПК на підставі первинки протягом ВС: | |||
а) якщо перша подія — одержання товару | |||
1 | Отримано запаси/товари/послуги/роботи/необоротні активи (відображено ПК за первинкою, без ПН) | 15, 20, 22, 23, 28, 91 — 94 | 631 |
641/2* | 631 | ||
б) якщо перша подія — перерахування авансу | |||
2 | Перераховано аванс постачальникові (відображено ПК за первинкою, без ПН) | 371 | 311 |
641/2* | 644/ПДВ | ||
* Якщо вирішено не відображати ПК на підставі первинки, а чекати реєстрації постачальником ПН після закінчення ВС, то суму вхідного ПДВ обліковують за Дт 644/1 «ПК не підтверджений». | |||
Облік ПК після ВС: | |||
— якщо протягом 6 місяців після війни ПН постачальником зареєстровано | |||
3 | Отримано зареєстровану ПН від постачальника (збережено ПК, підтверджений ПН) | 641/ПДВ | 641/2 |
— якщо протягом 6 місяців після війни ПН постачальником не зареєстровано | |||
4 | Відкориговано ПК з ПДВ (подано УР), відображено суму вхідного ПДВ, не підтверджену ПН: | ||
а) якщо ПК був відображений за одержанням товару | 641/2 | 631 | |
644/1 | 631 | ||
б) якщо ПК був відображений за перерахуванням авансу | 641/2 | 644/ПДВ | |
644/1 | 644/ПДВ | ||
5 | Якщо ПН постачальником зареєстрована після 6 місяців, але до закінчення 365 днів з дати складання (плюс строк ВС)*, то суму вхідного ПДВ віднесено в ПК | 641/ПДВ | 644/1 |
6 | Якщо ПН постачальником так і не зареєстрована, то на 366 день (плюс строк ВС) суму вхідного ПДВ віднесено до витрат | 949 | 644/1 |
* А для старих ПН (з датою складання до 01.01.2022) — протягом 365 днів з 01.01.2022 (плюс строк ВС) і за умови, що з дати складання не пройшло 1095 днів, збільшених на строк ВС (п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, лист ДПСУ від 10.01.2022 № 227/7/99-00-21-03-02-07). До того ж пам’ятайте, що строк відображення ПК зупиняється на період блокування (п. 198.6 ПКУ). |