Імпорт з відстрочкою митних платежів: що з ПДВ?

Відстрочка у сплаті

Для того, щоб під час війни було простіше ввозити товари із-за кордону, введено чималу кількість митних послаблень. Деякі з цих послаблень були введені постановою Кабміну від 09.03.2022 № 236.

Так, наприклад, було дозволено:

— здійснювати митне оформлення імпортованих товарів не тільки безпосередньо на кордоні або у будь-якому митному органі за загальною процедурою, а й надано право скористатися спрощеним варіантом митного оформлення за попередньою митною декларацією (МД) без доставки товарів до термінального комплексу митниці;

— відстрочити сплату митних платежів.

Про перше нововведення ми вже згадували у «Податки & бухоблік», 2022, № 24. Сьогодні ж поговоримо про відстрочку митних платежів.

Говорячи про відстрочку у сплаті митних платежів, слід розуміти такі основні правила:

1) відстрочення сплати митних платежів це тільки тимчасова акція. Тобто таке відстрочення буде діяти не постійно, а тільки, якщо ввезення товарів на митну територію України відбуватиметься в період дії воєнного стану (ВС).

2) під відстрочення сплати потрапляють усі види митних платежів, а саме (п. 27 ч. 1 ст. 4 МКУ)

а) мито;

б) акцизний податок;

в) ПДВ.

Нас цікавить саме імпортний ПДВ, тому про нього і поговоримо далі;

3) отримати відстрочення можна імпортуючи не будь-які товари, а тільки ті, які перелічені у додатку до постанови № 236. До переліку товарів, митні платежі при імпорті яких потрапляють під відстрочення, віднесено:

— лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в Україні та внесені до Держреєстру лікарських засобів;

— медичні вироби, які внесені до Держреєстру медтехніки або відповідають вимогам техрегламентів, що підтверджується документом про відповідність, і дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію та застосування в України;

— продукти харчування. Перелік таких продуктів наведено у таблиці нижче;

Продукти харчування, по яким при імпорті можна отримати відстрочку

— товари, визначені списком товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, згідно з додатком до Порядку, затвердженого постановою Кабміну від 20.11.2003 № 1807;

— товари критичного імпорту, перелік яких затверджено постановою Кабміну від 24.02.2022 № 153;

4) відстрочка надається імпортеру вище наведених товарів не автоматично, а тільки після отримання згоди від Державної митної служби чи визначеного нею митного органу.

Враховуючи все вище написане, вважаємо, що коли підприємство імпортує під час дії ВС вище загадані товари, то воно має змогу розраховувати на відстрочку у сплаті імпортного ПДВ.

Як отримати відстрочку

Щоб імпортер, який ввозить на територію України вище загадані товари, мав право відстрочити сплату імпортного ПДВ (тобто сплатити його не до оформлення МД, як це робиться за звичайних умов, а після ВС), він має при розмитненні товарів подати митникам (п. 3 постанови № 236):

1) митну декларацію;

2) письмової заяву з проханням відстрочи сплату митних платежів, в тому числі і імпортний ПДВ.

Форму заяви, яку слід подати імпортеру для отримання відстрочення, не затверджено. Але

Тому радимо брати саме цю форму заяви для подачі її на митниці.

Запропоновану форму заяви на отримання відстрочення заповнити не складно. В ній вам слід вказати:

— свої реквізити (юрособи вказують — назву та код ЄДРПОУ, а фізособи/ФОП — прізвище і власне ім’я та код ІПН або дані паспорта у випадку, коли фізособа відмовилася від ІПН);

— висловити своє прохання до митників надати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України дозволених до відстрочення товарів;

— пообіцяти протягом трьох місяців після закінчення або припинення ВС у встановленому порядку сплатити належні суми митних платежів шляхом оформлення аркуша коригування.

Звертаємо увагу! Про те, що відстрочений платіж слід виконати саме протягом 3-х місяців після ВС, жодний нормативно-правовий акт, в тому числі і постанова № 236, не вимагає. Але оскільки саме митники будуть давати відстрочення, то, якщо ви зазначите якийсь інший строк ніж той, що вони запропонували вказувати у формі заяви, то вам у відстроченні, напевно, відмовлять.

Після подачі заяви і МД слід очікувати на рішення митників. По суті, воно буде прийматися в строк для проведення митного оформлення імпорту ваших товарів.

Якщо ви отримаєте погодження на відстрочку, то про це вас проінформують особливим оформленням МД. А саме

Якщо ж митники не забажають надати вам відстрочку у сплаті митних платежів, в тому числі й імпортного ПДВ, то щоб ввезти товари вам потрібно буде сплатити імпортний ПДВ до дня або в день подання МД (п. 206.1 ПКУ). Звичайно, якщо ви не звільнені від сплатити імпортного ПДВ, як платники спецЄП чи інші спрощенці, або ввозите в Україну звільненні від ПДВ товари.

Податковий кредит по імпорту

Загальні правила. За загальними правилами, щоб підприємство мало право на імпортний ПК, імпортеру слід виконати обов’язково дві умови (пп. 198.2, 201.12 ПКУ):

— на митниці сплатити імпортний ПДВ;

— мати на руках оформлену МД, що підтверджує його сплату.

При цьому в мирний час ці вимоги діють щодо всіх видів митних декларацій. Так як п. 201.12 ПКУ не встановлює правило на ПК у залежність від типу МД. Тобто ставити в ПК можна суми сплаченого імпортного ПДВ за всіма видами митних декларацій — тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій (п. 198.6 ПКУ). Це підтверджують і фіскали у БЗ 101.13 // zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques.

Включити імпортний ПК потрібно в декларацію з ПДВ за той період, у якому відбулася сплата ПДВ і оформлення МД. А саме слід вказувати ПК у рядку 11.1 або 11.2, або 11.3 (залежно від ставки ПДВ) декларації з ПДВ.

Відкласти «на потім» імпортний ПК не можна. Вимоги щодо включення сум ПДВ до ПК протягом 365 днів, що містяться у п. 198.6 ПКУ, на імпортний ПДВ не поширюються. Річ у тому, що 365 днів на включення сум до ПК, стосується саме ПК за ПН/РК, а не за МД.

Щоправда, якщо ви забаритеся і не включите податковий кредит у декларацію з ПДВ за період, у якому сплатили ввізний ПДВ і оформили МД, то «відновити» його можна шляхом уточнення — подавши до декларації за пропущений період уточнюючий розрахунок (БЗ 101.13 // zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques).

Також за загальними правилами сума ПДВ сплачена на митниці має збільшити розмір реєстраційного ліміту імпортера. При цьому немає значення те, що ви сплатили суми ПДВ при ввезенні товару на митниці без використання електронного ПДВ-рахунку. Така сума ПДВ, сплачена на митниці, збільшить ліміт реєстрації за рахунок показника ∑Митн (п. 200¹.3 ПКУ).

При цьому збільшиться реєстраційний ліміт на суму сплаченого ПДВ на митниці через цей показник в СЕА на підставі даних МД з урахуванням аркушів коригування (+/-) і додаткових МД (+/-), складених з 01.07.2015 (п. 9 Порядку № 569*).

* Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабміну від 16.10.2014 № 569.

Отже, за загальним правилом у випадку, коли при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ сплачено суму ПДВ до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, то:

— він має право на включення такої суми ПДВ до складу ПК звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної МД;

— його ліміт має збільшитися на суму сплаченого ПДВ за фактом оформлення МД.

Отримано відстрочення. У випадку, коли імпортер отримав відстрочку у сплаті імпортного ПДВ, у нього виникає ціла низка питань із тим, як йому сформувати свій ПК.

По ідеї, все має бути за загальними правилами. Щоб включити суму імпортного ПДВ до ПК, має бути сплачений ПДВ і оформлена МД.

З цього випливає, що

Допоки сплата не відбудеться розраховувати на ПК не слід.

Але лише сплатити імпортний ПДВ в бюджет для того, щоб мати право на ПК, не достатньо — ще у вас на руках має бути МД, яка підтверджує сплату.

МД, яку оформили при ввезенні товару і за якою вам дали відстрочення у сплаті митних платежів, в тому числі і ПДВ, цей факт не підтверджує. У ній у графі 47 буде вказано код способу розрахунку «91» — «Відстрочення грошових зобов’язань».

Отже, вам потрібно роздобути якусь іншу МД. Чесно кажучи, це буде не інша МД, а саме ця, але підкоригована.

Про те, що саме так слід чинити, говорить навіть сама постанова № 236. Відповідно до п. 4 якої, внесення змін до оформленої МД, пов’язаних із сплатою митних платежів, здійснюється шляхом оформлення аркуша коригування у встановленому порядку у строки, визначені законом.

Звертаємо увагу, про те, що в даному випадку можна складати аркуш коригування до МД, говорить і п. 37 Положення про МД, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 № 450. В ньому серед причин коригування згадується, зокрема, випадок, коли аркуш коригування оформляють у разі необхідності виправлення відомостей, пов’язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв’язку із скасуванням рішення митного органу.

Складати аркуш коригування буде працівник митниці. При цьому причиною для складання такого аркуша, на наш погляд, буде сплачена сума відстроченого імпортного ПДВ. На основі таких відомостей він складе аркуш коригування, з якого буде зрозуміло, що імпортний ПДВ сплачений у бюджет.

Після оформлення аркуша коригування імпортер виконає всі вимоги для формування імпортного ПК. А саме — він сплатить ПДВ у бюджет і матиме оформлену МД, яка підтверджує таку сплату.

При цьому факт сплати підтверджує не сам аркуш коригування, а тільки разом із МД. Річ у тому, що оформлений митним органом аркуш коригування є невід’ємною частиною відповідної МД (абз. п’ятий п. 37 Положення № 450).

Тому, щойно буде оформлено аркуш коригування на збільшення митних платежів, імпортер матиме право на включення відстроченого імпортного ПДВ до свого ПК. При цьому потрапляти така сума до ПК буде в місяці оформлення аркуша коригування до МД. В декларації імпортний ПДВ в цьому випадку слід відображати у загальному порядку, тобто в рядку 11.1 або 11.2, або 11.3.

Крім того після оформлення аркушу коригування до МД у вас має зрости показник ∑Митн і, відповідно, сума ліміту реєстрації.