Адмінштрафи за порушення РРО-законодавства: подробиці для ФОПів

Розпочнемо з того, що від адміністративної відповідальності за порушення РРО-законодавства на час воєнного стану звільнення немає. Це фактично підтверджують і самі податківці (категорія 109.18 БЗ) — коли зазначають, що під час проведення фактичних перевірок у період воєнного часу контролюючі органи складають на фізосіб та посадових осіб юросіб протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 155¹, 163¹⁵ КУпАП. Під фізичними особами при цьому маються на увазі й ФОПи.

Власне нас буде цікавити саме адміністративні правопорушення за ст. 155¹ КУпАП. Бо ст. 163¹⁵ КУпАП то не про РРО, а про POS-термінали. Детальніше про що у статті «POS-термінал та військовий стан» сьогоднішнього номеру.

Тож, нас будуть цікавити частини 1 та 2 ст. 155¹ КУпАП.

Що слід знайти про цей адмінштраф.

1. Оскільки мова про воєнний стан (коли багато речей можуть об’єктивно заважати належним чином виконувати вимоги законодавства), варто, вочевидь, одразу зазначити, що

Тобто має бути встановлена вина особи у вчиненні адмінправопорушення. Якщо ж особа доведе, що вжила всіх заходів, щоб упередити можливе правопорушення, вона звільняється від передбаченої відповідальності.

2. Начебто суми штрафів невеликі, але є нюанс. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені цією статтею, уповноважені розглядати судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (згідно зі ст. 221 КУпАП).

Тому «вірним супутником» адмінштрафу буде судовий збір, що стягується з винуватця. А це ще майже півтисячі гривень (0,2 х 2481 = 496,20 грн).

3. Важливо з’ясувати, що податківці розуміють під «порушенням встановленого порядку проведення розрахунків»? За давньою традицією — порушення будь-якого обов’язку із названих у ст. 3 Закону про РРО. Тобто, наприклад, порушення порядку ведення обліку товарних запасів — це теж «порушенням встановленого порядку проведення розрахунків». Бо це — обов’язок, який названо у п. 12 ст. 3 Закону про РРО.

4. Кого саме будуть штрафувати податківці? Як бачите, за таке правопорушення піддані адміністративному стягненню можуть бути: (1) особи, які безпосередньо здійснюють розрахункові операції (тобто продавці, касири тощо); (2) посадові особи, які винні в тому, що було допущено порушення.

Так от давня логіка податківців така, що:

— на ФОП з найманими працівниками (як на посадову особу) адмінпротокол складають у разі виявлення будь-якого порушення порядку проведення розрахунків;

— на особу, яка безпосередньо здійснює розрахункові операції, — лише в тому разі, коли виконання вимог Закону про РРО (які не виконано) залежить від цієї особи.

Якщо мова йде про ФОПа-одноосібника, то його будуть штрафувати яка особу, яка безпосередньо здійснює розрахункові операції.

5. Оскільки справу розглядає суд, то адміністративне стягнення може накладатися не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше трьох місяців із дня його виявлення (згідно із ч. 2 ст. 38 КУпАП).

Триваючими правопорушеннями при цьому є проступки, пов’язані з тривалим, безперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою.

Наприклад, відсутність РРО/ПРРО у підприємця, якщо згідно із Законом про РРО він повинен його мати, є саме триваючим правопорушенням.

А от одноразове (по неуважності чи з інших подібних причин) не проведення через РРО/ПРРО розрахункової операції має кваліфікуватися як разове правопорушення.

6. А якщо перевіркою виявлено декілька порушень? Тут перш за все важливо розуміти, що декілька однакових порушувальних дій (бездіяльності) у результаті складають одне правопорушення (продовжуване порушення). Тобто якщо ви, наприклад, систематично не виконували якусь вимогу/обов’язок зі ст. 3 Закону про РРО то застосовується «одинарний» штраф за відповідним пунктом ст. 155¹ КУпАП.

Ба більше, якщо перевіркою буде виявлено невиконання декількох вимог (вимог різних пунктів) ст. 3 Закону про РРО, то теж застосовується «одинарний» штраф. Бо маємо справу з одним порушенням — все це буде «порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

7. Щодо сплати штрафу. Відповідно до вимог ст. 307 КУпАП порушник має сплатити штраф не пізніше ніж через 15 днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу. В разі оскарження такої постанови — не пізніше ніж через 15 днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Реквізити для сплати штрафу та судового збору зазначаються у постанові суду.

Якщо порушник у зазначений строк не сплатить штраф, постанову про його накладення направляють для примусового виконання до відділення державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна (ст. 308 КУпАП). При цьому у порядку примусового виконання з правопорушника стягується: (1) подвійний розмір штрафу, (2) витрати на облік зазначених правопорушень.

Ну і нарешті цікавий момент. Якщо ФОПа оштрафували за одне й те саме порушення і за ст. 155¹ КУпАП і за Законом про РРО, то можна сплатити менший штраф, а більший оскаржити у суді. Аргумент такий, що особу двічі притягнути до одного і того ж виду відповідальності за одне і те саме порушення не можна (ст. 61 Конституції України). Більше деталей знайдете у статті «ФОП і трудові порушення: рішуче «ні» подвійному штрафу», «Податки & бухоблік», 2021, № 38.