Якщо товар не доїхав до покупця через обстріл

Документуємо знищення майна

Насамперед, сам факт знищення товару під час перевезення слід задокументувати. Для цього необхідно одержати документи, які підтверджують те, що трапилося, від відповідних держорганів або компетентних служб. Такими документами, зокрема, можуть бути: оформлений органами МВС (поліцією) акт про пошкодження (знищення) транспортного засобу та втрату вантажу під час перевезення або видана органами ДСНС довідка про пожежу (займання транспортного засобу) тощо.

До того ж у випадку встановлення фактів знищення/псування майна потрібно провести інвентаризацію (на день установлення факту псування) (п. 7 розд. I Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879). За її результатами складають акт на списання ТМЦ (довільної форми з усіма реквізитами первинного документа зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХIV). В акті зазначають найменування знищених товарів, їх кількість і вартість, а також відзначають, що причиною знищення послугували воєнні дії (зокрема, обстріл або викликана бойовими діями пожежа).

На підставі акта на списання вартість знищених товарів відображають у бухобліку (списують з балансу).

Бухоблік

У продавця. Хто буде списувати знищений товар? Оскільки ризики й контроль до покупця так і не перейшли, товар, як і раніше, обліковується на балансі продавця (пп. 2.1, 5.9 Методрекомендацій № 2*). Тому саме продавець на підставі акту на списання вартість знищеного товару в бухучете спише на видатки (Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» — Кт 28).

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2.

У покупця. А ось покупцеві в такому випадку списувати просто нічого. Адже активи — це ресурси, що контролюються підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигід у майбутньому (п. 3 розд. I НП(С)БО 1). Однак покупець товар так і не одержав, ризики й контроль до нього не перейшли. А раз товар так і не встиг потрапити в покупця до активів, то про жодне списання товару покупцем не може бути й мови.

Податок на прибуток

У податковоприбутковому обліку операції відобразяться за бухобліковими правилам. Тобто

При цьому жодних коригувань у зв’язку зі знищенням товарів ПКУ не передбачено.

Щоправда, слід зауважити, що, на думку фіскалів, включення платником податків вартості майна, знищеного внаслідок настання форс-мажорних обставин, до складу податкових витрат можливе на підставі відповідних первинних документів, за умови проведення обов’язкової інвентаризації та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (див. інформаційний лист від 06.05.2022 // evp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/582117.html). Тобто для відображення податкових витрат податківці вимагають наявності сертифіката, що підтверджує форс-мажор.

З такими вимогами фіскалів не можемо погодитися. Адже в питаннях списання товарів ПКУ орієнтований на бухоблік. А в бухобліку для списання активів важливий, насамперед, сам факт їх знищення (а не його причина — форс-мажор). Тому, вважаємо, що для списання товару на витрати в бухгалтерському й податковому обліку цілком достатньо підтвердних первинних документів, про які говорилося вище (тобто акта на списання ТМЦ, а також документів компетентних органів — акта (довідки) поліції/пожежників про знищення транспортного засобу під час перевезення) (докладніше див. матеріал «Списуємо знищене війною майно: чи потрібен сертифікат про форс-мажор?» у «Податки & бухоблік», 2022, № 35).

Що примітно, у минулих роз’ясненнях, що стосуються, зокрема, знищення товару на окупованій території, таких умов податківці не висували. А роз’ясняли, що вартість товару, знищеного на окупованій території, обліковується у складі видатків за правилами бухобліку й зменшує об’єкт оподаткування податком на прибуток у відповідному звітному періоді (питання 32 роз’яснення ДПСУ від 07.04.2022 // tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html, БЗ 102.02).

Та й, по правді, підтвердження форс-мажору важливо не для витрат (як це подають податківці), а, насамперед, для звільнення від відповідальності (ч. 1 ст. 617 ЦКУ; ч. 2 ст. 218 ГКУ). Тому що форс-мажор звільняє від відповідальності щодо договору (санкцій: штрафів, пені тощо). Докладніше про форс-мажор див. статтю «Чи можна не виконувати договір через війну?» в «Податки & бухоблік», 2022, № 26 // i.factor.ua/journals/nibu/2022/april/issue-26/article-120134.html.

А ось від виконання договірних зобов’язань форс-мажор не звільняє. Причому зазвичай укладені договори містять у тому числі положення й про форс-мажор, які визначають дії сторін при настанні цих обставин. Тому у ситуації, що виникла, насамперед потрібно зазирнути в укладений договір і з’ясувати, що він передбачає. У ньому може говоритися про необхідність виконання зобов’язань (наприклад, по закінченню дії форс-мажорних обставин) або ж про розірвання договору у зв’язку з неможливістю його виконання (ч. 2 ст. 205 ГКУ) та ін. Загалом, можливі варіанти — дивлячись, що встановлює договір. Якщо ж положень про форс-мажор у договорі немає, то подальші дії сторонам потрібно врегулювати за домовленістю.

ПДВ

Оскільки покупець перерахував передоплату за товар, то за першою подією (передоплатою) продавець нарахував податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ (п.п. «а» п. 187.1 ПКУ). Причому оскільки під час воєнного стану податкові накладні (ПН) поки не реєструються, то покупець може відобразити податковий кредит (ПК) на підставі первинки, у цьому випадку — на підставі платіжного доручення або банківської виписки (п. 32² підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Хоча реєстрацію ПН/РК незабаром повинні відновити (докладніше див. статтю «Рестарт реєстрації ПН/РК, звітування та сплати податків» у «Податки & бухоблік», 2022, № 33 // i.factor.ua/journals/nibu/2022/may/issue-33/article-120456.html).

Важливо!

Тому при списанні товарів, знищених обстрілом, придбаних з ПДВ (причому незалежно від того, коли такі товари були придбані — до чи під час війни), компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ продавцеві нараховувати не потрібно. Тобто ПК за ними ніяк не коригується. На це звертають увагу й податківці (див. роз’яснення km.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/579907.html і БЗ 101.15).

Щоправда, врахуйте, що за законопроєктом від 10.05.2022 № 7360 (itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/39581) суми збереженого ПК за такими знищеними товарами не можуть бути заявлені до бюджетного відшкодування. А будуть підлягати зарахуванню до складу ПК наступного звітного (податкового) періоду до повного погашення (підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ доповнять новим п.п. 69.29).

Що стосується долі нарахованого за передоплатою ПДВ, то тут усе будуть вирішувати досягнуті домовленості.

Якщо вирішено, наприклад, передоплату покупцеві не повертати, а зарахувати її в рахунок оплати товару за іншим договором, то податківці в такому випадку, нагадаємо, вимагають здійснювати ПДВ-коригування так: на дату підписання додаткової угоди скласти до ПН зменшуючий РК і нову авансову ПН (якщо товари за іншим договором ще не відвантажувалися, див. листи ДПСУ від 29.06.2021 № 2561/ІПК/99-00-21-03-02-06, ДФСУ від 23.04.2019 № 1761/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Якщо ж вирішено розірвати договір у зв’язку з неможливістю його виконання й повернути покупцеві суму передоплати, то ПДВ сторонам слід відкоригувати (тобто продавцеві зменшити ПЗ, а покупцеві — ПК). До речі, про коректування ПДВ при форс-мажорі, якщо неможливо виконати умови договору поставки й покупцеві повертається аванс, говорили й податківці (лист ДФСУ від 16.10.2014 № 5218/6/99-99-19-02-02-15).

Приклад. Покупець перерахував продавцеві передоплату за товар вартістю 12000 грн (у тому числі ПДВ — 2000 грн); собівартість товару — 7000 грн. Відправлений покупцеві товар був знищений: потрапив під обстріл під час перевезення. Прийнято рішення розірвати договір і повернути покупцеві суму передоплати.

В обліку операції відобразяться в такий спосіб.

Облік товару, знищеного в дорозі