Висновок документів
У разі звільнення працівника у період призупинення дії трудового договору, роботодавець має виплатити йому всі належні кошти до дня призупинення дії трудового договору.
Ці листи є відповідями на запити редакції щодо звільнення працівника з яким призупинено дію трудового договору.
Призупинення дії трудового договору, укладеного з працівником, стало можливо завдяки Закону № 2136*, що набрав чинності з 24.03.2022. З цієї дати й до припинення / скасування воєнного стану дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором (ч. 1 ст. 13 Закону № 2136).
Ініціатором призупинення може бути як роботодавець, так і працівник. Про прийняте рішення вони за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Тобто звільнення не відбувається, а трудових договір, так-би мовити, становиться на паузу.
Роботодавець не нараховує працівникові трудові виплати за період призупинення дії трудового договору. Проте, згідно з роз’ясненням Мінекономіки від 23.03.2022**, він повинен визначати та фіксувати суми заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б. Відшкодування цих виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладено ч. 3 ст. 13 Закону № 2136 на державу, що здійснює військову агресію проти України.
** www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=7ca63edc-a033-4a4e-a29b-9157cb5a69a2&title=KomentarMinekonomikiDoZakonuUkrainiVid15-Bereznia2022-R-2136-ikhproOrganizatsiiuTrudovikhVidnosinVUmovakhVonnogoStanu
Звісно, що отримання в майбутньому такого відшкодування мало втішає працівників сьогодні. Тож не дивно, що вони вимушені шукати будь-які джерела доходу. Часто-густо такі пошуки закінчуються прийняттям рішення звільнитися від роботодавця з яким призупинено дію трудового договору. Чи можливо це? Так! Заборони на звільнення в період призупинення дії трудового договору немає.
Проте тут у роботодавця слушно виникають запитання: чи зобов’язаний він виплачувати працівникові, дію трудового договору з яким призупинено, належні йому суми при звільненні, наприклад, компенсацію за невикористані відпустки? Чи роботодавець тільки визначає суму виплат, які були б належні працівникові, у тому числі при звільненні, якщо б такого призупинення не було б, а виплата цих сум покладається у повному обсязі на державу, що здійснює військову агресію проти України?
У своїх відповідях Мінекономіки та Держпраці єдині: у разі звільнення працівника в період призупинення дії трудового договору роботодавець має виплатити йому всі належні кошти до дня призупинення дії трудового договору.
Про які виплати йде мова? Це, наприклад:
— борги по зарплаті за період до дня призупинення дії трудового договору;
— виплати, які повинні були бути нараховані працівникові за період до дня призупинення дії трудового договору, але з якихось причин їх нарахування не було проведено;
— компенсація за невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (за наявності права на неї, далі — відпустка на дітей).
До речі, щодо компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Період призупинення дії трудового договору не входить до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Отже така відпустка за період призупинення не накопичуєтеся. Проте при розрахунку середньої відпускної зарплати дні призупинення, що увійшли до розрахункового періоду, не враховуємо.
За період призупинення дії трудового договору зарплату працівникові, що звільняється, не виплачуємо. Її повинна відшкодувати РФ, як країна-агресор
Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо ж працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Разом з тим, у разі неможливості своєчасного проведення остаточного розрахунку внаслідок ведення бойових дій, строк його проведення може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. Це випливає з приписів ч. 4 ст. 10 Закону № 2136. А ч. 3 ст. 10 цього Закону в свою чергу звільняє роботодавця від відповідальності за порушення строків виплати зарплати, якщо такий роботодавець доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
А що суди? У постанові від 22.05.2020 р. у справі № 243/10450/2017 Верховний Суд дійшов висновку (та була сформована відповідна правова позиція***), що настання обставин непереборної сили свідчить про відсутність вини підприємства у затримці виплат належних при звільненні сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП.
*** unba.org.ua/assets/uploads/publications/Дайджест%20судової%20практики.pdf
Проте ми не призиваємо вас порушувати строки проведення остаточного розрахунку, встановлені ст. 116 КЗпП! Звісно, найкращий і правильний варіант розрахуватися з працівником в день звільнення і розійтися з миром.
Інформація щодо звільнення від відповідальності для роботодавців, які перебувають в зоні ведення бойових дій чи в окупації і з об’єктивних причин не можуть виконати вимоги ст. 116 КЗпП.
