Відпустка за свій рахунок в умовах воєнного стану: розбираємо проблемні питання

Що за відпустка?

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати. Термін, на який може бути надано таку відпустку, обумовлюється угодою між працівником та роботодавцем та не може перевищувати в загальному випадку 15 календарних днів на рік (див. ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки).

Разом з тим, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження 15-денним терміном, прописаним в ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки. Така норма передбачена ч. 3 ст. 12 Закону № 2136.

Зверніть увагу: Законом № 2136 не було введено нового виду відпустки за свій рахунок чи додаткової підстави для неї, а лише знято 15-денне обмеження щодо терміну такої відпустки. Це важливий момент і на ньому ми ще зупинимося далі.

Що з тривалістю?

Частина 3 ст. 12 Закону № 2136 дозволяє надавати відпустку без збереження зарплати за згодою сторін без обмеження 15-денним строком протягом дії воєнного стану. Він введений в Україні з 24.02.2022. Тож, чи можна надати таку «відпустку без обмежень» з першого дня дії воєнного стану, тобто з 24.02.2022?

Ні, не можна! Дійсно, у перехідних положеннях Закону № 2136 сказано, що він діє потягом воєнного стану. Проте сам Закон набрав чинності 24.03.2022.

Мінекономіки, у своєму роз’ясненні від 23.03.2022 зазначило, що незважаючи на те, що воєнний стан введено в Україні від 24.02.2022, положення Закону № 2136 застосовуються виключно з 24.03.2022.

Отже якщо працівник бажав піти у відпустку за свій рахунок у період з 24.02.2022 по 23.03.2022, то він міг скористатися «старими» підставами для такої відпустки передбаченими ст. 25 та 26 Закону про відпустки. Наприклад, взяти «карантинну» відпустку без збереження зарплати на підставі ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки. А вже с 24.03.2022 можна було:

— або оформити відпустку за свій рахунок за згодою сторін на період воєнного стану;

— або й надалі (до завершення карантину) знаходитися в карантинній відпустці без збереження зарплати.

Хто має право?

Чи можна надавати відпустку за свій рахунок без обмеження 15-денним строком на всій території України? Чи вона надається тільки працівникам тих областей, у яких ведуться активні бойові дії?

Положення Закону № 2136 не містять будь-яких територіальних обмежень щодо надання такої відпустки. Тож відпустка без збереження зарплати в умовах воєнного стану може надаватись працівникам незалежно від місцезнаходження підприємства, на якому вони працюють.

Проте щоб її отримати самого тільки бажання працівника та наявності в нього певних причин недостатньо. Має бути ще й згода роботодавця. Якщо роботодавця не влаштовує перспектива надання працівнику такої відпустки, то він може й відмовити.

Також зазначимо, що відпустка без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану надається виключно з ініціативи працівника.

Чи можна скористатися такою відпусткою декілька разів у період дії воєнного стану? Так, працівник може піти у відпустку за свій рахунок, потім вийти на роботу, попрацювати деякий час, а потім за необхідності знов скористатися цією обставиною для відпустки за свій рахунок.

Як оформити?

Відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін в умовах воєнного стану надаємо працівнику на підставі письмової заяви. У ній мають бути зазначені:

1) причина, у зв’язку з якою працівник просить надати неоплачувану відпустку;

2) дата початку відпустки;

3) тривалість відпустки. Зауважимо, що в заяві працівник може зазначити конкретну дату початку та тривалість відпустки, або ж вказати лише дату початку такої відпустки, а дату її закінчення залишити відкритою, зазначивши «до припинення або скасування воєнного стану».

Текст заяви про надання відпустки за угодою сторін може бути, наприклад, таким:

Документи, що підтверджують причини надання відпустки, до заяви додавати не потрібно.

На підставі заяви працівника видаємо наказ про надання відпустки без збереження заробітної плати. Наведемо фрагмент такого наказу.

У табелі обліку використання робочого часу для позначення відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки) у тому числі у зв’язку з військовим станом, використовуємо буквений код «НА».

В особовій картці працівника робимо відмітки в розділі V «ВІДПУСТКИ», зазначаючи вид відпустки, дати її початку і закінчення, підстави для надання цього виду відпустки.

Після воєнної відпустки у щорічну

Відпускний стаж. Відпускний стаж для щорічної основної відпустки визначають відповідно ст. 9 Закону про відпустки. У її п. 4 ст. 9 вказано, що час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпустки, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Вище ми вже акцентували вашу увагу на тому, що Закон № 2136 не вводив нову підставу для відпустки за свій рахунок, а лише скасував обмеження 15-денного терміну для відпустки за свій рахунок у зв’язку з воєнним станом.

Тобто відпустка без збереження зарплати за згодою сторін під час дії воєнного стану надається на підставі ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки, тільки іншої тривалістю.

Отже робимо висновок, що

Підстава — п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.

Розрахунок. При розрахунку відпускних із розрахункового періоду виключають календарні дні, коли працівник згідно з законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток (абз. 6 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100).

Таким чином, період перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати виключаємо з розрахункового періоду.

Лікарняні/ декретні в період воєнної відпустки і після

Право. Якщо в період воєнної відпустки за свій рахунок працівник захворів, то він повинен усвідомлювати, що період хвороби, що збігся з періодом відпустки за свій рахунок, оплаті не підлягає. Це прямо зазначено у п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).

А як бути якщо працівниця, перебуваючи у відпустці за свій рахунок, отримає лікарняний по вагітності та пологах? Тут усе гаразд. Якщо в період відпустки без збереження зарплати в працівниці настало право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустку за свій рахунок переривають. При цьому допомогу по вагітності та пологах виплачують з дня виникнення права на декретну відпустку.

Страховий стаж. Чи входить час перебування у відпустці без збереження зарплати під час воєнного стану до лікарняного страхового стажу?

За загальним правилом сьогодні лікарняний страховий стаж формують місяці, за які сплачено ЄСВ (ст. 21 Закону № 1105).

Виняток із цього правила — періоди відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), які включаються до страхового стажу як періоди, за які сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску. Як бачите, відпустка за свій рахунок серед цих винятків не зазначена.

Таким чином, якщо працівник увесь місяць перебував у відпустці за свій рахунок, за нього не сплачувався ЄСВ і він не отримував допомогу по частковому безробіттю або пенсію по інвалідності із соцфонду, які б сформували його страховий стаж, то такий місяць до лікарняного страхового стажу не ввійде.

Розрахунок. Ще пару слів скажемо про розрахунок лікарняних, якщо в розрахунковому періоді відпустка без збереження заробітної плати. У цьому випадку дні такої відпустки виключають із загальної кількості календарних днів, які братимуть участь у розрахунку середньої зарплати.

Мобілізація і відпустка

А чи може працівник, що проходить військову службу, подати заяву про надання йому відпустки без збереження зарплати? Він то може, але роботодавець зобов’язаний відмовити працівникові. Тут у пріоритеті ст. 119 КЗпП. Вона зобов’язує зберігати за призваними (прийнятими) на військову службу працівниками місце роботи, посаду та середній заробіток. Тож зекономити не вийде.

Зворотна ситуація. Працівника мобілізували в період відпустки без збереження зарплати. Чи зберігати за ним середній заробіток? Почнемо з того, що КЗпП та Законом про відпустки не передбачено обов’язку роботодавця переривати відпустку без збереження заробітної плати, надану працівникові у разі його призову на військову службу. Разом з тим, на нашу думку, така відпустка все ж таки підлягає перериванню в силу вимог ст. 119 КЗпП, яка є імперативною в питанні оплати періоду військової служби мобілізованого працівника. Тож, на нашу думку, роботодавець повинен увільнити такого працівника від роботи з дати призову та зберігати за ним посаду та середній заробіток.