Відповідь на поставлене запитання не така вже й очевидна, як може здатися на перший погляд. Причина, як завжди, банальна — чинним РРОшним законодавством воно прямо не врегульоване. Саме тому податківці на місцях подекуди змушують платників скасовувати всі КОРО, зареєстровані на конкретний РРО з початку його роботи. Іноді додають — з урахуванням трирічного строку зберігання КОРО.
Разом з тим офіційна позиція ДПСУ на сьогодні полягає в тому, що
скасування проводиться щодо КОРО, використання яких суб’єктом господарювання ще не закінчено, а використані КОРО скасовувати не потрібно, вони зберігаються суб’єктом господарювання протягом трьох років після їх закінчення
Про це чорним по білому сказано у листі ДПСУ від 15.09.2020 № 3858/ІПК/99-00-07-05-01-06.
Єдиний аргумент цього листа — процитований у ньому п. 1 гл. 1 розд. ІІ Порядку № 547-2*. Згідно з цією нормою «суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть <...> скасувати реєстрацію книги (!) ОРО та припинити її застосування».
Як можна припустити, міркування податківців були такими: оскільки слово «книга» вжито в однині, то й скасовувати слід одну, а саме останню КОРО. При цьому після закінчення використання такої КОРО на її титульній сторінці необхідно зазначити дату закінчення (п. 11 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2).
Зверніть увагу! Статус згаданого вище листа — індивідуальна податкова консультація (ІПК). А вона, як відомо, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому її надано (п. 52.2 ПКУ). Тож є сенс звернутися за такою ж ІПК на власну адресу, хоча в період воєнного стану (ВС), коли строки надання ІПК призупинені (БЗ 129.06), на неї можна чекати довго.
Із консультацій, призначених для широкого загалу, можна звернутися до БЗ 109.09, де фіскали роз’яснюють, яким чином здійснюється скасування реєстрації КОРО, зареєстрованої на РРО. Однак прямої відповіді на поставлене читачем запитання у ній, на жаль, немає. У ній ідеться лише про те, що
скасування реєстрації КОРО на вже зареєстрований РРО здійснюється шляхом подання заяви за ф. № 2-КОРО (додаток 4 до Порядку № 547-2)
Ідентифікатор цієї форми — J/F1314804, якщо подаватимете її в електронному вигляді. Це дозволяє зробити п. 5 гл. 3 розд. II Порядку № 547-2.
Таку заяву слід подати до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування (п. 3 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-2). Тобто з дня прийняття рішення про відмову застосовувати КОРО на РРО.
Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та здійснює запис на титульній сторінці КОРО на РРО щодо скасування її реєстрації (абзац третій п. 1 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-2).
Зауважимо, що на період ВС норма щодо призупинення строків із п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ стосується і цих строків, визначених РРОшним законодавством. Тобто з поданням такої заяви можна, узагалі-то, до кінця війни й не поспішати.
Та це ще не все. Хоча в консультації з БЗ 109.09, про яку ми тут говоримо, більше нічого суттєвого немає, на цьому крапку ставити зарано.
Виявляється, необхідно ще виправити реєстраційне посвідчення РРО. У ньому має бути зазначено: «КОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється» (абзац п’ятий п. 2 розд. ІІІ Порядку № 547-1*).
У зв’язку з цим суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку № 547-1) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення (абзац перший п. 2 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-1). Зробити це треба протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення.
Після отримання такої заяви контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дня її подання видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
Увага! На період ВС і ці строки теж призупинені. Що, у свою чергу, викликає закономірне запитання:
якщо реєстраційне посвідчення РРО не перереєстроване, чи буде це порушенням Порядку № 547-1 і яка відповідальність за таке порушення передбачена?
У листі ДПСУ від 15.09.2020 № 3858/ІПК/99-00-07-05-01-06 головні податківці відповідають на нього так: якщо реєстраційне посвідчення на РРО ще не перереєстроване, суб’єкт господарювання не має здійснювати розрахункові операції на такому РРО до перереєстрації реєстраційного посвідчення. Водночас чинним законодавством не передбачено штрафних санкцій за зазначену діяльність. Причому ДПСУ доходила такого висновку ще за мирних часів, коли жодні РРО-строки призупиненими не були (карантинний п. 528 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на них не поширювався).
Знову ж таки, зважаючи на індивідуальний характер цього листа, можна спробувати отримати власну ІПК і з цього питання. А поки її нема — робити все так, як ми описали вище. І навіть якщо ви не дійдете зі своїм податковим інспектором згоди щодо того, останню чи всі КОРО слід скасувати, можете піти йому назустріч і подати одну заяву за ф. № 2-КОРО про скасування всіх і одразу КОРО (так дозволяє зробити примітка 4 до ф. № 2-КОРО).
А можна прийняти рішення про відмову від КОРО — і більше нічого до кінця війни не робити! Вибір, як завжди, за вами.
