ВИСНОВКИ ДОКУМЕНТА
1. Платники, які мають можливість виконувати податкові обов’язки, вже повинні подавати податківцям документи (повідомлення) в загальні строки, визначені ПКУ.
2. Формально виходить, що і реєстраційні заяви, і форму № 20-ОПП, й інші документи, які не визнаються податковою звітністю, але подання яких передбачено ПКУ, мають подаватися в загальні строки, визначені ПКУ (платником, який не підтвердив неможливість виконувати податкові обов’язки).
3. Є нюанси, якщо мова йде про надання платниками відповідей на запити податківців.
Відновлення строків для подання документів. Із найцікавішого, на наш погляд, і почнемо. Внесено зміни у «воєнні» п. 69.1 та п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Нагадаємо, що:
— п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ визначає, в які строки платники податків під час воєнного стану повинні виконувати податкові обов’язки (залежно від того, мають чи не мають можливість вони їх виконувати);
— п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ зупиняє перебіг деяких строків для платників та податківців. Відповідно якщо якісь строки законодавець прописує у цьому пункті як винятки, то це фактично є відновленням перебігу відповідних строків. Вони знов починають текти/спливати.
Так ось, п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ підкоригували і уточнили, що він стосується не лише сплати податків, реєстрації ПН/РК, подання звітності, а й
подання документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 392, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу
Формулювання норми після змін звучить так:
«податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 392, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових…».
Тобто документи (повідомлення), про які йдеться в цій нормі, платниками, що мають можливість виконувати податкові обов’язки, вже повинні подаватися податківцям у загальні строки, визначені ПКУ. У платників, які не мають можливості, — у строки, визначені абз. 4 п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, тобто протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платників податків.
Аналогічно цій нормі підкоригували і п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. І тепер у цій нормі зазначено, що призупинення строків на час воєнного стану не стосується (!) строків подання
«податкової звітності (повідомлень) та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 392, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу у т. ч.)».
І тут ми наблизились до головного питання: а про які саме документи (повідомлення) йде мова? Про документи, які стосуються контрольованих операцій (документів-повідомлень, названих у ст. 39 та 392 ПКУ) чи всіх? Наприклад, чи стосується це ф. № 20-ОПП або реєстраційних заяв, щодо яких до цього поширювалися норми про призупинення строків їх подання під час воєнного стану (фактично — дозволялось їх подавати вже після закінчення воєнного стану)?
Зазначимо, що визначення терміна «документ» міститься у п.п. 14.1.1441 ПКУ:
будь-який документ складення та/або подання, та/або надіслання якого передбачається ПКУ, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі ПКУ, та/або пов’язане з реалізацією прав та обов’язків платника податків, та/або контролюючих органів згідно із нормами ПКУ
Тобто формально виходить, що якщо платник податків під час воєнного стану має можливість виконувати податкові обов’язки, то подавати всі документи, які визначені податковим законодавством, звісно, якщо у платника виникає обов’язок їх подання, потрібно в загальні строки, визначені ПКУ.
Тож і реєстраційні заяви, і форма № 20-ОПП, й інші документи, які не визнаються податковою звітністю, але подання яких передбачено ПКУ, мають подаватися в загальні строки, визначені ПКУ. Норма про призупинення податкових строків тепер їх стосуватися не буде.
А якщо, наприклад, у платника під час воєнного стану виник обов’язок подання такого документа, але він скористався нормами про призупинення податкових строків з п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Протягом якого часу він зараз має виконати обов’язок щодо подання такого документа?
Тут виходимо з того, що раз строки подання документів на час воєнного стану призупинялись, то фактично з 24.02.2022 по дату набуття чинності Законом № 2719 перебіг строків був «заморожений».
А отже, якщо для подання документа відповідно до загальних норм ПКУ відводилося, наприклад, 10 календарних днів і початок таких 10 календарних днів припав, припустимо:
1) на 01.07.2022 (тобто документ мав би за загальними правилами подаватися в період з 01.07.2022 по 10.07.2022), у такому разі відлік цих 10 календарних днів тільки і почнеться з дня набрання чинності Законом № 2719;
2) на 20.02.2022 (тобто документ за загальними нормами мав би подаватися в строк з 21.02.2022 по 02.03.2022), у такому разі до 24.02.2022 спливли 3 дні цього строку. А інші 7 днів почнуть свій перебіг з дня набрання чинності Законом № 2719.
І тут є ще такий цікавий момент.
Законодавець вдався до зміни «карантинних» норм. Так, «карантинною» нормою п. 528 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ зупинені на час карантину строки, встановлені ст. 73 і 78 ПКУ щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів. Фактично, ця норма дозволяє платнику відтермінувати строк відповіді на запити податківців до кінця карантину. Раніше виняток з цього правила становили запити щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або від’ємного значення ПДВ.
Законом № 2719 розширили коло таких винятків. Так, тепер
призупинення строків відповідей на запити не буде стосуватися відповідей на запити податківців, які стосуються:
— законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або від’ємного значення з податку на додану вартість;
— питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які проводять господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України;
— податкового контролю за трансфертним ціноутворенням;
— податкового контролю за нерезидентами (представництвами нерезидентів);
— валютного контролю в частині дотримання встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів)
Тобто відповіді на запити щодо цих питань мають надаватися платником у загальні строки, визначені ПКУ (протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту).
Але тут є питання: а навіщо нам зараз «карантинне» зупинення строків, якщо поки триває воєнний стан, актуальним є саме «воєнне» зупинення з п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Так, вочевидь, у тому ж і справа, що п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ вже не зупиняє перебігу строків подання документів, у тому числі на запит податківців. Тож у цій частині актуальним знов стає «карантинне» регулювання. Бо карантин триває до 31.12.2022. Тому
якщо мова про надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів, то строки на їх надання, як і раніше, зупинені. За винятком названих вище випадків
Але зупинені вони вже не п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, а п. 528 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Також звернемо увагу на такий момент. Є деякі логічні зачіпки вважати, що ці зміни поширюються лише на ті документи (повідомлення), які безпосередньо пов’язані з поданням певної податкової звітності (подаються в рамках такої звітності). Зокрема, це стосується документів (повідомлень), які подаються в рамках виконання законодавства щодо контрольованих операцій. Такі документи (повідомлення) названі в ст. 39 і ст. 392 ПКУ. Втім, вважаємо, довести це тим же податківцям буде проблематично.
Стягнення податкового боргу. Також звертають увагу на себе дві важливі зміни:
1. Відновлюється перебіг податкових строків, які стосуються стягнення податкового боргу з платників, що мають можливість виконувати податкові обов’язки. У п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ додані положення, які передбачають, що призупинення строків не стосується:
«строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків — суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені статтями 59 — 60, 87 — 101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов’язань згідно із статтею 116 цього Кодексу».
Тобто з дня набрання чинності Законом № 2719
строки, які стосуються стягнення податкового боргу, знову почнуть свій відлік (для платників, які мають можливість виконувати податкові обов’язки)
Зокрема, це стосується строку в 30 календарних днів, після спливу якого податківці мають право на стягнення коштів та продаж майна (строк з п. 95.2 ПКУ). І 90-денного строку, після спливу якого податківці мають право стягнути кошти з банківського рахунку за узгодженою сумою податкового боргу (строк з п. 95.5 ПКУ).
2. Податківців звільнили від сплати судового збору в частині стягнення сум податкового боргу, а також заборгованості зі сплати ЄСВ.
Продовжено пільгу з п. 46 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Продовжено до 01.01.2026 (було до 01.01.2023) пільгу з ПДВ для боржника або поручителя, які погашають заборгованість перед кредиторами, передбачену п. 46 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Є й інші зміни, втім їх ми розглядали окремо (див. статті «Податкових перевірок стане більше?!» та «Відмова від спецЄП: всім — майже без змін, аграріям — полегшення» // «Податки & бухоблік», 2022, № 89).
Наприкінці зазначимо, що Закон № 2719 набуває чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування (тобто з 24.11.2022).
