Доступу до майна немає
Перш за все нагадаємо, що у воєнних умовах підприємства, майно яких знаходиться на тимчасово окупованій території та в районах ведення воєнних (бойових) дій, проводять інвентаризацію виключно за можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, необхідних первинних документів і регістрів бухобліку (п. 12 Порядку № 419*, п. 8 розд. І Положення № 879). Йдеться про підприємства, які:
* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.
1) з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на:
— території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя;
— тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях;
— території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях;
2) мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану (ВС) або структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на таких територіях (районах).
Тож ще раз наголосимо:
підприємства, майно яких тимчасово окуповане або знаходиться в районах бойових дій, мають провести інвентаризацію, тільки-но зникнуть перешкоди та стане можливим безпечний і безперешкодний доступ до таких активів
За вимогами п. 12 Порядку № 419 і п. 8 розд. І Положення № 879 відповідні райони (території) проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану мають визначатися відповідно до законодавства. А за приписами п.п. 69.28 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, має визначити Кабмін. Наразі цього не сталося. Тому Мінфін натякає постраждалим підприємствам орієнтуватися на Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджений наказом Мінреінтеграції від 25.04.2022 № 75 (див. лист Мінфіну від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254). Такий документ необхідно використовувати у редакції станом на дату прийняття рішення про проведення інвентаризації. Його, до речі, часто оновлюють.
Отже, підприємства, майно яких перебуває на непідконтрольних територіях або в зоні бойових дій, можуть відступати від загальних правил проведення річної інвентаризації. Головна причина невиконання такої вимоги — відсутність безпечного та безперешкодного доступу до активів, первинних документів та регістрів бухобліку. За таких умов у річній фінансовій звітності інформацію про активи і зобов’язання відображають на підставі даних бухобліку. Таку можливість передбачає п. 12 Порядку № 419 і підтверджує Мінфін (див. лист від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254).
Доступ до майна відновився
А от щойно зникнуть перешкоди та з’явиться безпечний доступ до майна, первинки і регістрів бухобліку, такі постраждалі від війни підприємства зобов’язані (п. 12 Порядку № 419, п. 8 розд. І Положення № 879):
1) провести за загальним порядком суцільну інвентаризацію станом на 1-ше число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу до активів, первинних документів і регістрів бухобліку;
2) відобразити результати інвентаризації в бухобліку відповідного звітного періоду.
Відтак підприємства, майно яких тимчасово окуповане або перебуває у зоні бойових дій, не звільнені від інвентаризації активів, які там перебувають. Проте інвентаризують вони свої активі і зобов’язання, не в установлені Положенням № 879 строки, а коли це стане можливим. Тобто коли доступ до активів буде безперешкодним і головне — безпечним.
А чи потрібно тоді здійснювати повторну річну інвентаризацію такого деокупованого майна?
Це не слід буде робити, але лише за умови, що дата проведення цієї інвентаризації не виходить за межі встановлених п. 10 розд. І Положення № 879 періодів для річної інвентаризації відповідних видів активів і зобов’язань. Тобто якщо інвентаризація відповідного деокупованого майна здійснена не пізніше ніж за 1 жовтня, 1 листопада чи 1 грудня.
І ще один важливий момент. У разі викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна керівники постраждалих від війни підприємств можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день установлення таких фактів. Відтак не треба чекати 1-го числа місяця, що настає за місяцем, в якому з’явилася можливість доступу до активів. А постраждале підприємство може діяти по гарячих слідах. У цьому випадку проводять вибіркову інвентаризацію в обсязі, визначеному керівником підприємства (п. 7 розд. І Положення № 879). А тому від проведення річної інвентаризації така вибіркова інвентаризація не рятує.
Відповідальність за інвентаризацію
Що загрожує підприємству? Непроведення або неякісне проведення інвентаризації в теорії може призвести до непрямих негативних наслідків для підприємства. Позаяк фінансова звітність, складена без попереднього проведення інвентаризації, ставить під сумнів її достовірність. Проте хоча на підставі її показників і визначають податок на прибуток, недостовірність фінзвітності не може напряму призвести до донарахування податку на прибуток при перевірці.
Навіть якщо через непроведення інвентаризації податок на прибуток і порахований неправильно, то щоб донарахувати його, податківці повинні ініціювати інвентаризацію та перерахувати фінрезультат. І тільки якщо виявиться, що фінзвітність таки неправильна та є заниження бухфінрезультату, лише тоді зможуть донарахувати податок на прибуток.
Що загрожує посадовим особам? Є декілька видів адмінвідповідальності за непроведення або неякісне проведення інвентаризації:
1) загальний випадок. Пряма адмінвідповідальність за несвоєчасну або неякісну інвентаризацію грошових коштів і матеріальних цінностей установлена ст. 1642 КУпАП. Розмір штрафу на посадових осіб підприємства: від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн) — за перше порушення і від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн) — за повторне порушення протягом року.
Щоправда, посадових осіб звичайних підприємств цей штраф не стосується. Бо згідно зі ст. 2341 КУпАП накладати його уповноважені тільки органи Держаудитслужби, що контролюють використання бюджетних коштів. Тому він малоймовірний;
2) подання до статистики недостовірних даних. Це загрожує посадовій особі адмінштрафом на підставі ст. 1863 КУпАП. Адже інвентаризація, не проведена перед складанням річної фінзвітності, може поставити під сумнів достовірність звітності підприємства.
Розмір штрафу за таке порушення — від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн). А якщо посадова особа протягом року вже притягувалася до адміністративної відповідальності за подібне порушення, штраф становитиме вже від 15 до 25 нмдг (від 255 до 425 грн).
Такий адмінштраф накладають органи статистики (ст. 2443 КУпАП). Утім, на практиці і цей штраф застосовують дуже рідко.
