Отже, повторимось, воєнна руйнація може спіткати будь-яке підприємство і в будь-якій точці України. І в нас вже є чимало підприємств, які знаходяться дуже далеко від зони бойових дій, але тим не менш постраждали від російських обстрілів. Якими ж будуть особливості інвентаризації й обліку її результатів у таких підприємств?
Перша й основна особливість — постає питання, чи мають право тилові підприємства розраховувати на спецправила, згідно з якими підтверджуються дані податкової звітності (п.п. 69.28 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Буквальне прочитання вищезазначеної норми дає підстави застосовувати спецправила тим платникам, які:
(1) провадили діяльність:
— або на територіях, на яких ведуться (чи велися) бойові дії;
— або на територіях, тимчасово окупованих російськими військами чи їх посібниками;
(2) не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань.
Тилові підприємства, які постраждали від війни, формально підпадають лише під другу умову. Але вважаємо, що вони все одно можуть претендувати на спецправила, адже їхні документи теж знищені і саме внаслідок війни. Докладніше про те, як підтвердити, що майно підприємства знищене саме внаслідок війни, ми вже говорили у статті «Знищене майно, або Війна — форс-мажор… не для всіх?!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 40.
Тобто тилове підприємство, майно якого знищене, повинно вчинити дві стандартних дії:
(1) підтвердити форс-мажор і засвідчити, що цим форс-мажором є саме війна. Для цього підійде сертифікат Торгово-промислової палати (принаймні так вважають податківці), акт про пожежу, складений бригадою ДСНС, документи МВС (поліції), які засвідчують дату та наслідки ракетного удару;
(2) подати повідомлення про неможливість підтвердити дані своєї податкової звітності первинними документами, про яке говорить вже згаданий вище п.п. 69.28 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Докладно про це повідомлення читайте у статті «Воєнні спецправила і розблокування ПН» // «Податки & бухоблік», 2022, № 50.
Але перед цим треба провести інвентаризацію. Формально на тилові підприємства не поширюється інвентаризаційне спецправило, встановлене п. 8 розд. І Положення № 879*. Тому такі підприємства, в принципі, можуть проводити інвентаризацію одразу після російського ракетного удару. Їм не потрібно чекати першого числа місяця, в якому зникнуть перешкоди, пов’язані із загрозою життю та здоров’ю. Також немає проблем з доступом до активів.
Тому інвентаризацію тиловики мають проводити станом на день установлення факту знищення/руйнування майна. Тобто на момент, коли до них прилетіло. Цей висновок випливає із, власне, п. 7 розд. І Положення № 879.
Облік результатів інвентаризації у тиловиків нічим не відрізняється від обліку в тих платників, які перебувають у зоні бойових дій та в окупації. Тому вартість майна, яке знищене війною і яке після інвентаризації класифіковане як нестача, включається до витрат підприємства в тому періоді, в якому інвентаризаційна комісія встановила наявність нестачі. Тож у частині обліку просто відсилаємо вас до нашої основної статті, присвяченої обліку майна, знищеного війною («Війна = руйнація, або Облік знищених активів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 90).
