Теми статей
Обрати теми

Втрата активів без війни

Нестеренко Максим, податковий експерт
Крім війни. бувають також інші причини, внаслідок яких виникають нестачі. Тобто коли фактично наявна кількість активів є меншою, ніж показують дані бухобліку. У такому випадку виникає нестача. Давайте подивимося, як привести облік у відповідність до результатів інвентаризації і що робити із виявленою нестачею.

Розглянемо окремо облік виявлених інвентаризацією нестач основних засобів (ОЗ) і ТМЦ.

Нестачі ОЗ

У бухгалтерському обліку щодо об’єктів ОЗ, нестачу яких виявлено під час інвентаризації, керуються нормами НП(С)БО 7 «Основні засоби». Так, згідно з п. 33 НП(С)БО 7, якщо з будь-яких причин об’єкт ОЗ не відповідає критеріям визнання активом, його списують з балансу. Це стосується, зокрема, і нестач.

Списання відображають такою кореспонденцією рахунків:

— Дт 131 «Знос основних засобів» — Кт 10 «Основні засоби» (на суму накопиченої амортизації об’єкта ОЗ);

— Дт 976 «Списання необоротних активів» — Кт 10 (на суму залишкової вартості списаного об’єкта).

Зауважте: переводити такі об’єкти на субрахунок 286 не потрібно. Адже їх вибуття не пов’язане з продажем.

Недоамортизовану частину ОЗ списують до складу інших витрат того звітного періоду, в якому було прийнято рішення про його вибуття. Такий висновок випливає з пп. 7 і 29 НП(С)БО 16 «Витрати». Тобто в нашому випадку — у періоді, коли було визнано нестачу за даними інвентаризації.

Одночасно суму втрат обліковують на позабалансовому рахунку 072 — до встановлення винної особи і вирішення питання щодо компенсації нею збитку.

У податковоприбутковому обліку малодохідники визначають оподатковуваний прибуток виключно за даними бухгалтерського обліку і не здійснюють жодних коригувань фінрезультату, передбачених розд. ІІІ ПКУ (за винятком від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років та бюджетних грантів). А ось високодохідники і малодохідники-добровольці при ліквідації ОЗ за підсумками звітного (податкового) періоду зобов’язані відкоригувати бухфінрезультат на ліквідаційні різниці (пп. 138.1, 138.2 ПКУ). Тож вони:

— збільшують фінрезультат на суму бухоблікової залишкової вартості;

— зменшують фінрезультат на суму податкової залишкової вартості.

Причому якщо виявлено нестачі невиробничих ОЗ, фінрезультат тільки збільшується на суму бухгалтерської залишкової вартості такого списаного ОЗ (абзац п’ятий п. 138.1 ПКУ), а зменшуючого коригування не буде.

У ПДВ-обліку ситуація наступна. Ліквідація ОЗ за самостійним рішенням платника податків вважається постачанням виробничих/невиробничих ОЗ за звичайними цінами, але не нижче їх балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ПКУ).

Щоправда, нарахування ліквідаційних податкових зобов’язань можна уникнути. Адже той же п. 189.9 ПКУ дозволяє не нараховувати ПДВ, якщо ОЗ ліквідують:

— у зв’язку з їх знищенням або руйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили;

— в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податків, у тому числі в разі розкрадання виробничих або невиробничих ОЗ, підтвердженого відповідно до законодавства;

— у випадках, коли платник надає податківцям документ про знищення, розібрання або перетворення ОЗ іншим способом, у результаті чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Отже, у таких випадках зобов’язання з ПДВ не виникають ані за п. 189.9, ані за п. 198.5 ПКУ. Схоже, згодні з цим і податківці (див. листи ДПСУ від 29.01.2020 № 342/6/99-00-07-03-02-06/ІПК і від 13.12.2019 № 1891/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

Нестачі ТМЦ

Нестачі ТМЦ на практиці зустрічаються значно частіше, ніж нестачі ОЗ. Воно й зрозуміло — ТМЦ значно менші, їх більше і «зникнути» їм значно легше.

У бухгалтерському обліку ТМЦ визнаються активами, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена (п. 5 НП(С)БО 9 «Запаси»).

Зрозуміло, що ТМЦ, яких не вистачає, підприємство вже не може визнавати активами. Адже цих ТМЦ у підприємства просто немає. Отже, такі ТМЦ мають бути виведені зі складу активів і списані з балансу.

За фактом списання ТМЦ, яких не вистачає, в бухобліку вартість цих ТМЦ відображається у складі витрат

Такі витрати (як у межах, так і понад норми природного убутку) уключають до складу інших операційних витрат (п. 20 НП(С)БО 16). Відображають втрати ТМЦ за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» у кореспонденції з кредитом рахунків обліку запасів.

Суму нестачі понад норми природного убутку одночасно зі списанням на витрати відображають на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Цю суму обліковують за дебетом субрахунку 072 до моменту вирішення питання про винуватця в нестачі, розкраданні чи псуванні. Після встановлення винної особи суму наднормативної нестачі списують за кредитом субрахунку 072. Одночасно визнають заборгованість винної особи і дохід (Дт 375 — Кт 716).

У податковоприбутковому обліку жодних коригувань у зв’язку з виявленою нестачею робити не потрібно, оскільки вони не передбачені нормами ПКУ. Тобто в питанні формування витрат на ТМЦ у нестачі, що списуються, наразі немає жодних розбіжностей з бухобліком. Тож як у високодохідних, так і в малодохідних платників вартість таких ТМЦ відображається у витратах за бухобліковими правилами.

Отже, фактично для податковоприбуткового обліку наразі не має значення, чи знаходяться нестачі в межах норм природного убутку, чи виходять за ці межі.

На ПДВ-обліку нестачі ТМЦ у межах норм природного убутку ніяк не позначаються. За підприємством зберігається право на податковий кредит за придбаними з ПДВ ТМЦ у повній сумі. Причина для такого висновку очевидна — відсутні підстави для нарахування компенсуючих податкових зобов’язань. Адже немає ані негосподарського використання ТМЦ, ані будь-яких інших обставин, що вимагають нараховувати компенсаційні ПДВ-зобов’язання.

Зовсім інша річ — наднормативні нестачі і втрати ТМЦ. Вони якнайкраще вписуються у негосподарський п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. Тому якщо за такими ТМЦ був вхідний ПДВ, який ви обліковували у складі податкового кредиту, то тепер на них повинні нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості придбання (п. 189.1 ПКУ).

Наостанок — приклад.

Облік нестач, виявлених при інвентаризації

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,

грн

дебет

кредит

Облік виявлених нестач ОЗ

1

Списано суму зносу приладу

131

106

5500

2

Списано залишкову вартість приладу

976

106

1500

3

Відображено суму втрат на позабалансовому рахунку

072

1500

4

Нараховано дохід у сумі збитків до відшкодування винною особою

375

746

1500

5

Нараховано суму ПДВ (акту на списання не було, тобто вимогу п. 189.9 ПКУ не виконано)

976

641

300

6

Відшкодовано суму збитків винною особою

301

375

1500

Облік виявлених нестач ТМЦ

1

Списано суму ТМЦ, наднормативну нестачу яких виявлено

947

281

4000

2

Нараховано суму ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ

949

643/1

800

643/1

641/ПДВ

800

3

Відображено суму наднормативної нестачі на позабалансовому рахунку

072

4800

4

Встановлено винуватців у наступному місяці і нараховано суму компенсації

375

716

4800

5

Отримано компенсацію від винних осіб

311

375

4800

6

Списано суму наднормативної нестачі із позабалансового обліку

072

4800

Тепер ми розібралися зі звичайними нестачами!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі