За результатами інвентаризації комісія може встановити факт наявності одночасно і нестач цінностей, і їх лишків. У такій ситуації підприємство має право провести взаємозалік лишків і нестач унаслідок пересортиці. Але зробити це можливо тільки за умови, що виявлені в результаті інвентаризації лишки та нестачі:
1) виникли за ТМЦ однакового найменування. Проводити взаємний залік нестач і лишків за запасами різних найменувань (нехай навіть однорідних) не дозволяється;
2) тотожні (рівні) за кількістю;
3) утворилися за один і той самий період, що перевіряється;
4) виявлені в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи, яка перевіряється.
А якщо ви одночасно встановили нестачу на одному складі (у веденні одного працівника) і лишок на іншому складі (у підзвітній сумі іншого працівника) ТМЦ одного й того самого найменування? Це до пересортиці не має жодного стосунку.
Окрім того, не вважають пересортицею ситуацію, коли виявлено лишок та нестачі запасів однакового найменування в однієї й тієї самої матеріально відповідальної особи, але в різних періодах.
Ідеальний варіант при проведенні заліку внаслідок пересортиці — коли ТМЦ, що перебувають у лишку, збігаються за вартістю з ТМЦ, за якими виявлено нестачу. Але таке трапляється рідко. Частіше буває інакше: вартість ТМЦ у лишку вище або нижче тих, яких не вистачає. У результаті утворюються так звані сумові різниці.
Якщо вартість ТМЦ, які виявилися в лишку, перевищує вартість ТМЦ у нестачі, суму перевищення (додатну сумову різницю) відносять до інших операційних доходів. При цьому збільшують облікові дані за тими рахунками і субрахунками обліку запасів, за якими виявлено лишок.
У цьому випадку (при додатній сумовій різниці) роблять такі проводки:
— на суму заліку: дебет відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (ТМЦ у лишку) — кредит відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (ТМЦ у нестачі);
— на суму доходу: дебет відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (ТМЦ у лишку) — кредит субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».
А якщо вартість ТМЦ, виявлених у нестачі, перевищує вартість цінностей, що виявилися в лишку, від’ємну сумову різницю відносять на винних осіб. Якщо таких осіб не встановлено, сумову різницю розглядають як нестачу цінностей понад норми природного убутку. Відображають її у складі інших витрат операційної діяльності підприємства (дебет субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»).
У цьому випадку у протоколі інвентаризаційної комісії наводять вичерпні пояснення причин, з яких від’ємні сумові різниці за пересортицею не можуть бути стягнуті з матеріально відповідальних осіб.
У разі від’ємної сумової різниці за пересортицею в бухгалтерському обліку роблять такі проводки:
— на суму заліку пересортиці: дебет відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (ТМЦ у лишку) — кредит відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (ТМЦ, яких не вистачає);
— на суму втрат від пересортиці: дебет субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» — кредит відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (ТМЦ, яких не вистачає).
Запам’ятайте: за наявності лишків і нестач ТМЦ одного найменування спочатку здійснюють залік пересортиці, а тільки потім до незарахованої нестачі, що залишилася, застосовують норми природного убутку (усихання, утруски, бою тощо). Інакше кажучи, ви не маєте права спочатку застосувати до нестач норми природного убутку, а потім зарахувати їх лишками внаслідок пересортиці. Врахуйте! За відсутності норм природного убутку втрата розглядається як нестача понад норму.
У податковоприбутковому обліку жодних коригувань на зараховану за пересортицею суму не проводять — ПКУ цього не вимагає (хіба що коли виникає сумова різниця, то сума бухгалтерських доходів/витрат вплине і на податок на прибуток).
А от у ПДВ-обліку ситуація складніша. Якщо виявлено від’ємну сумову різницю, діємо так само, як і у випадку нестачі. Тобто нараховуємо компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з суми такої різниці на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. Але так діємо тільки в тому випадку, якщо ТМЦ придбано з ПДВ (а винну особу не виявлено, та немає норм природнього убутку). Якщо без ПДВ — ніяких компенсуючих податкових зобов’язань не нараховуємо.
Розглянемо облік пересортиці на прикладі.
Приклад. На підприємстві у результаті інвентаризації виявлено пересортицю за двома товарами:
а) за найменуванням кави виявлено «додатну» пересортицю: за партією В виявлено нестачу на суму 120 грн, а за партією А — лишок на суму 150 грн;
б) за найменуванням чаю виявлено «від’ємну» пересортицю: за партією К виявлено нестачу на суму 90 грн, а за партією С — лишок на суму 70 грн.
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн | |
| дебет | кредит | |||
| Додатна різниця | ||||
| 1 | Відображено залік ТМЦ у зв’язку із пересортицею | 281/А | 281/В | 120 |
| 2 | Уключено до доходу суму додатної різниці | 281/А | 719 | 30 |
| Від’ємна різниця | ||||
| 1 | Відображено залік ТМЦ у зв’язку із пересортицею | 281/С | 281/К | 70 |
| 2 | Списано на витрати суму від’ємної різниці | 947 | 281/К | 20 |
| 3 | Нараховано компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ | 949 \ | 643/1 \ | 4 \ |
| 643/1 | 641/ПДВ | 4 | ||
| 4 | Встановлено винну особу і нараховано дохід у сумі компенсації | 375 | 716 | 24 |
| 5 | Отримано компенсацію від винної особи | 301 | 375 | 24 |
Отже, нічого складного в обліку пересортиці немає!
Висновки
- Пересортиця — це одночасне виявлення у однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи і лишків, і нестач, за одним і тим самим найменуванням товару, в одному і тому самому періоді.
- Якщо сума лишку перевищує суму нестачі — різниця зараховується до складу інших операційних доходів, якщо менше — до складу інших операційних витрат.
- Від’ємна різниця між лишком і нестачею, якщо винна в пересортиці особа не встановлена, розглядається як нестача понад норму природного убутку і на неї нараховується ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ.
