Звісно, нормативні документи для загальних випадків не містять в собі обмежень щодо проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог за ЗЕД-контрактами з нерезидентами.
Що ж стосується банківського нагляду за дотриманням граничних строків ЗЕД-розрахунків, то нагадаємо, що п.п. 5 п. 10 Інструкції № 7* містить норми, які дозволяють знімати з банківського нагляду ЗЕД-операції на підставі документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності нескладних умов. А саме:
— вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
— вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав, або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
— між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.
Але під час війни вкрай потрібно, щоб до України поверталась інвалюта за експорт, чому можливість проведення ЗЕД-заліків у певній мірі заважає. До того ж подеколи заліками нечисті на руку госпсуб’єкти можуть прикривати якісь темні справи/схеми…
Отже, постановою Правління НБУ від 02.09.2022 № 197 до глобальної «воєнної» постанови № 18* було додано новий пункт 146. У ньому, зокрема, зазначено, що банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Тож
це нововведення можна назвати формальною забороною проведення ЗЕД-заліків починаючи з 6 вересня цього року (дата вступу в силу постанови № 197)
Точніше, провести залік ніхто вам не забороняє, однак операцію ваш уповноважений банк з нагляду не зніме. Тому коли мине встановлений для ЗЕД-розрахунків граничний строк (180 чи 365 днів)*, за цю «піднаглядну» операцію доведеться розплачуватись пенею, яка врешті-решт може скласти повну суму заборгованості за «зарахованою» операцією.
* Він залежить від дати здійснення операції експорту (чи перерахування передоплати за імпорт): до 5 квітня цього року (365 днів) чи починаючи з 5 квітня (180 днів).
Виняток у цьому пункті 146 постанови № 18 тепер передбачено лише для ЗЕД-заліків за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка). До речі, цим операторам ЗЕД-заліки здавна не заборонялись…
Отже. ЗЕД-заліки з 6 вересня краще не проводити.
Кілька моментів.
По-перше, ця «заборона» заліків не стосується тих випадків, коли ваша ЗЕД-операція, заборгованість за якою зараховується, є (або «в процесі» стала) не «піднагляднадною». Тобто: або заборгованість нерезидента перед вами була (стала) менша за екв. 400 тис. грн, або нерезидент вам винен за ті роботи/послуги тощо, що взагалі не «піднаглядні».
По-друге, коли ЗЕД-залік (що підтверджено документами) було проведено до 6 вересня, тобто до початку дії цієї заборонної норми, але документи в банк подаються після цієї дати, банк має зняти операцію з нагляду. Але не факт, що у банку вас почують. Кажуть, починаючи з 6 вересня, банкіри взагалі не приймають документи щодо «зарахованих» ЗЕД-операцій, незалежно від фактичної дати проведення заліку — до чи після згаданої дати…
Тож майте на увазі, що тепер незалежно від факту проведення заліку заборгованостей за «піднаглядний» не оплачений грошима експорт чи неотоварений імпорт після закінчення граничного терміну (180 чи 365 днів) підпадатимуть під нарахування ЗЕД-пені!
