Висновок документа
На думку Мінсоцполітики, період призупинення дії трудового договору може вважатися періодом, не відпрацьованим з поважних причин
Призупинення. Можливість призупинити дію трудового договору з’явилася з 24.03.2022. Наразі нею скористалося багато роботодавців та працівників. Також є ті, хто вже відновив дію трудового договору після призупинення.
За час призупинення трудового договору роботодавець не зберігає за працівником зарплату, не нараховує йому заохочувальні та компенсаційні виплати. Відшкодувати працівнику неотримані трудові виплати у зв’язку з призупиненням дії трудового договору повинна РФ як країна-агресор.
Що стосується виплат від ФСС, то допомогу по вагітності та пологах Фонд надає незалежно від факту припинення трудового договору. А ось із допомогою по тимчасовій непрацездатності трішки складніше.
Якщо згідно з лікарняним листом період непрацездатності повністю припав на час призупинення дії трудового договору, то такий лікарняний не підлягає оплаті ні за рахунок роботодавця, ні за рахунок ФСС. На думку ФСС, наведену у роз’ясненні від 01.04.2022, компенсувати втрату лікарняних за час тимчасової непрацездатності, що збіглася з періодом призупинення дії трудового договору, повинна РФ.
Що стосується роботодавця, то йому слід розрахувати суму лікарняних, яку не отримав працівник, та додати її до суми неотриманої зарплати за період призупинення дії трудового договору.
Якщо ж тимчасова непрацездатність триває чи настала після відновлення дії трудового договору, то вона оплачується в загальному порядку.
Що з періодом? Оскільки в будь-якому випадку роботодавець повинен обчислили суму лікарняного, то постає питання, а що робити з днями призупинення дії трудового договору, які є в розрахунковому періоді? Чи враховувати їх при визначенні кількості календарних днів, які беруть учать в обчисленні середньоденної зарплати? Річ у тім, що призупинення дії трудового договору не назване серед поважних причин нероботи, визначених у п. 3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266). У зазначеному пункті перераховані лише такі поважні причини:
— тимчасова непрацездатність;
— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
— відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
— відпустка без збереження заробітної плати.
Мінсоцполітики в листі, що коментується, зазначило, що, на його думку, період призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією проти України може вважатися періодом, не відпрацьованим з поважних причин. Адже через об’єктивну поважну причину, чим є військова агресія проти України, сторони трудового договору позбавлені можливості виконувати взаємні зобов’язання.
Тож далі Мінсоцполітики доходить висновку, що середня зарплата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також допомоги по вагітності та пологах повинна обчислюватися із суми нарахованої в розрахунковому періоді зарплати, на яку нараховано ЄСВ, шляхом її ділення на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, у тому числі через призупинення дії трудового договору.
Також міністерство зазначило, що напрацьовуються пропозиції змін до Порядку № 1266 з метою приведення його у відповідність до норм законодавства, зміненого у період дії воєнного стану. Тож будьте готові до того, що, можливо, найближчим часом Порядок № 1266 буде підкориговано.
