Згадана ст. 1281 ПКУ містить у собі три пункти — три види різних «пально-спиртових» санкцій.
У п. 1281.1 — санкції за не обладнання пальних/спиртових резервуарів витратомірами- та рівнемірами-лічильниками та/або за відсутність їх реєстрації в Реєстрі таких приладів (20 тис. грн за кожний випадок, 50 тис. грн — за повторне порушення на тому ж акцизному складі протягом року).
У п. 1281.3 — штраф за не надсилання електронних Довідок (1 тис. грн за кожний документ).
Читача ж більш цікавлять штрафи з п. 1281.2 ПКУ. На них і зосередимось.
Цей пункт передбачає 1 мільйон (!) гривень штрафу за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у СЕАРП та СЕ* платником податку — розпорядником акцизного складу. За ті самі дії, вчинені платником, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, штраф вже — 2 млн грн.
* Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Штраф може «відловити» як особа, зареєстрована платником пального/спиртового акцизу, так і особа, яка не має такої реєстрації, але згідно з нормами ПКУ може бути визначена як «розпорядник акцизного складу»
Щоб не потрапити в цю «штрафну» халепу, якщо маєте справи з пальним або спиртом етиловим, перегляньте визначення «розпорядник акцизного складу» (п.п. 14.1.224 ПКУ), а головне — основний термін: «акцизний склад» (п.п. 14.1.6 ПКУ).
Пам’ятайте, що відповідно до п.п. 230.1.1 ПКУ платники пального/спиртового акцизу зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади — у СЕАРП та СЕ.
Отже, далі вестимемо мову тільки про пальне, бо зі спиртовими акцизними складами має справу дуже вузьке коло платників (крім того, тут усе доволі схоже).
1. Якщо ви не зареєстровані платником. Тобто ви використовуєте пальне виключно для власних потреб, то пам’ятайте, що термін «реалізація пального» (див. п.п. 14.1.212 ПКУ) включає в себе, зокрема, фізичну передачу пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного для власного споживання. Водночас передача на власні потреби суб’єктом, що не є розпорядником акцизного складу, реалізацією пального не вважається.
Таким чином, визначальним тут є наявність чи відсутність у такої особи «акцизного складу». Відповідно до п.п. 14.1.6 ПКУ склад у таких осіб буде, якщо:
— загальна місткість розміщених у конкретному приміщенні або на території ємностей для вантаження-розвантаження і зберігання пального перевищить 200 м3,
та/або
— ви отримаєте протягом календарного року пальне в обсягах*, що перевищать 1000 м3 (1 млн л).
* Без урахування обсягів пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним (АЗС, АГЗС тощо).
Тут нагадаємо, що для платників сільгоспЄП (гр. 4) має значення тільки другий з цих критеріїв.
Пам’ятайте, що у першому критерії мова йде про ємності, розміщені у конкретному приміщенні або на території. Тому аби на рівному місці не потрапити в «акцизно-складну» халепу, слідкуйте, щоб вас на цьому не підловили фіскали. Тобто розвозьте зайві ємності по інших територіях/приміщеннях, щоб загалом не перевищувати в одному місці згадані 200 м3!
Звертаємо тут вашу увагу, що податківці при фактичних перевірках «пальних» питань враховують місткості й порожніх наявних ємностей! Тож щоб не отримати мільйонний штраф за п. 1281.2 ПКУ, завчасно (до перевірки) зайві ємності спишіть/продайте/перевезіть в інші місця або «документально» доведіть, що вони — для води, добрив чи ще чогось «непального»…
Щодо другого критерія — якщо отримуєте великі обсяги пального, слідкуйте, щоб за рік не перевалити за мільйон літрів! При цьому пам’ятайте, що обсяги заправок вашого транспорту пальним на АЗС, АГЗС тощо враховувати не потрібно!
2. Якщо ви зареєстровані як платник пального акцизу. Тоді, коли у вас з’являється якесь нове (своє або орендоване) приміщення чи територія, де ви збираєтесь провадити свою господарську діяльність «шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального», то — незалежно від загального об’єму (!) ємностей чи резервуарів у цьому місці, ви зобов’язані зареєструвати його, як свій акцизний склад.
Подання Заяви. Отже, щоб не отримати штраф за п. 1281.2 ПКУ, до того як ви почнете якусь діяльність з пальним (чи спиртом етиловим), спочатку подайте до ДПС Заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі — Заява) та зареєструйте склад(и). Форма такої Заяви затверджена наказом Мінфіну від 27.11.2020 № 729.
Неплатник пального акцизу подає Заяву і для реєстрації його платником, і для реєстрації його акцизного складу (складів). При цьому робляться необхідні позначки у розділі 2 Заяви (у клітинці «Реєстрація платником податку» та «Реєстрація акцизного(их) складу(ів)»).
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання Заяви особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації (у т. ч. відпуску на власні потреби!) пального (або спирту етилового)!
Платник пального акцизу подає цю заяву тільки для реєстрації акцизного(их) складу(ів). У розділі 2 Заяви він ставить позначку лише у клітинці «Реєстрація акцизного(их) складу(ів)»*.
* Детальніше щодо подання Заяви для реєстрації нових акцизних складів див. у свіжій консультації БЗ 114.11.01.
Отже, будьте обережні з «акцизними складами», бо штрафи надмірно великі!
