Заяв, для яких ПКУ чи підзаконні акти податкового законодавства установлюють строки подання, існує чимало. Серед таких заяв варто виділити:
— заяву на реєстрацію платником ПДВ (ф. № 1-ПДВ);
— заяву на анулювання ПДВ-реєстрації (ф. № 3-ПДВ);
— заяву на реєстрацію платником єдиного податку;
— заяву на анулювання ЄП-реєстрації;
— повідомлення за ф. № 20-ОПП та інших форм, пов’язаних з обліком платників податків (ф. № 1-ОПП, 17-ОПП та ін.).
Які наслідки має несвоєчасне подання цих заяв? Розглянемо на прикладі вищеперелічених документів!
Порушення строків — немає
На відміну від декларацій і додатків до них, заяви НЕ є податковою звітністю. А оскільки строки, відведені на їх подання, встановлено або ПКУ, або підзаконними актами, що належать до податкового законодавства, є важливий нюанс. А саме:
призупинення строків, установлене п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ для строків на подання заяв, — цілком працює
Тобто якщо говорити про подання заяв чи ф. № 20-ОПП, де-факто не можна говорити про порушення строків. Адже строки зупинені на весь період воєнного стану і тому не можуть бути пропущені. Інакше кажучи, просто неможливо говорити про несвоєчасне подання заяв під час воєнного стану.
Здавалося б, це чудова новина. Але чи все так райдужно і однозначно? Давайте розберемося окремо з найбільш популярними заявами!
ПДВ-реєстрація і розреєстрація
Правила реєстрації і анулювання реєстрації платником ПДВ установлені відповідно ст. 183 і 184 ПКУ. Зокрема, у цих статтях прописано і наслідки несвоєчасного подання ПДВ-заяв.
Наприклад, суб’єкт господарювання, який підлягає обов’язковій ПДВ-реєстрації, повинен подати ф. № 1-ПДВ не пізніше 10-го числа місяця, наступного після перевищення ПДВ-мільйона (п. 183.2 ПКУ). В іншому випадку з 11-го числа він несе відповідальність за нарахування і сплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника, але без права на податковий кредит (п. 183.10 ПКУ).
Припустимо, що ПДВ-мільйон (п. 181.1 ПКУ) перевищено під час воєнного стану. Чи означає це, що Заяву за ф. № 1-ПДВ можна подати пізніше і без наслідків, описаних у п. 183.10 ПКУ? Формально так. Ми вважаємо, що такий підхід можливий.
Тож виходить, що запізнившись із поданням Заяви за ф. №1-ПДВ, ви зможете уникнути негативних наслідків, пов’язаних із несвоєчасним поданням Заяви. Менше з тим, рекомендуємо за можливості не пропускати строки, відведені на подання заяв на ПДВ-реєстрацію і розреєстрацію.
ЄП-реєстрація і розреєстрація
Строки, відведені на подання ЄП-заяв, установлені ст. 298 ПКУ. Ці строки на час воєнного стану — також зупинені відповідно до п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Але так само, як і у випадку з ПДВ, немає жодних роз’яснень з приводу того, що ЄП-заяви можна подавати пізніше.
Інакше кажучи, аби стати платником єдиного податку станом на початок конкретного кварталу, рекомендуємо усе одно вписуватися у загальні строки, встановлені пп. 298.1.4, 298.1.5 ПКУ. При більш пізньому поданні статус платника єдиного податку певної групи з бажаної дати податківці, судячи з усього, не гарантують. Відмінність від ПДВ-заяви тут у тому, що ЄП-заява подається добровільно для реалізації бажання суб’єкта господарювання. Тож навіть призупинення строків не дає підстав реалізувати бажання, якщо заяву подано із запізненням.
А якщо заява подається для переходу не на звичайний, а на спеціальний єдиний податок (тобто за ставкою 2 %), про зупинення строків, здається, узагалі ніхто не згадує. Адже законодавець прямо визначає, що дата, на яку заявник набуває статусу платника спецЄП, залежить від дати подання Заяви (п. 9.8 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Отже,
для єдиноподатних заяв призупинення податкових строків, по суті, нічого не означає
Усе одно орієнтуємося на загальні строки, визначені ПКУ.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП
Про цю форму звітності ми вже згадували у статті, присвяченій податковій звітності. Її відмінність від попередніх «заявних» форм полягає у тому, що за неподання ф. № 20-ОПП податківці намагалися платників штрафувати — за п. 117.1 ПКУ. Однак у воєнний час цей штраф не застосовується. Саме з посиланням на те, що строки, визначені податковим законодавством (а Порядок № 1588 теж до нього належить) — призупинені (БЗ 116.12).
Нагадаємо: у звичайних умовах строк подання ф. № 20-ОПП — 10 робочих днів починаючи від дня відкриття чи створення об’єкта оподаткування (п. 8.4 Порядку № 1588). Під час воєнного стану подати ф. № 20-ОПП можна і пізніше. І не боятися штрафних санкцій.
Втім, крім штрафів, є інші неприємні наслідки, з якими стикаються ті, хто не подав ф. № 20-ОПП. Вони не зможуть зареєструвати РРО/ПРРО, акцизний склад, отримати ліцензію і можуть наразитися на статус ризикового платника, що, у свою чергу, призведе до блокуванням ПН/РК. І от від цих наслідків воєнний стан навряд чи врятує.
Висновки
- Строки на подання заяв, визначені податковим законодавством, наразі призупинені у зв’язку із воєнним станом.
- Практичної користі від призупинення строків на подання заяв — по факту немає, адже доводиться усе одно вписуватися у загальні строки їх подання.
- Платники звільнені від відповідальності за несвоєчасне подання ф. № 20-ОПП, але можуть стикнутися з іншими негативними наслідками неподання зазначеного повідомлення.
