Збитки та податок на прибуток

Податковий збиток звітного періоду

Якщо у звітному періоді отримали збиток у бухобліку, то це ще не означає, що він залізно збережеться й у податковому обліку. Позаяк бухобліковий збиток може перекритися збільшуючими податковими різницями і перетворитися на податковий прибуток. І навпаки, навіть якщо у бухобліку — прибуток, то після коригування на різниці в податковому обліку можна вийти на збитки. Тому зв’язок примарний.

При заповненні декларації з податку на прибуток бухоблікові збитки звітного періоду (кварталу — для квартальників, року — для річників) з рядка 2295 Звіту про фінансові результати за формою № 2 (з рядка 2290 (з «-») Звітів за формою № 2-м або № 2-мс) переносимо до рядка 02 зі знаком «-». При заповненні рядка 02 орієнтуємося на ці показники фінзвітності ще до округлення в тисячі гривень. Тобто беремо реальні показники фінрезультату в гривнях із копійками з регістрів бухобліку й округлюємо їх до цілих гривень.

Колишні спрощенці, які протягом звітного року перейшли на загальну систему, в рядку 02 декларації відображають тільки ті збитки, які були отримані за період перебування в лавах прибутківців (див. БЗ 102.20.02). Це не стосується спецЄПешників групи 3 за ставкою 2 % — у них податковий збиток минулих періодів, що існував на дату переходу на сплату єдиного податку, зберігається (докладно див. статтю «ДоспецЄПешні податкові збитки в обліку екс-спрощенця» // «Податки & бухоблік», 2022, № 64).

Для визначення об’єкта оподаткування (прибутку або збитку) за рядком 04 «Об’єкт оподаткування» декларації бухгалтерський фінрезультат (рядок 02) потрібно відкоригувати (збільшити або зменшити) на податкові різниці (рядки 03 РІ, 03.1 і 03.2). Причому рядок 03 декларації може виявитися заповненим навіть у тих малодохідників, які вирішили не коригувати фінрезультат на податкові різниці з розд. III ПКУ. А саме за наявності у них: податкових збитків минулих років, різниць для бюджетних грантів згідно з пп. 140.4.8 і 140.5.16 ПКУ та обов’язкових різниць «для всіх» з підрозд. 4 розд. ХХ, ст. 39 і 123¹ ПКУ.

Отже, ще раз наголосимо, прибуток у бухобліку ще не говорить про те, що після його коригування на різниці за рядком 04 декларації не вилізе показник з мінусом — податковий збиток звітного періоду.

Збитки минулих звітних років — різниця за п.п. 140.4.4 ПКУ

Перехідні податкові збитки минулих років — податкова (зменшуюча) різниця (п.п. 140.4.4 ПКУ). Її показують у рядку 3.2.4 додатка РІ звітної прибуткової декларації — сюди переносять від’ємне значення рядка 04 декларації за минулий звітний рік.

Така збиткова різниця — різниця для всіх. А тому тягнути (переносити) збитки минулих років у податковому обліку мають право і високодохідники, і малодохідники (п.п. 134.1.1 ПКУ). Причому навіть якщо малодохідники відмовилися від розрахунку всіх інших різниць з розд. III ПКУ, про що поставили позначку в заключній частині декларації.

Зверніть увагу: йдеться про перенесення саме податкових збитків минулих років. Тобто тих, що виникли в декларації з податку на прибуток за минулий рік (а не минулорічних бухоблікових)!

Важливо! Для великих платників податків (п.п. 14.1.24 ПКУ) встановлено обмеження на перенесення податкових збитків минулих років. Так,

Тобто у рядку 3.2.4 додатка РІ показувати не більше ніж 50 % непогашених минулорічних збитків.

Якщо ж непогашена сума збитків минулих років становитиме не більше 10 % позитивного значення об’єкта оподаткування, то такі збитки можна врахувати відразу в повній сумі (п.п. 140.4.4 ПКУ).

Збитки минулих років, які залишилися непогашеними станом на 01.01.2022, враховуються у зменшення фінрезультату за тими ж правилами, що й поточні збитки, які виникнуть починаючи з 2022 року, до повного погашення (п. 4² підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Порядок перенесення минулорічних податкових збитків великими платниками на прикладах пояснювався в Інформаційному листі ДПСУ № 1/2022 (ср. ).

Застосувати нові правила великий платник податків мав вже при складанні прибуткової декларації за І квартал 2022 року. Тобто він мав визначити, яка частина з накопичених податкових збитків, що обліковуються станом на 01.01.2022 (за наявності), буде врахована у зменшення об’єкта оподаткування такого податкового (звітного) періоду (див. БЗ 102.10).

А ось інші (дрібні) платники переносять податкові минулорічні збитки, як і раніше, без обмежень. Причому, ще раз наголосимо, податкові збитки переносять усі платники, у тому числі й малодохідники, незалежно від їх рішення рахувати / не рахувати різниці з розд. III ПКУ (п.п. 134.1.1 ПКУ).

Щоправда, зауважте: тягнути можна саме ті збитки, які виникли за період у статусі прибутківця. А ось при зміні системи оподаткування (переході з єдиного податку (ЄП) до лав прибутківців) у ряд. 3.2.4 додатка РІ не вийде врахувати:

— збитки, що виникли в періоді роботи на ЄП. Тобто втягнути єдиноподаткові бухоблікові збитки в податковоприбутковий облік не можна (див. лист ДФСУ від 04.09.2018 № 3831/6/99-99-15-02-02-15/ІПК), а

— при поверненні в прибутківці з ЄП — зовсім старі прибуткові збитки, що зависли у експрибутківця ще при переході на ЄП. Оскільки у новоспеченого прибутківця все розпочинається з чистого аркуша (див. БЗ 102.10 — діяла до 01.01.2022). Але ще раз наголосимо — це не стосується ексєдиноподатників за ставкою 2 %.

Увага, квартальники! Переносити збитки абияк не можна. А за правилами,

Інакше якщо минулорічні збитки (повз I кварталу) включити, наприклад, одразу до піврічної декларації, податок за півріччя виявиться заниженим і помилку доведеться виправляти (детальніше про цю ситуацію див. статтю «Дела давно минувших дней…», або Якщо відсунути прибуткові збитки» // «Податки & бухоблік», 2020, № 36).

Якщо забули про перехідні податкові збитки минулих років і раніше їх взагалі не переносили, виправити помилку можна з урахуванням строку давності 1095 календарних днів (п. 50.1 ПКУ, лист ДПСУ від 18.11.2020 № 4728/ІПК/99-00-05-05-02-06).

Перенесення збитків і додаток ПП

Якщо перенесли податкові збитки минулих років до рядка 3.2.4 додатка РІ і вони зменшили прибуток поточного звітного періоду (вважається, платник отримав податкову пільгу, під якою розуміють суму втрат бюджету — недоплачений податок), то до прибуткової декларації треба заповнити пільговий додаток ПП. І в ньому розрахувати суму податкової пільги за збитками минулих років (код пільги — «11020301») як: сума перенесених минулорічних збитків (ряд. 3.2.4 додатка РІ) у межах прибутку звітного періоду х 18 % (ставка податку).

Зауважте: додаток ПП — додаток для всіх. Тому якщо виникла пільга (тобто збитки минулих років зарахувалися поточним прибутком), то додаток ПП заповнять і високодохідники, і малодохідники.

Щоправда, якщо з декларацією за I квартал подавали додаток ПП (був прибуток, який зменшили збитки минулих років), а, скажімо, за підсумками півріччя прибутку не отримали і податковою пільгою не скористалися (тобто збитки не зіграли у зменшення об’єкта оподаткування), то й додаток ПП за півріччя подавати не треба (див. БЗ 102.19). Безумовно, якщо з податку на прибуток не було якихось інших пільг. Тому врахуйте, що перенесення минулорічних збитків ще не означає автоматичного заповнення додатка ПП.

А ось якщо у звітному періоді отримано поточні збитки, то навіть після перенесення збитків минулих років втрат бюджету не виникатиме. Тому податкової пільги з податку на прибуток не з’явиться, її суму не розраховуємо і додаток ПП не подаємо (див. БЗ 102.10). Тож не всяке перенесення збитків обернеться пільгою і заповненням додатка ПП. Детальніше про цей додаток див. статтю «Додаток ПП — інформація про суми податкових пільг» // «Податки & бухоблік», 2022, № 6.

Збиткова декларація — не причина для неприйняття

Збиткові декларації податківцям не до вподоби. Та

За вимогами п. 49.8 ПКУ прийняття податкової декларації — обов’язок контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа зобов’язана перевірити лише наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання вимог ст. 49 ПКУ посадова особа контролюючого органу зобов’язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання фіскалами (п. 49.9 ПКУ).

І нарешті п. 49.10 ПКУ забороняє податківцям відмовляти платникам у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не визначених ст. 49 ПКУ. Також фіскалам не дозволяється висувати передумови щодо такого прийняття, зокрема:

— зміну показників податкової декларації;

— зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування і сум бюджетних відшкодувань;

— незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо.

Тож не прийняти збиткову декларацію з податку на прибуток (тільки через те, що в ній задеклароване від’ємне значення) податківці не мають жодного права. Головне — подбати про бездоганність обов’язкових реквізитів декларації (з пп. 48.3 і 48.4 ПКУ), аби не дати фіскалам жодних шансів.

Якщо ж в обов’язкових реквізитах допущено помилки (п. 49.11 ПКУ), податківці повинні направити платникові письмове повідомлення про відмову в прийнятті податкової декларації (із зазначенням причини цієї відмови) протягом 5 робочих днів з дня отримання декларації (зверніть увагу: отримання (!), а не прийняття декларації, як це подають податківці). Причому роль такого письмового повідомлення у відмовному випадку виконує квитанція № 2 (див. БЗ 129.03).

Отримавши відмову, платник має право (п. 49.12 ПКУ):

— подати декларацію повторно. І якщо граничні строки подання минули — зі сплатою штрафу 340 грн за несвоєчасне подання за п. 120.1 ПКУ. При цьому повторну декларацію подають з відміткою «Звітна», оскільки відмовній декларації присвоюють ознаку документа «Вважається неподаним», або

— оскаржити відмовне рішення за правилами ст. 56 ПКУ (тобто в адміністративному та/або судовому порядку).

Подробиці про те, як діяти у разі отримання повідомлення про відмову в прийнятті декларації, читайте у статті «Так, проте ні, або Не прийняли декларацію після квитанції № 2» // «Податки & бухоблік», 2020, № 66.

У разі, якщо буде встановлено факт неправомірної відмови у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання податківцями (п. 49.13 ПКУ). А винна посадова особа може бути притягнута до відповідальності (п. 49.14 ПКУ, БЗ 129.02).

Про можливість перевірки збиткових платників див. у статті «Збитки у прибутковій декларації» // «Податки & бухоблік», 2021, № 13. А наші поради про те, яким чином сховати (мінімізувати) витрати, читайте у статті «Як сховати витрати (приховати збитки)» // «Податки & бухоблік», 2021, № 3.