Розпочнемо з того, що якогось спеціального закону про пов’язаних осіб на сьогоднішній день в Україні немає. Але це поняття згадується у різних нормативних актах. Усі ці згадки стосуються різних сфер життя. Якщо говорити про саме вашу госпоперацію, то заборони на її здійснення ніде немає. Можливі тільки непрямі наслідки. Розглянемо цю ситуацію з усіх боків.
Юридичні нюанси У ч. 2 ст. 829 ЦКУ є тільки згадка про те, що юрособа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю, тобто пов’язаній особі.
Інших особливостей для операцій з пов’язаними особами не існує.
Але радимо вам ще перевірити положення свого статуту. Щоб у ньому випадково не прописали певних особливостей з цього приводу.
Податкові наслідки Про те, хто є пов’язаною особою для цілей оподаткування, говориться у п.п. 14.1.159 ПКУ. Виходячи з цього визначення, засновників можна вважати пов’язаними особами. Так, такими особами можуть бути, зокрема, фізичні особи, які:
— безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіють корпоративними правами юрособи у розмірі 25 і більше відсотків;
— мають право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган такої юрособи або призначати (обирати) не менш як 50 % складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
— здійснювати повноваження одноособового виконавчого органу в такій юрособі тощо.
Та чи робить це для вас якісь негативні податкові наслідки?
На наш погляд,
на сьогодні якихось податкових наслідків при здійсненні фізособою операції з юрособою, які є пов’язаними особами, бути не повинно
Річ у тому, що згідно з ПКУ податкові наслідки, у випадку здійснення операції між пов’язаними особами, є тільки тоді, коли одна із пов’язаних осіб є нерезидентом або обидві особи є юрособами. Адже якщо
1) одна із пов’язаних осіб є нерезидентом, то
— вмикається у справу трансфертне ціноутворення із ст. 39 ПКУ;
— можуть виникнути певні різниці із п.п. 140.5.4 ПКУ;
2) якщо обидві пов’язані особи резиденти, тоді може виникнути подарункова різниця із п.п. 140.5.10 ПКУ.
Інших податкових наслідків для пов’язаних осіб у ПКУ не міститься.
ПДФО та ВЗ зі знижки Як сказано у запитанні, засновник підприємства вступає у відносини із юрособою як ФОП, а не як звичайна фізособа. А тому жодних проблем із нарахуванням ПДФО і ВЗ бути не повинно. Навіть у випадку, коли юрособа буде надавати ФОП знижку на свою продукцію чи товар. Позаяк притягнути сюди надання індивідуальної знижки і спробувати утримати із суми знижки ПДФО і ВЗ не вдасться.
ПДВ Щодо сплати ПДВ, то якихось особливих правил оподаткування продажу товарів пов’язаним особам немає. Тут будуть діяти загальні правила. Тобто якщо товар пов’язаній особі буде продаватися нижче мінімальної бази оподаткування (для покупних товарів — ціни придбання, для власновироблених — звичайної ціни, а для ОЗ — балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду), то, крім нарахування ПДВ на договірну вартість, доведеться ще й дотягнути ПДВ до мінбази. Тобто потрібно буде скласти не одну, а дві ПН.
Бухоблік Якщо товар засновнику продаватиметься за звичайною ринковою ціною, то у бухобліку все буде у звичайному режимі.
Але якщо продавати товар засновнику за заниженою ціною, то теоретично тут можуть бути претензії до витрат підприємства. Річ у тому, що у бухгалтерській нормативці існує заборона на визнання доходів при зростанні капіталу за рахунок внесків власників і витрат — при зменшенні капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками (п. 3 розд. I НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід» та п. 6 НП(С)БО 16 «Витрати»).
З одного боку, при розширеному тлумаченні «вилучення або розподілення» збитковий продаж засновнику ляже не на витрати підприємства, а зменшить його додатковий капітал: на різницю між справедливою вартістю товару та ціною продажу.
Це, схоже, єдиний неприємний момент щодо наслідків вашої операції. Та й тут можна аргументувати на свою користь.
Тому допоки не з’явиться у ПКУ чи в іншому нормативно-правовому акті прямої згадки про наслідки здійснення такої операції (придбання товарів у підприємства його пов’язаною особою — резидентом), боятися нічого не потрібно.
