Спочатку зазначимо, що «валютні» зміни, які були внесені цією постановою до головної НБУ-«воєнної» постанови № 18* почали діяти з 6 вересня цього року.
А тепер переглянемо найважливіші зміни, що відбулися на валютному терені.
Висновок документа
Банк не має права купувати іноземну валюту за дорученням клієнта резидента (крім фізособи), який має кошти в інвалютах, розміщених на його поточних, вкладних (депозитних) та інших рахунках
Обмеження на купівлю валюти, якщо є своя На дату купівлі іноземної валюти уповноважений банк має контролювати, чи є у клієнта-госпсуб’єкта залишки інвалюти на власних рахунках. Увага! Звичайних фізосіб це не стосується.
Для цілей здійснення операції з купівлі інвалюти клієнт-резидент зобов’язаний надати банку інформацію про загальну суму коштів в інвалютах, що розміщені на його поточних, вкладних (депозитних) та інших рахунках. Таким чином, для здійснення розрахунків в інвалюті госпсуб’єкт спочатку має використовувати наявну в нього власну інвалюту, і лише після цього купувати інвалюту на міжбанку.
З цього правила є низка винятків — детальніше щодо них див. у нових пп. 1215 та 1216 постанови № 18. Зокрема, для обрахунку залишків інвалюти на рахунках клієнта не враховуються:
— інвалюта, розміщена на вкладних (депозитних) рахунках до 6 вересня цього року включно;
— кошти на рахунку клієнта-посередника, що отримані ним за договорами комісії, доручення, консигнації, агентськими угодами та підлягають подальшому перерахуванню власникам цих коштів;
— кошти у російських та білоруських рублях;
— інвалюта, яка була закуплена на відрядження, тощо.
Ці вимоги також не поширюються на випадки купівлі інвалюти, якщо загальна сума коштів в інвалютах, що розміщені на рахунках клієнта у банках на дату купівлі інвалюти, менша екв. 400 тис. грн (за офіційним курсом гривні до відповідних інвалют). Та ще на деякі випадки…
До речі, з цих змін не надто зрозуміло, чи треба враховувати інвалюту, яка знаходиться на рахунках за кордоном? Адже в тексті постанови чітко не зазначено, що мова йде лише про залишки на рахунках в українських банках, і у винятках (п. 1215 постанови № 18) кошти на рахунках резидентів за кордоном теж не згадані…
Висновок документа
Банки не мають права знімати з валютного нагляду дотримання граничних строків розрахунків операції з експорту або імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань шляхом взаємозаліку
Заборона на ЗЕД-залік Таким чином, з 06.09.2022 фактично накладено заборону на проведення ЗЕД-взаємозаліків, які НБУ раніше дозволяв за наявності певних обставин, які передбачені у п.п. 5 п. 10 Інструкції № 7*. Виняток тепер передбачено лише для ЗЕД-заліків за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).
Однак, гадаємо, тут можна буде посперечатися з банкірами щодо тих ситуацій, коли ЗЕД-залік (за документами) було проведено до 6 вересня, тобто до початку дії цієї заборонної норми. У той же час не виключаємо, що деякі банки, починаючи з 6 вересня, взагалі не стануть знімати «зарахо вані» ЗЕД-операції з нагляду незалежно від фактичної дати проведення заліку — до чи після згаданої дати… ☹ Тож майте на увазі, що тепер незалежно від факту проведення заліку «піднаглядний» не оплачений грошима експорт чи неотоварений імпорт після закінчення граничного терміну (180 чи 365 днів) підпадатимуть під нарахування ЗЕД-пені!
Висновок документа
З метою створення сприятливих умов для досягнення домовленостей між українськими позичальниками та зовнішніми кредиторами НБУ дозволив переказувати інвалюту для сплати процентних платежів за відповідними кредитами за одночасного дотримання певних умов
Можна гасити інвалютні кредити НБУ доручив банкам рекомендувати клієнтам, які мають непогашену заборгованість за кредитними договорами (договорами позики), укладеними з нерезидентами, для врегулювання відповідних зобов’язань під час дії обмежень, передбачених постановою № 18, звернутися до нерезидентів з пропозицією здійснити реструктуризацію заборгованості на умовах не гірших, ніж визначені в Основних умовах правочинів з державним боргом, які здійснюються у 2022 році, затверджених постановою КМУ від 19.07.2022 № 805.
А щоб українським позичальникам було зручніше домовлятись із зовнішніми кредиторами щодо реструктуризації боргів, НБУ дозволив переказувати інвалюту для сплати процентних платежів за відповідними кредитами за одночасного дотримання таких умов:
— дата сплати процентних платежів припадає на період із 24 лютого до 10 серпня 2022 року (включно);
— позичальник станом на 24.02.2022 не мав простроченої заборгованості за кредитним договором;
— загальна сума коштів, яку дозволяється переказати в межах одного кредитного договору протягом календарного місяця, не має перевищувати п’яту частину від суми процентів, що підлягали сплаті в період із 24 лютого до 10 серпня 2022 року (включно);
— кошти, що використовуються для купівлі іноземної валюти та переказу валютних цінностей з метою сплати відповідних процентних платежів, не мають залучатися за кредитами від резидентів;
— позичальник не має заборгованості за податковими платежами;
— позичальник продовжував здійснювати госпдіяльність після 23.02.2022, зокрема виплачував зарплату співробітникам та інші обов’язкові платежі.
Інше Банкам дозволено реалізовувати фізособам готівкову інвалюту у розмірі 100 % (до цього було 50 %) від обсягу купівлі безготівкової іноземної валюти у фізосіб за всіма іноземними валютами, що розраховується починаючи з 13 квітня 2022 року та протягом наступних операційних/робочих днів. Ця зміна, схоже, збільшить обіг готівкової інвалюти…
Уточнено (див. оновлений п.п. 6 п. 14 постанови № 18), що до винятків, за якими дозволяється здійснення за кордон інвалютних транзакцій, належать платежі за окремими дозволами НБУ, які приймаються на підставі розпоряджень КМУ (раніше було: на підставі звернень КМУ, міністерств, РНБО, СБУ). Таким чином, НБУ перенаправив усіх «просящіх» на КМУ, який має видавати відповідні розпорядження, на підставі яких НБУ і має вирішувати долю конкретних інвалютних транзакцій…
