Повернення товарів/передоплат: як відобразити в обліку?

Повернення товарів/передоплат — не рідкість. Ось ключові підстави для цього згідно із ЦКУ.

Так, покупець має право повернути товар і вимагати повернення передоплати :

— при істотному порушенні вимог до якості товару (ч. 2 ст. 678 ЦКУ);

— якщо приналежності товару або документи на нього не передані продавцем у встановлений строк (ч. 2 ст. 666 ЦКУ);

— якщо товар поставлений продавцем у меншій кількості (ч. 1 ст. 670 ЦКУ);

— якщо продавець передав товар (частину товару) з порушенням асортименту, визначеного умовами договору (ч. 1 і 2 ст. 672 ЦКУ);

— якщо продавець передав покупцеві некомплектний товар і не доукомплектував його в розумний строк (ч. 2 ст. 684 ЦКУ).

У свою чергу, продавець має право вимагати повернення товару покупцем (ч. 2 ст. 697 ЦКУ), якщо:

— покупець прострочив оплату товару і порушив строк оплати товару, встановлений у договорі;

— не настали обставини, за яких право власності на товар переходить до покупця.

А чи може покупець повернути оплачений товар? За загальними правилами виконані належним чином зобов’язання (тобто якщо товар належної якості/асортименту/комплектації поставлений і оплата за нього отримана) вважаються припиненими (ч. 1 ст. 599 ЦКУ) і перегляду не підлягають. А це, у свою чергу, означає, що сторони не мають права вимагати повернення виконаного ними по зобов’язаннях (якщо інше не передбачене договором або законом, ч. 4 ст. 653 ЦКУ). Тому якщо все ж у такому разі згодом прийнято рішення повернути товар, то такі операції оформляють уже не як повернення, а як зворотне постачання.

Інша річ, якщо можливість повернення товару передбачена договором за згодою сторін (ч. 2 ст. 214 ЦКУ) — тоді покупець може повернути оплачений товар, оскільки така можливість прямо випливає з договору. Або ж якщо договірні зобов’язання виконані неналежно (див. ситуації, перелічені вище, коли договір вважається не виконаним і зобов’язання продовжує існувати) — у такому разі можливість повернення оплаченого товару покупцем прямо передбачена законом (і є законним правом покупця).

Також у зв’язку з воєнним станом нагадаємо, що форс-мажор (а війна — це форс-мажор, див. лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1) звільняє тільки від відповідальності за договором (санкцій: штрафів, пені тощо). А ось від виконання договірних зобов’язань не звільняє. Тому сторони не можуть, прикриваючись форс-мажором, скажімо, не виконувати договір через війну (наприклад, покупець не оплачувати товар / не повертати його на вимогу продавця, а продавець — не відвантажувати товар / не повертати на вимогу покупця оплату). Детальніше про форс-мажор див. статтю «Чи можна не виконувати договір через війну?» в «Податки & бухоблік», 2022, № 26.

Тепер про те, як повернення товарів/передоплат відобразити в обліку.

Повернення товарів

Бухоблік. При поверненні товару покупцем:

— продавець коригує раніше відображений дохід: Дт 704 — Кт 361 (використовуючи для цього субрахунок 704 «Вирахування з доходу») і раніше нараховані ПЗ з ПДВ (методом «червоне сторно»): Дт 704 — Кт 643/2 і Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ, а

— покупець відображає повернення товару: Дт 631 — Кт 28 (чи записом методом «червоне сторно»: Дт 28 — Кт 631), а також коригує ПК з ПДВ (методом «червоне сторно»): Дт 641/ПДВ — Кт 631.

При цьому оформляють накладну на повернення товару. Щоправда, затвердженої форми видаткової накладної на повернення товару немає (як немає і типової форми видаткової накладної). Тому зазвичай у такому разі складають ту ж видаткову накладну, в назві якої зазначають: «Накладна на повернення» або «Повернення постачальникові». Причому покупець і продавець товару в ній місцями не міняються (оскільки зворотного продажу при поверненні товару не відбувається).

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку операції з повернення товарів відображаються за бухобліковими правилами. Жодних коригувань фінрезультату (податкових різниць) для таких операцій ПКУ не передбачено.

ПДВ. При поверненні товару сторонам необхідно провести коригування ПДВ (відповідно до ст. 192 ПКУ). Для цього продавцеві треба відкоригувати ПЗ (на підставі зареєстрованого зменшуючого РК), а покупцеві — відкоригувати ПК (у періоді перерахунку, навіть якщо РК не зареєстрований). Детальніше про ПДВ-коригування при поверненнях див. «Повернення і ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 68.

В обліку операції з повернення товару відобразяться таким чином:

Таблиця 1. Облік повернення товару

Повернення передоплат

Бухоблік. У продавця сума отриманої передоплати не включається в доходи (п. 6.3 НП(С)БО 15), а в покупця сума перерахованої передоплати не включається у витрати (п. 9.2 НП(С)БО 16). А тому і при поверненні передоплати жодної необхідності в коригуванні доходів продавцем / витрат покупцем не виникне.

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку операції з повернення передоплат облікуються за бухобліковими правилами. Ну а оскільки, як зазначалося, суми передоплати не потрапляють у продавця в доходи, а в покупця у витрати, то на фінрезультат операції з повернення передоплати жодним чином не вплинуть.

ПДВ. А ось у ПДВ-обліку діє правило першої події. Тому за передоплатою продавцем уже були ПЗ (п. 187.1 ПКУ), а покупцем (на підставі зареєстрованої ПН) відображено ПК (п. 198.2 ПКУ). А отже, при поверненні передоплати сторони повинні здійснити коригування ПДВ (п. 192.1 ПКУ). І продавець повинен відкоригувати ПЗ з ПДВ (після реєстрації зменшуючого РК покупцем), а покупець — зменшити ПК (у періоді перерахунку, навіть без РК).

В обліку операції з повернення передоплати відобразяться таким чином:

Таблиця 2. Облік повернення передоплати