Теми статей
Обрати теми

Повернення товарів у роздрібній торгівлі

Хмелевський Ігор, податковий експерт
Роздрібна торгівля — це зазвичай тривіальний перепродаж товарів без жодної зміни їх характеристик. Попри це, на роздрібних торговців (а не тільки на виробників) законом покладено обов’язок задовольняти вимоги споживачів щодо якості придбаних товарів. І навіть їхні примхи, якщо товари абсолютно якісні, але чимось не підходять споживачеві. Тож без додаткової підготовки, як діяти в таких ситуаціях, роздрібникам не обійтися. Наша стаття — стислий конспект, вивчивши який, можна сміливо виходити на двобій хоч із покупцем, ☺, хоч із перевіряючим. І хай переможе… закон!

При поверненнях у роздрібній торгівлі ваші дії як продавця залежать від того, що саме ви продаєте (непродовольчі товари чи харчові продукти), і товар якої якості (належної чи неналежної) повертає вам покупець. А регламентовано все це Законом № 1023*, що стоїть на варті інтересів споживача. Наведемо у таблиці той мінімум, що дозволить вам не схибити, задовольняючи (або ні) вимоги споживача щодо повернення придбаного у вас товару.

* Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 № 1023-XII.

Якщо споживач незадоволений придбаним товаром

Характеристика товару

Права споживача/обов’язки продавця

Особливості розрахунків

Непродовольчі товари

Належної якості*

споживач має право протягом 14 днів з моменту передачі йому товару, не рахуючи дня придбання, якщо триваліший строк не оголошено продавцем:

1) обміняти товар на аналогічний, якщо він не задовольнив за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний за призначенням;

2) у разі відсутності аналогічного товару:

а) або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахунком вартості;

б) або розірвати договір і отримати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару;

в) або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж

(ч. 1 і 2 ст. 9 Закону № 1023)

розрахунки зі споживачем проводять виходячи з вартості товару на момент придбання (ч. 3 ст. 9 Закону № 1023).

Тобто покупцю, що висловив бажання:

придбати будь-які інші товари з наявного асортименту (див. п. 2а у колонці зліва), різницю в ціні доведеться доплатити або ж йому мають повернути надлишок коштів;

розірвати договір і отримати назад гроші (див. п. 2б у колонці зліва), мають повернути суму сплачених за товар грошових коштів (у день розірвання договору, а у разі неможливості повернення в цей день — в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше 7 днів)

* За умови, що такі товари:

а) дозволені для обміну (повернення), якщо вони не задовольняють споживачів з будь-яких причин (це перевіряють за додатком 3 до постанови КМУ від 19.03.94 № 172);

6) не були у вжитку, збережено їх товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

Неналежної якості

протягом гарантійного строку при виявленні істотних (!) недоліків або фальсифікації (підтверджених за необхідності висновками експертизи) споживач може вимагати (ч. 1 ст. 8 Закону № 1023):

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) заміни товару на такий же або на аналогічний, з числа наявних у продавця, товар належної якості.

Продавець, на підставі письмової заяви, зобов’язаний прийняти товар неналежної якості та видати покупцеві документ, що підтверджує отримання товару.

Якщо необхідно визначити причини втрати якості товару, продавець зобов’язаний у триденний строк з дня отримання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи. Експертиза проводиться за рахунок продавця (див. п. 30 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки від 19.04.2007 № 104)

розрахунки з покупцем здійснюють при поверненні товару (п. 1 у колонці зліва):

— у разі підвищення ціни на товар — у розмірі нової (тобто вищої) ціни*;

у разі зниження ціни — в розмірі первісно сплаченої ним суми (якщо ціна не змінилася — повертають, зрозуміло, ту ж саму суму).

При заміні товару (п. 2 у колонці зліва) на товар:

аналогічної марки — перерахунок вартості не здійснюють, навіть якщо ціна змінилася;

іншої марки:

а) за вищою ціною — проводять перерахунок вартості виходячи з ціни на момент обміну;

б) за меншою ціною — виходячи з ціни на момент первісної купівлі

(ч. 7 ст. 8 Закону № 1023)

* Якщо через підвищення ціни на товар при поверненні неякісного товару покупцеві треба виплатити суму грошових коштів більшу, ніж була сплачена ним при придбанні, виникне необхідність утримати з покупця ПДФО та ВЗ. Детальніше про це читайте в окремій статті поточного номера.

Харчові продукти

Належної якості

поверненню не підлягають (додаток 3 до постанови КМУ від 19.03.94 № 172)

Непридатні*

продавець зобов’язаний:

— або замінити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання;

— або повернути споживачеві сплачені ним кошти (ч. 8 ст. 8 Закону № 1023)

розрахунки зі споживачем у такому разі проводяться в тому ж порядку, що й за непродовольчі товари неналежної якості (див. вище)

* Такими вважають харчові продукти, які містять сторонні речовини та/або предмети, пошкоджені в інший спосіб та/або зіпсовані у результаті механічних, та/або хімічних, та/або мікробних факторів (Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.97 № 771/97-ВР).

РРО/ПРРО при поверненні товару

З використанням касових апаратів при продажу товарів у роздрібній торгівлі за готівку або з оплатою платіжними картками все зрозуміло. Чек треба пробивати — і край! А от згадка про використання РРО/ПРРО у разі повернення товарів багатьох дивує. Тож акцентуємо вашу увагу на тому, що

через касовий апарат слід проводити не лише оплату готівкою або карткою при придбанні товару, а й готівкові та безготівкові (на картку) повернення грошей за товар при його поверненні

Аргументи для такого твердження — у визначенні розрахункової операції зі ст. 2 Закону про РРО* (див. також БЗ 109.20).

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

При цьому через РРО/ПРРО реєструється від’ємна сума, формується і видається покупцеві фіскальний касовий чек видачі коштів (далі — видатковий чек) за формою № ФКЧ-2 (додаток 2 до Положення № 13*).

* Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.

Зверніть увагу! Видатковий чек оформлюється і тоді, коли повернення здійснюється на картку. У такому разі картку проводять через POS-термінал, вибираючи операцію «Повернення коштів». Після того як від банку надійде позитивна відповідь, друкують квитанцію термінала (вона не є розрахунковим документом!), а також видатковий чек з формою оплати «Безготівкова/Карткою/ЕПЗ» і видом операції «Повернення», «Видача» тощо (БЗ 109.10).

Якщо товар було оплачено карткою, а гроші повертаєте готівкою. Хоча фіскали й заперечують можливість готівкових повернень коштів за товар, оплачений безготівково (БЗ 109.02), на нашу думку, тут все залежить від домовленості між сторонами договору. Принаймні жодних обмежень щодо способів такого повернення чинне законодавство не містить (див. лист НБУ від 12.10.2016 № 57-0002/84778). Тож і фіскали у своїх консультаціях їх не наводять, а обмежуться лише голими деклараціями. Прислуховуватись до них чи ні — вирішувати вам.

Якщо відбувається заміна товарів. На наш погляд, при заміні абсолютно ідентичного товару (як за маркою, так і за ціною) особливої необхідності проганяти гроші через РРО/ПРРО немає. А от якщо умова про абсолютну ідентичність замінюваних товарів не виконується, в такому разі є сенс

оформити видачу грошових коштів у повній сумі за раніше придбаний товар, який наразі повертається, після чого провести через РРО/ПРРО товар, запропонований на заміну повернутому

Причому зробити це треба незалежно від того, за якою ціною відбувається така заміна. Адже покупець, якому один товар замінили на інший, у будь-якому разі має отримати належний чек на новий товар для підтвердження щодо нього гарантійних зобов’язань продавця (див. абзац перший ч. 11 ст. 8 Закону № 1023). Яку саме суму слід повертати в кожному конкретному випадку, вам допоможе визначити наведена вище таблиця (див. графу «Особливості розрахунків»).

Акт про видачу коштів. Не забудьте, що після оформлення видачі коштів за допомогою видаткового чека за формою № ФКЧ-2 складають акт (п. 8 розд. III Порядку № 547*). Роблять це, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару, перевищує 100 грн. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар, відомості про товар, суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує придбання товару.

* Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.

До речі, не зайвим буде вказати в акті ще й ідентифікаційний код (реєстраційний номер облікової картки платника податків) «повертальника». Він знадобиться для заповнення додатка 4ДФ до Об’єднаної звітності з ПДФО/ВЗ/ЄСВ. Причому

додаток 4ДФ слід заповнювати і тоді, коли продавець повернув споживачеві гроші у тій же сумі, яку було раніше сплачено за повернутий товар

Для відображення грошової компенсації повернутих товарів у 4ДФ передбачено ознаку доходу «138». Детальніше про нюанси його заповнення при поверненнях товарів у роздробі читайте в окремій статті поточного номера («Повернення товару: оподатковуємо доходи покупця-фізособи»).

Якщо бракує готівки. За відсутності потрібної суми на місці розрахунків касир звертається до бухгалтерії підприємства, щоб із каси видали певну суму для повернення покупцеві. Отримавши кошти з каси бухгалтерії, касир вносить їх до касового апарату шляхом проведення операції «Службове внесення» (БЗ 109.06).

Якщо ж і в касі підприємства недостатньо коштів або повернення здійснюється у вихідний день, можна встановити інший строк повернення за домовленістю.

Продали через один РРО — повертаєте через інший. Увага — фейк! Податківці заявляють (див. БЗ 109.02), що суб’єкт господарювання може провести через РРО операцію повернення коштів за отриманий товар, якщо розрахунок здійснювався через інший класичний РРО, лише за умови якщо буде забезпечено ідентифікацію попередньо створеного розрахункового документа та проведено реєстрацію від’ємного значення на суму повернення товару. В інших випадках така можливість відсутня.

Ну і з якого дива? Нічого подібного РРОшна нормативка не містить. Принаймні, у Положенні № 13

серед обов’язкових реквізитів видаткового чека немає такого реквізита, як номер фіскального чека на придбаний товар

А ті «аргументи», що їх навели фіскали у згаданій консультації, жодним чином не обґрунтовують їхній безглуздий висновок. Тож можете на нього не зважати.

Продали через класичний РРО — повертаєте через ПРРО. І ще одна нісенітниця! У БЗ 109.20 фіскали белькочуть, що в програмному забезпеченні (ПЗ) «ПРРО Каса», яке надається ДПСУ на безоплатній основі, на сьогодні не реалізовано можливість аналітично пов’язувати фіскальні чеки класичного РРО, з якого проводилася операція, з програмним РРО. Тобто ПРРО не бачить фіскальні чеки класичного РРО, тому операція повернення повинна проводитись на тому РРО, з якого було здійснено реалізацію товару. Однак у наступних версіях ПЗ, після побудови аналітичної системи РРО/ПРРО обіцяють реалізувати можливість повернення через ПРРО фіскальних чеків на товар, реалізований через класичний РРО.

Чим ця маячня вмотивована, теж не зрозуміло. Тож і цю вигадку податківців можна залишити поза увагою.

Підсумкова ПН

Як відомо, у роздрібній торгівлі на постачання товарів за готівку кінцевим споживачам складають ПН за щоденними підсумками операцій (п. 201.4 ПКУ).

А чи треба при роздрібних поверненнях складати РК до такої підсумкової податкової накладної?

Це залежить від того, коли відбулося повернення товару: в день продажу чи в інший день.

Повернення в день продажу. У такому разі можна обійтися без складання РК, і податківці з цим згодні (БЗ 101.15). Усе тому, що повернення в день продажу за підсумками дня відображаються в Z-звіті РРО/ПРРО. Такі суми зменшують суму виручки за день. Ну а підсумкову ПН складають за даними Z-звіту, тобто виходячи з виручки, вже зменшеної на суму коштів, повернених покупцеві. Тож продаж і повернення протягом одного дня згорнуться і до підсумкової ПН не потраплять.

Повернення в інший день. У такому разі продаж товарів уже пройшов через Z-звіт РРО/ПРРО та потрапив до підсумкової ПН за день продажу. Тож у такому разі РК до підсумкової ПН складати доведеться (БЗ 101.15).

РК до підсумкової податкової накладної (як і до будь-якої ПН, яка не видається покупцю) продавець реєструє самостійно

При цьому відкоригувати (зменшити) податкові зобов’язання з ПДВ продавець може тільки після того, як зменшуючий РК зареєстрований:

— своєчасно — у періоді складання РК;

— несвоєчасно — у періоді реєстрації РК.

Зверніть увагу ще на один нюанс. У попередньому розділі ми зазначали, що заміну абсолютно ідентичного товару як за маркою, так і за ціною проводити через РРО/ПРРО потреби немає. А чи має така заміна пройти в ПДВ-обліку? На нашу думку, ні. Тобто не слід ані складати зменшуючий РК до підсумкової ПН за день продажу, ані включати такий товар до підсумкової ПН на дату повернення старого товару покупцем і видачі йому нового.

Роздрібний акциз

Згідно з п.п. 213.1.9 ПКУ об’єктом оподаткування роздрібним акцизом є операції з реалізації госпсуб’єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (з 1 травня — крім тютюнових виробів та РЕС). Тобто фактично роздрібні торговці наразі сплачують роздрібний акциз з реалізації:

пива, алкогольних напоїв;

тютюнових виробів, вироблених до 01.04.2022, — лише до кінця поточного року (п. 40 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

Базою оподаткування в обох випадках є вартість (з ПДВ та без урахування роздрібного акцизу) таких підакцизних товарів. А датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації роздрібними торговцями цих підакцизних товарів є, зокрема:

для готівкових розрахунків — дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону про РРО;

для безготівкових розрахунків — дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу товару;

для ФОП на ЄП — дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ПКУ).

Таким чином, за цією датою роздрібний акциз потрапляє у роздрібників до податкової декларації за звітний місяць.

А як визначається база оподаткування роздрібним акцизом у разі повернення покупцем підакцизних товарів?

У БЗ 114.03 податківці відповідають на це запитання так: база оподаткування роздрібним акцизом зменшується на вартість повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком. Зверніть увагу: це стосується й тютюнових товарів, вироблених до 01.04.2022, при продажу яких нараховували роздрібний акциз. Таке зменшення бази оподаткування податківці справедливо пов’язують із датою проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця. Тобто у тому податковому періоді, до якого належить будь-яка із цих дат, роздрібний торговець має право зменшити свої податкові зобов’язання із роздрібного акцизу.

Висновки

  • Як діяти роздрібному торговцю при поверненнях товару, залежить від того, що саме він продає (непродовольчі товари чи харчові продукти), і товар якої якості (належної чи неналежної) повертає покупець.
  • Виплата (повернення) грошей покупцеві за повернений ним товар — це розрахункова операція, що вимагає застосування РРО/ПРРО.
  • Складати РК до підсумкової податкової накладної за щоденними підсумками операцій доведеться, якщо повернення товару відбувається в інший день, аніж його продаж.
  • База оподаткування роздрібним акцизом зменшується на вартість повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі