Нормативне регулювання
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства та колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Але чи можна у трудовому договорі встановити, що заробітна плата виплачується в інвалюті? Трудове законодавство у цьому питанні небагатослівне. Зі ст. 23 Закону про оплату праці ми дізнаємося лише, що
заробітна плата виплачується у грошових знаках, які мають законний обіг на території України
При цьому Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII визначає, що єдиним законним платіжним засобом в Україні є гривня. Виняток становлять розрахунки за операціями, передбаченими ч. 2 ст. 5 цього Закону, які можуть проводитися не лише у гривні, а й в інвалюті. Серед них операції, визначені нормативно-правовими актами НБУ.
Погляньмо, чи допускає НБУ використання іноземної валюти при виплаті зарплати. Для цього звернемося до Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 2 (далі — Положення № 2).
Так, дозволяється використовувати іноземну валюту, одержану з власних поточних рахунків:
— морським агентам для оплати праці членів екіпажу (п. 44 Положення № 2);
— дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав в Україні та представництвам міжнародних організацій на території України для оплати праці (включаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) власним співробітникам, якщо вони не є громадянами України або не проживають у ній постійно та акредитовані у МЗС України (п. 52 Положення № 2).
Для всіх інших роботодавців виплату заробітної плати в іноземній валюті заборонено!
Таким чином,
за загальним правилом зарплату працівникам слід виплачувати у гривні
Але! У зазначених вище нормативних документах йдеться саме про виплату заробітної плати, а не про визначення (встановлення) її розміру.
А чи можна у трудовому договорі визначити зарплату в іноземній валюті, а виплачувати її у гривневому еквіваленті? Для цього жодних законодавчих заборон немає. У свій час таку можливість допускало й Мінсоцполітики (див. лист від 22.08.2013 № 923/13/84-13).
Отже, у трудовому договорі з працівником роботодавець має право визначити заробітну плату в іноземній валюті з умовою її виплати у гривневому еквіваленті. При цьому, щоб уникнути надалі трудових спорів, необхідно чітко зафіксувати курс, за яким здійснюватиметься перерахунок інвалюти у гривню (про це див. у статті «Зарплата в інвалюті: техніка виконання» // «Податки & бухоблік», 2022, № 72).
Цікавий момент! Для резидентів Дія Сіті можливість встановлювати суму винагороди гіг-спеціалістів, які виконують роботи (надають послуги) на підставі гіг-контрактів, в іноземній валюті прямо визначена ч. 3 ст. 19 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15.07.2021 № 1667-ІХ. Але виплати і гіг-спеціалістам, і працівникам резидентів Дія Сіті мають здійснюватись виключно у гривні (як і у звичайних роботодавців).
Судова практика
Зауважимо, що у судовій практиці зустрічалися рішення, у яких служителі Феміди говорили категоричне «ні» встановленню заробітної плати в іноземній валюті. Але більшість судових інстанцій все ж допускають таку можливість.
Наприклад, у рішенні Бориспільського міськрайонного суду від 15.01.2013 у справі № 1005/11857/2012 у зв’язку з аналізом «інвалютного застереження» у колективному договорі було зазначено: подібні положення не суперечать чинному законодавству, оскільки визначають, що заробітна плата лише встановлюється в іноземній валюті, проте виплачується у гривні. При цьому суд посилався на ст. 524 ЦКУ, відповідно до якої зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні, але сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язань в іноземній валюті.
Висновок про можливість у трудовому договорі встановити розмір заробітної плати в інвалюті випливає з постанови Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/21776/16-ц (ср. ). Зокрема, суд нагадав: ч. 2 ст. 533 ЦКУ припускає, що сторони можуть визначити у грошовому зобов’язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Таким чином, закон передбачає обов’язковість здійснення платежів на території України у національній валюті, але не містить заборони на використання у розрахунках розміру грошових зобов’язань інвалюти чи інших розрахункових величин.
Також суди були зовсім не проти встановлення заробітної плати в іноземній валюті у трудових контрактах (див. ухвали Апеляційного суду Київської обл. від 20.11.2017 у справі № 356/287/17 та Апеляційного суду Львівської обл. від 14.07.2016 у справі № 461/7025/15). Але тут не слід забувати, що сфера застосування контракту визначається законами України. Тобто трудовий контракт можна укласти лише з певними категоріями працівників (наприклад, з директором підприємства згідно з ч. 4 ст. 65 ГКУ).
Підводне каміння
Зазвичай до валюти прив’язують оклади (місячні тарифні ставки) працівників. Далі при нарахуванні зарплати їх перераховують у гривні на певну дату, встановлену колективним чи трудовим договором.
Якщо курс, за яким здійснюється перерахунок, зріс порівняно с попереднім місяцем, до роботодавця жодних претензій немає. А якщо курс упав? У цьому разі при виконанні однієї й тієї ж місячної (годинної) норми праці працівник отримає меншу суму основної зарплати.
Але ж розмір оплати праці є істотною умовою праці (див. ст. 32 КЗпП). У свою чергу, зміна істотних умов праці з ініціативи роботодавця може бути визнана законною лише у тому випадку, якщо буде доведено наявність змін в організації виробництва та праці (див. постанову Верховного Суду від 18.01.2018 у справі № 607/83/16-ц). Крім того, не забудьте погодити це питання з виборним органом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві (пп. 3 та 4 ч. 1 ст. 247 КЗпП).
Також майте на увазі: у загальному випадку ст. 32 КЗпП вимагає попереджати працівників про зміну істотних умов праці не менше ніж за 2 місяці. У такий самий строк повідомляти працівників про нові або зміну діючих умов оплати праці у бік погіршення зобов’язує роботодавців ст. 103 цього Кодексу.
Щоправда, під час війни згадані норми не працюють. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ
у період дії воєнного стану про зміну істотних умов праці та умов оплати праці повідомляти працівників слід не пізніш як до запровадження нових умов
Таким чином, повідомити працівника про зниження зарплати можна не пізніше початку місяця, за який вона нараховуватиметься.
Але якщо у колективному чи трудовому договорі встановлено, що курс перерахунку інвалютної зарплати у гривню визначається, наприклад, на останній день місяця чи на дату виплати, то цю умову виконати не вийде!
У зв’язку з цим рекомендуємо встановити нижню межу суми окладів (тарифних ставок), зазначивши в колективному або трудовому договорі, що курс перерахунку не може бути нижчим за курс, за яким заробітна плата виплачувалася у попередньому місяці.
Докладніше про курс перерахунку див. у статті «Зарплата в інвалюті: техніка виконання» // «Податки & бухоблік», 2022, № 72.
Висновки
- Законодавство не забороняє встановлювати розмір заробітної плати в іноземній валюті.
- Виплату заробітної плати звичайні роботодавці можуть здійснювати лише у гривні.
- Суму зарплати в інвалюті можна обумовити у колдоговорі, трудовому договорі чи контракті.
- Зменшувати заробітну плату у зв’язку зі зміною валютного курсу можна лише після своєчасного повідомлення працівника.
