Воєнна призупинка строків позовної давності

Строки позовної давності за ЦКУ

Суб’єктам господарювання, здійснюючи свою діяльність не варто забувати про строк позовної давності. Адже саме він вказує їм на право звернутись до суду із позовом про захист своїх прав та інтересів, наприклад, за стягненням боргу та штрафних санкцій у разі невиконання зобов’язань контрагентом.

Якщо говорити про строки позовної давності при здійсненні внутрішньоукраїнських договорів, то встановлені вони в ЦКУ, а саме:

1) загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ). Тобто до того часу, доки не мине строк позовної давності щодо заборгованості, списувати борги на витрати чи визнавати доходи зарано. Наприклад, у платника ЄП групи 3 із сплатою ПДВ, допоки не спливе строк позовної давності щодо кредиторської заборгованості, дохід у сумі такої кредиторської заборгованості виникати не буде*;

* Нагадаємо, що позовну давність можна збільшити за домовленістю сторін (ст. 259 ЦКУ)

2) спеціальна позовна давність, тобто щодо:

— стягнення неустойки (штрафу, пені);

— спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації;

— переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦКУ);

— недоліків проданого товару (ст. 681 ЦКУ);

— розірвання договору дарування (ст. 728 ЦКУ);

— перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦКУ);

— оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦКУ);

— визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Чи діє призупинення?

Норми ПКУ, у тому числі й п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ, не регулюють призупинку усіх вищеперелічених строків давності, у т. ч. й строків позовної давності з дебіторської заборгованості за товари, послуги (3 роки).

Водночас це не говорить про те, що ці строки під час ВС будуть спливати.

Пояснюється це тим, що всередині березня 2022 законотворці внесли зміни до ЦКУ, якими

Враховуючи це, може здатися, що строки давності призупинили свій перебіг тільки з березня 2022. Але це не так.

Адже і до початку березня 2022 року строк давності все одно не відраховувався. Річ у тому, що до початку ВС строки давності були уже продовжені на час дії карантину* (почався він у березні 2020 року і на сьогодні відомо, що буде тривати він, як мінімум, до 30.04.2023) (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

* До відома! Воєнна призупинка строків давності трішки відрізняється від карантинної. Адже у карантинній призупинці не згадується збільшений за договором строк позовної давності. Але ВС уже висловив свою позицію з цього приводу. Він зауважив, що і на період карантину строк позовної давності, збільшений за договором, може підпадати під карантинне призупинення (див. постанову ВС від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21).

Тобто виходячи з вищеописаного, на сьогодні одночасно діє два види зупинки строків давності:

— карантинне призупинення, за яким строк давності був продовжений на період карантину (введений ще з березня 2020 року і триватиме до 30.04.2023);

— воєнне призупинення, за яким строки позовної давності продовжені на час ВС (ця зупинка розпочалася 24.02.2022 і поки що буде тривати до 20.05.2023).

Отже,

При цьому призупинення строків давності за ЦКУ, на нашу думку, слід читати так: щоб визначити закінчення строку позовної давності, слід від дня закінчення ВС/карантину (зважаючи на те, що закінчиться пізніше) відрахувати ті дні, які «вкрав» карантин та/або ВС, тобто період з дня початку карантину/війни і до дати, коли мав закінчитися строк позовної давності.

Правила розрахунку призупинення

Враховуючи вищеописане, вважаємо, що рахувати строки позовної давності слід так:

1) у випадку коли строк позовної давності почав діяти до карантину (і, відповідно, до ВС) і спливає під час карантину/ВС, то щоб визначити, коли закінчиться строк давності, вам слід від дати закінчення ВС/карантину відрахувати стільки днів, скільки днів позовної давності припало на час дії карантину/ВС;

2) у випадку коли строк позовної давності почав свій відлік у період карантину чи ВС, вважаємо, що тут, щоб розрахувати, коли сплине строк позовної давності, просто потрібно почати відраховувати 3 роки після завершення дії ВС/карантину (зважаючи на те, що закінчиться пізніше);

3) у випадку коли строк позовної давності був перерваний (сторони підписали акт звірки), то після цієї події такий строк починає відлічуватися наново (ч. 3 ст. 264 ЦКУ).

Тому якщо відбудеться переривання строку позовної давності, то вважаємо, що рахувати його можна як і у випадку, коли відлік строку позовної давності виник у період карантину чи ВС, тобто від дати завершення ВС (див. п. 2).

Строк давності при торгівлі товарами в ЗЕД

Якщо заходить мова про строки позовної давності при торгівлі товарами в ЗЕД, то тут слід пам’ятати, що визначає їх Конвенція ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14.06.74, набрала чинності для України 01.04.94. У ст. 8 цієї Конвенції прописано, що загальний строк позовної давності становить 4 роки.

Враховуючи те, що зараз в Україні йде війна, усіх турбує запитання:

Прямої вказівки на призупинення строків позовної давності при здійсненні ЗЕД-діяльності законодавство України не містить. Навіть незважаючи на те, що вищезгадана Конвенція є частиною національного законодавства України. Що підтвердили і фіскали на своєму вебпорталі.

Водночас це не говорить про те, що на час ВС/карантину призупинки строку позовної давності взагалі немає.

Адже згідно із ст. 21 Конвенції, якщо перебіг строку позовної давності не може бути припинений кредитором через незалежні від нього обставини і яких він не може уникнути або подолати, то строк позовної давності не буде вважатися таким, що минув, до закінчення одного року від дня припинення дії відповідної обставини.

Тобто з цього випливає, що, по суті, на час дії ВС/карантину строки позовної давності навіть у ЗЕД-діяльності продовжити можна. Водночас таке продовження відбувається не щодо всіх ЗЕД-контрактів автоматично, а по кожному випадку окремо. Тобто скористатися продовженням строків позовної давності вдасться, тільки довівши, що не скористалися ним через початок ВС.

Інші строки давності

Строки давності можуть визначатися не тільки ЦКУ чи Конвенцією (коли мова йде про ЗЕД-контракти). Інколи строки давності можуть бути передбачені і в інших нормативно-правових актах. Так, наприклад, строки позовної давності, що виникають з договору морського перевезення вантажу, прописано у ст. 388 Кодексу торговельного мореплавства України від 23.05.95 № 176/95-ВР (ср. ). Згідно з положеннями цієї статті застосовується річний строк позовної давності незалежно від того, здійснюється перевезення у каботажному чи закордонному сполученнях.

При цьому, як і у випадку з Конвенцією, якою встановлено строк позовної давності за ЗЕД-контрактами, прямої вказівки на те, що такі строки призупинені на час ВС чи карантину, немає. Отже,

Але це не значить, що ВС чи карантин не може вплинути на такі строки. Так, відповідно до ст. 393 вищезгаданого Кодексу річний строк позовної давності продовжуються до трьох років у випадку, якщо судно, якого стосуються ці вимоги, протягом строку позовної давності не могли застати у водах України.

Отже, якщо через ВС судно, якого стосується строк позовної давності, не навідалося у порти України (а через війну це може статися), то загальний строк позовної давності в 1 рік перетвориться у строк позовної давності в 3 роки.

Але, як бачимо, це індивідуальний випадок. Загального автоматичного продовження строку позовної давності для строків, прописаних у інших нормативно-правових актах, а не у ЦКУ, законодавство України не містить.