Часткова втрата/псування товару з вини перевізника

Хто має отримати компенсацію

Перш за все коли мова йде про знищення чи псування частини товару з вини перевізника, слід з’ясувати, хто саме має право вимагати у перевізника компенсації витрат за знищення/псування частини товару.

Щоб це зрозуміти, слід установити, коли відповідно до умов договору переходять від продавця до покупця ризики та контроль, пов’язані з товаром, що доставляється.

Можливі різні варіанти правил переходу права власності на товар. Водночас найчастіше використовують такі два варіанти:

1) у договорі могло бути прописано, що продавець зобов’язаний доставити товар покупцеві. У цьому випадку згідно із ст. 664 ЦКУ обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві;

2) якщо ж у договорі обов’язку доставити товар за продавцем не закріплено, то ризики щодо товару (в тому числі й при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні товару) переходять до покупця з моменту передання йому товару (в тому числі й передачі товару перевізнику), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 668 ЦКУ).

У нашій ситуації перевізник має намір відшкодувати вартість втраченого товару саме продавцеві. Тому, скоріш за все, право власності на переданий перевізнику товар переходить до покупця в момент його вручення покупцеві, при цьому доставку товару замовляє продавець. Далі будемо розглядати саме цей варіант.

У цьому випадку продавець має скласти претензію до перевізника на відшкодування завданих збитків від знищення/псування товару.

Напевно, продавець дізнається про зіпсуття/втрату товару від покупця за фактом його приймання/огляду.

Перевізник та покупець мають між собою скласти відповідний Акт приймання-передачі, у якому фіксуються пошкодження відправлення, нестача. На підставі цього акта покупець направить відповідну претензію безпосередньо постачальнику товарів.

Далі на основі претензії, отриманої від покупця, продавець вже має звернутися із своєю претензією до перевізника. Потім, якщо все йде гладко, перевізник визнає свою вину і виплачує необхідну суму коштів.

Облік товару у продавця

Продаж товару. За умовами прикладу ризики на переданий товар від продавця до покупця переходять в момент вручання товару покупцеві. Отже, в момент передання товару перевізнику він все ще продовжує перебувати на обліку у продавця. Тобто в цей момент продавцю доречно в обліку зробити таку проводку: Дт 287 «Товари в дорозі» — Кт 281 «Товари на складі».

Також варто зауважити:

На це вказують і податківці (див. лист ДПСУ від 14.08.2019 № 3793/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Отже, в момент передачі товару перевізнику виникають підстави для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ: Дт 643 — Кт 641/ПДВ (на суму ПДВ).

Далі — товар доїжджає до покупця. І при його прийманні покупець встановлює факт його часткового знищення/псування. У цей момент покупець має прийняти рішення: відмовитися від отриманого товару повністю чи тільки частково (забрати придатний до використання товар). Так як, у нашому випадку пошкоджена тільки частина товару, то логічно, що покупець прийме тільки частину товару, яка придатна до використання.

Враховуючи цей факт, продавець в обліку має відобразити дохід тільки в частині фактично прийнятого покупцем придатного товару. Саме на вартість такого товару продавець в обліку має:

— визнати доходи від реалізації: Дт 361 — Кт 702;

— списати на собівартість реалізації вартість переданого придатного до використання товару: Дт 902 — Кт 287 «Товари в дорозі».

Решту товару, якщо він не придатний до використання чи попросту зник, слід списати з балансу: Дт 947 — Кт 287.

ПДВ щодо втрачених товарів. Також варто пам’ятати, що в момент передачі товару перевізнику продавець нарахував податкові зобов’язання з ПДВ на всю партію товару. Але, як виявилося згодом, тільки частину товару покупець прийняв, а частина була знищена чи зіпсована. Тобто реалізація відбулася частково, і треба подумати про зменшення податкових зобов’язань з ПДВ. Тут треба діяти, як при поверненні товару:

продавець має скласти РК на зменшення до ПН на постачання товарів. Вважаємо, що

Якщо покупець не є платником ПДВ, то таку ПН реєструє продавець, якщо він є платником ПДВ, то зменшуючий РК має зареєструвати покупець.

Після того як РК на зменшення буде зареєстровано у ЄРПН, продавець має право зменшити свої податкові зобов’язання з ПДВ, які він нарахував при передачі товару перевізнику.

Тобто слід сформувати сторнуючу проводку Дт 643 — Кт 641/ПДВ.

Одночасно є підстави нарахувати «компенсуючі» ПЗ з ПДВ за втраченими товарами на підставі п. 198.5 ПКУ (як на негосподарське використання): Дт 949 — Кт 641/ПДВ. При цьому базою оподаткування буде ціна придбання втрачених товарів.

Отримання компенсації. Після того, як перевізник погодився компенсувати завдані збитки, в обліку продавець має визнати інший дохід на суму завданого збитку. Для цього в обліку продавець у періоді визнання претензії перевізником має сформувати проводку: Дт 374 — Кт 715.

Що стосується ПДВ, то в цьому випадку нараховувати податкові зобов’язання не потрібно. Річ у тому, що за своєю суттю компенсація втраченого товару є відшкодуванням збитків. А на сьогодні відповідно до п. 188.1 ПКУ суми отриманого відшкодування збитків не оподатковуються ПДВ.

Це наразі підтверджують і фіскали у БЗ 101.07. В ній вони заявляють, що кошти, які надходять платнику податку як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Водночас інколи трапляються й дещо викривлені роз’яснення. Так, подекуди фіскали заявляють, що у випадку коли продавець вимагає у своїй претензії від перевізника відшкодувати вартість втраченого товару, то таку операцію слід розцінювати як постачання втраченого товару (продаж його перевізнику), а не штраф. А отже, фіскали наполягають, що продавець має скласти на перевізника ПН, (!) як на постачання втраченого товару (див. лист ДПСУ від 15.06.2021 № 2419/ІПК/99-00-21-03-02-06).

На наш погляд, з таким свавіллям погоджуватися не варто. Адже в цьому випадку не йде мова про постачання втраченого товару будь-кому (в тому числі перевізнику), а відбувається компенсація збитку.

Ті продавці, що погодяться на такі вимоги фіскалів, мають враховувати, що коли вони нараховують ПДВ на суму компенсації, то:

— базою оподаткування буде саме сума отриманої компенсації від перевізника. При цьому зазвичай компенсація рахується із продажної вартості втрачених товарів, а не з покупної. Отже, ті, хто обирає цей варіант, повинні будуть нарахувати більшу суму ПДВ, ніж у випадку із нарахуванням компенсуючих податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ПКУ;

— їм не слід нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ щодо зіпсованих/знищених товарів при перевезенні. Адже в цьому випадку такі товари змінюють своє призначення і починають використовуватися у господарській діяльності продавця.

Водночас тут є ризик того, що податківці можуть при перевірці і не вважати, що отримана компенсація від перевізника є об’єктом оподаткування ПДВ. А тому можуть сказати, що нарахування на отриману компенсацію ПДВ не звільняє від нарахування компенсуючих зобов’язань згідно з п. 198.5 ПКУ. І у зв’язку з цим можуть оштрафувати підприємство за нескладання компенсуючої ПН.

Тому радимо не нараховувати ПДВ на компенсацію, отриману від перевізника, а просто компенсувати вартість втрачених товарів згідно з п. 198.5 ПКУ. Цим ви зекономите кошти (база оподаткування буде менша) і діятимете чітко в рамках норм діючого ПКУ.

Облік у покупця

Покупець виявляє факт псування частини направленого йому товару в момент його отримання. А отже, відмовляється від частини товару, яка не може бути ним використана. Оприбуткує він лише фактично одержані товари. Крім того, він складе з перевізником акт про отримання тільки придатного до використання товару і направить продавцю претензію з приводу постачання йому товарів неналежної якості.

Оскільки покупець на баланс зіпсовані товари не оприбутковує, то нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ на вартість непоставлених товарів він не повинен.

Питання виникає тільки з податковим кредитом, що стосується зіпсованого товару. Справа в тому, що продавець у момент передачі товару перевізнику сформував і зареєстрував у ЄРПН на покупця ПН на весь обсяг переданого товару.

Оскільки в момент складання ПН ніхто не міг уявити, що з частиною товару щось може статися, то покупець мав право на податковий кредит на всю суму, відображену у ПН.

Тільки в той момент, коли буде з’ясовано, що частина товару втрачена/зіпсована, покупець зрозуміє, що він має право не на весь податковий кредит із такої ПН, а тільки пропорційно тому товару, що був оприбуткований.

Якщо стало відомо, що товар надійшов до покупця у скороченому вигляді і покупець ще не встиг скористатися правом на податковий кредит, то щоб не було проблем, можна відкласти таку ПН до того часу, поки продавець не складе РК на зменшення, не направить покупцю її на реєстрацію і той не здійснить її реєстрацію.

У випадку коли про псування товару стало відомо після того, як покупець скористався правом на податковий кредит (включив ПН до ПДВ-декларації), він має здійснити коригування відображеного раніше податкового кредиту. А саме коли стало відомо, що товар надійшов не в повному обсязі, слід одразу зменшити податковий кредит на всю суму отриманого податкового кредиту. І тільки після того, як буде отримана покупцем правильна ПН, тобто буде складено РК на зменшення і зареєстровано в ЄРПН, покупець зможе включити податковий кредит у декларацію з ПДВ.

Облік втрати товару при перевезенні