Перевірки за п.п. 78.1.5 ПКУ — заперечення до акта перевірки/скарга на ППР

Заперечення до акта

Податківці провели перевірку, виявили порушення і склали акт (п. 86.1 ПКУ). У разі незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, платник має право подати до нього свої заперечення та додаткові документи і пояснення. Такі заперечення до акта слід подати фіскалам, які проводили перевірку, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (п. 86.7 ПКУ).

Отримані заперечення розглядає відповідна комісія протягом 10 робочих днів, що настають за (п.п. 86.7.1 ПКУ):

— днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень;

— днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях.

За результатами такого розгляду може бути переглянуто висновки, зроблені в акті.

Якщо платник бажає взяти участь у розгляді заперечень, він має зазначити про це в запереченні. Фіскали зобов’язані надіслати платнику повідомлення про місце і час розгляду матеріалів перевірки протягом 2 робочих днів з дня отримання заперечень, але не пізніше ніж за 4 робочих дні до дня їх розгляду (п.п. 86.7.2 ПКУ).

Податкове повідомлення-рішення

Якщо за результатами перевірки підприємство отримало акт, то йому надсилається (вручається) також ще один документ — ППР.

Якщо платник подавав заперечення, то ППР приймається — протягом 5 робочих днів, наступних за днем прийняття висновку комісією з питань розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику (п.п. 86.7.5 ПКУ).

ППР надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на фіскалів, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД (п. 58.2 ПКУ). До ППР додається розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) і штрафних санкцій (п. 58.1 ПКУ).

У разі зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення суми ПДВ або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток платнику податків надсилаються (вручаються) окремі ППР.

Якщо платник не погоджується з рішенням, прийнятим фіскалами на підставі акта перевірки, він має повне право оскаржити таке рішення. При цьому оскаржувати слід не акт перевірки, а саме рішення фіскалів — тобто отримане ППР (ст. 56 ПКУ).

Але подане заперечення до акта перевірки та/або скарга на ППР може стати підставою для позапланової документальної перевірки за п.п. 78.1.5 ПКУ.

Умови для позапланової перевірки

Тож якщо платник подав заперечення до акта перевірки або скаргу на ППР, у яких вимагає повний або частковий перегляд результатів перевірки або скасування прийнятого за її підсумками ППР, то податківці можуть призначити позапланову документальну перевірку на підставі п.п. 78.1.5 ПКУ.

Документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) та за наявності підстав для її проведення.

У свою чергу, за висновками суду,

(див. постанову ВС від 16.04.2020 у справі № 822/1145/16). А саме:

1) подання заперечень до акта перевірки або скарги на прийняте ППР;

2) наявність вимог платника про повний або частковий перегляд результатів перевірки або скасування оскаржуваного ППР;

3) вказівка платником податків на обставини, які не були досліджені під час перевірки;

4) неможливість об’єктивного розгляду таких обставин без проведення перевірки.

Лише за наявності сукупності усіх цих вимог проведення перевірки на підставі п.п. 78.1.5 ПКУ є правомірним.

Водночас законодавець передбачає ще один спосіб захисту від зловживань посадовими особами податкового органу — обмежує обсяг такої перевірки виключно питаннями, що стали предметом оскарження (див. постанову ВС від 27.05.2019 у справі № 812/442/17).

Наказ про позапланову перевірку

Про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у п.п. 78.1.5 ПКУ, видається наказ:

— у разі розгляду заперечення до акта перевірки — контролюючим органом, який проводив перевірку;

— під час проведення процедури адміністративного оскарження — контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.

На підставі зазначеного наказу контролюючий орган, якому доручено здійснити перевірку, додатково видає наказ у порядку, передбаченому п. 81.1 ПКУ.

Про наявність або відсутність підстав для прийняття наказу про призначення перевірки за п.п. 78.1.5 ПКУ свідчать такі обставини (див. постанову ВС від 28.11.2018 у справі № 822/1140/16):

— чи вимагав платник у запереченні повного або часткового перегляду результатів відповідної перевірки;

— чи зазначав обставини, що не були досліджені під час перевірки;

— чи можливий об’єктивний розгляд обставин без проведення перевірки;

— які питання стали предметом оскарження.

Тож законодавчо встановлено чіткий логічно-послідовний алгоритм дій, дотримання якого дає право на призначення та проведення перевірки. Заключним етапом таких дій є встановлення обсягу перевірки. Оскільки можливість її проведення передбачена виключно з питань, які оскаржуються. Відтак,

Отже, документальна позапланова перевірка за п.п. 78.1.5 ПКУ має дві важливі ознаки:

1) вона проводиться винятково з питань, що стали предметом заперечення або оскарження;

2) у межах такої перевірки фіскали можуть повторно досліджувати раніше перевірений період. Адже така позапланова перевірка відповідно до п.п. 78.1.5 ПКУ не міститься серед заборонених повторних перевірок, перелічених у абзаці другому п. 78.2 ПКУ.