Коктейль як алкогольний напій
До алкогольних напоїв належать продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 0,5 % об’ємних одиниць, зазначені в товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння) і 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також із вмістом спирту етилового 8,5 % об’ємних одиниць і більше, які зазначені в товарних позиціях 2103 90 30 00, 2109 90 згідно з УКТ ЗЕД (ст. 1 Закону № 481*).
Код УКТ ЗЕД. Згідно з Поясненнями до УКТ ЗЕД, затвердженими наказом ДМС від 14.12.2022 № 543,
коктейлі, тобто спиртні напої, змішані одне з одним, або спиртні напої, змішані з фруктовими або овочевими соками, належать до товарної категорії 2208 90 69
Такого ж висновку дотримуються й податківці (лист ДПСУ від 17.04.2023 № 952/ІПК/99-00-07-04-02-06; БЗ 109.02). При цьому вони не розрізняють, які саме алкогольні напої (вино, сидр чи «важкий» алкоголь) увійшли до складу коктейлю. Хоча раніше, за попередньої версії УКТ ЗЕД, такі спроби були (див., наприклад, лист ДПСУ від 20.06.2022 № 808/ІПК/99-00-09-04-03-06).
Уміст спирту. Повертаючись до визначення алкогольних напоїв, наведеного вище, доходимо висновку: оскільки коктейль належить до товарної позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД, то він
вважається алкогольним напоєм, якщо концентрація алкоголю в ньому перевищує 0,5 % об’ємних одиниць
У такому разі під час його продажу потрібно дотримуватися усіх правил, властивих продажу алкогольних напоїв (ліцензування, вимоги до місць зберігання і реалізації, сплата роздрібного акцизу, програмування РРО/ПРРО тощо). Саме про це й говоритимемо далі.
Алколіцензія: виробнича чи роздрібна
Продаж алкогольних напоїв вимагає наявності відповідної ліцензії: це прописна істина. Але яка саме ліцензія потрібна у разі продажу алкококтейлів: на виробництво чи на роздрібну торгівлю?
Податківці згадують тільки про роздрібну ліцензію (див. БЗ 113.03; лист ДПСУ від 31.08.2021 № 3173/ІПК/99-00-09-03-02-06). Але це, швидше за все, про людське око. Бо при перевірках доволі часто вимагають наявності виробничої ліцензії.
Ми ж, у свою чергу, виходячи з термінів Закону № 481, вважаємо, що
виготовлення алкококтейлів шляхом змішування напоїв для продажу та споживання на місці не є виробництвом, а є різновидом торгівлі на розлив і підпадає під термін «роздрібна торгівля»
Виготовлення коктейлів не вважають виробництвом і суди (див. постанову ВС від 04.08.2022 у справі № 2040/7199/18). Основна відмінність приготування коктейлів від виробництва алкогольних напоїв полягає в тому, що при приготуванні коктейлів відсутній повний технологічний цикл; використовуються готові, вироблені алкогольні напої вже ліцензованих виробників; приготування здійснюється безпосередньо в ресторані (рішення Харківського окружного адмінсуду від 12.03.2021 у справі № 520/19389/2020).
Таким чином,
для продажу алкогольних напоїв слід мати ліцензію на роздрібну торгівлю
Передумови для отримання такої ліцензії традиційні: треба, щоб торговельне місце відповідало вимогам ст. 1 Закону № 481 (мало площу не менше 20 кв. м, було розташоване в приміщенні (будівлі) та обладнане РРО/ПРРО). Подробиці див. у статті «Ліцензії на торгівлю алкоголем/тютюном: до і після 01.08.2023» // «Податки & бухоблік», 2023, № 67.
Зверніть увагу! У згаданій вище БЗ 113.03 фіскали вимагають наявності роздрібної алколіцензії на торгівлю коктейлями (глінтвейнами, «гарячими винами» тощо), виготовленими з використанням виключно столових вин. Хоча для роздрібної торгівлі виключно столовими винами ліцензія не потрібна (ст. 15 Закону № 481).
Погодження з СЕС/затвердження рецепту
Для виготовлення коктейлів бажано мати технологічні та калькуляційні карти.
Свого часу існувала вимога щодо погодження технологічних, калькуляційних карт на коктейлі з санітарно-епідеміологічною службою (СЕС). Вона містилася в п. 23 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою КМУ від 30.07.96 № 854, які на сьогодні втратили чинність.
Зараз для приготування коктейлів достатньо затвердити технологічні та калькуляційні карти керівником, іншими відповідальними особами госпсуб’єкта (технологом, бухгалтером).
Місце зберігання
У разі роздрібного продажу коктейлів продавцеві треба внести до Єдиного реєстру місця зберігання алкоголю. Щоправда,
якщо увесь алкоголь зберігається за тією ж адресою, де розташований пункт торгівлі, таке місце зберігання до Єдиного реєстру можна не вносити
Ця норма прописана в ст. 15 Закону № 481. На це звертають увагу й податківці (див. БЗ 113.03).
Роздрібний акциз
Продаж алкогольних напоїв кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання є операціями з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (див. п.п. 14.1.212 ПКУ). Такі операції є об’єктом оподаткування так званим роздрібним акцизом за ставкою 5 % (п.п. 213.1.9 ПКУ). Решту деталей про цей податок знайдете в статті «Роздрібний акциз з алкоголю» // «Податки & бухоблік», 2023, № 67.
Вище ми встановили, що коктейлі, виготовлені з використанням алкогольних напоїв, якщо вміст спирту етилового в таких коктейлях перевищує 0,5 % об’ємних одиниць, підпадають під визначення алкогольних напоїв.
Наприклад, за рецептурою до 200 мл готового коктейлю входить 190 мл безалкогольних напоїв і 10 мл горілки із вмістом спирту 40 %. Тож вміст спирту в коктейлі становитиме:
10 мл х 40 % : 200 мл = 2 % > 0,5 %.
Такий коктейль — підакцизний товар, з якого треба платити роздрібний акциз. При цьому
базою оподаткування є вся вартість коктейлю (з ПДВ і без урахування акцизного податку), а не тільки його алкогольна складова
Про це йдеться в консультації з БЗ 114.03.
Важливо! Суб’єкт господарювання ресторанного господарства не повинен сплачувати роздрібний акциз при продажу фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, кави, чаю або шоколаду, до яких додано алкогольні напої, оскільки кінцева продукція не є підакцизною.
Такий висновок фігурував у консультації з БЗ 114.02, яка діяла до 30.04.2022. І хоча причина її скасування суто формальна, податківці майже за півтора року так і не видали нову. Тож для повної впевненості ліпше звернутися за індивідуальною податковою консультацією.
РРО/ПРРО
Про вимоги РРОшного законодавства до операцій із продажу алкогольних напоїв ми розповіли в окремій статті цього номера «Застосування РРО/ПРРО при торгівлі алкоголем і тютюном» // «Податки & бухоблік», 2023, № 67. При продажу коктейлів слід дотримуватися їх усіх, у тому числі щодо програмування в чеках коду УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Коктейльна специфіка полягає лише в тому,
як правильно зазначити у фіскальному чеку реквізити акцизної марки при продажу коктейлів?
Цього вимагає п. 11 ст. 3 Закону про РРО при роздрібній торгівлі маркованими алкогольними напоями. Власне коктейлі, як ви розумієте, не маркуються, однак до їх складу зазвичай входять один або декілька алкогольних напоїв, що підлягають маркуванню.
Так от, за рекомендаціями податківців, при продажу коктейлів слід забезпечити введення даних / сканування акцизної марки для відображення її реквізитів у касовому чеку при відкупорюванні пляшки алкогольного напою, який входить до складу коктейлю, в межах отримання першої порції (БЗ 109.10).
Тобто передбачено одноразове відображення реквізитів марки акцизного податку, в межах реалізації алкогольного напою частинами, який розлито виробником у тару, що була маркована такою маркою.
Якщо ж коктейль має кілька алкоскладових, слід сканувати акцизну марку кожного алкогольного напою, але знову ж таки один раз при першому відкупорюванні тієї чи іншої пляшки.
Приклад (його наводять податківці у листі ДПСУ від 17.04.2023 № 952/ІПК/99-00-07-04-02-06). Клієнт купує коктейль «Піранья» у складі якого горілка «Аbsolut» 0,04 л, маркована маркою акцизного податку AAYY0001, та шоколадний лікер «Baileys» 0,04 л, маркований маркою акцизного податку AAYY0002.
Відображення реквізитів марок акцизного податку (серія та номер) у фіскальному чеку відбувається лише при першому відкупорюванні пляшок алкогольних напоїв та має вигляд:
Податківці наголошують: повторно відображати в чеку цифрове значення штрихкоду акцизної марки при подальшому приготуванні алкогольних коктейлів не потрібно.
І ще одне. Звісно, про відображення спрощеної назви товару в чеках (див. абзац другий п. 2 ст. 3 Закону про РРО) при продажу коктейлів нічого й мріяти, оскільки алкогольні коктейлі — підакцизні товари. Разом з тим, на думку податківців (див. лист ДПСУ від 29.06.2021 № 2543/ІПК/99-00-07-05-01-06), загальну назву — коктейль можна й не наводити. Вистачить зазначення коду УКТ ЗЕД і власної назви напою («Мохіто», «Кривава Мері», «Маргарита», «Мартіні-драй» тощо). Це дасть змогу ідентифікувати товар.
Подання алкозвітності
На сьогодні подавати відповідну звітність про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв зобов’язані лише суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю алкогольними напоями та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції (ст. 16 Закону № 481).
Таким чином, заклади ресторанного господарства, які продають алкогольні коктейлі на підставі роздрібної ліцензії, жодної алкозвітності не складають і не подають.
Висновки
- Якщо коктейль алкогольний (концентрація алкоголю в ньому перевищує 0,5 % об’ємних одиниць), то його реалізація регулюється загальними алкогольними правилами.
- Виготовлення та продаж коктейлів не може вважатися виробництвом, отже, закладу ресторанного господарства потрібно придбавати тільки роздрібну алколіцензію.
- Для цілей розрахунку роздрібного акцизу беруть повну вартість алкогольного коктейлю. Виокремлювати з неї вартість безалкогольних інгредієнтів, що входять до його складу (соку, газованої води тощо), не слід.
- У чеку РРО/ПРРО пробивають назву коктейлю, ціну, кількість, код УКТ ЗЕД, за яким кодуються саме коктейлі, а інформацію про акцизні марки наводять стількома рядками, скільки довелося відкупорити повних пляшок алконапоїв для приготування цього коктейлю.
