* tax.gov.ua/media-tsentr/novini/698377.html
Висновок документа:
1. При відправленні товарів через експедитора (логістичну компанію), який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправлення товару та вкладений продавцем у коробку з товаром при передачі його експедитору (логістичній компанії).
2. При відправленні товарів через кур’єра (перевізника) застосування РРО/ПРРО продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю
Роз’ясненням, що коментується, ДПСУ продовжує просувати новий, украй фіскальний підхід до застосування РРО/ПРРО при продажу товарів через Інтернет із використанням служб доставки. Та обурює не стільки його фіскальність, скільки незрозуміла вибірковість, що надає одній службі доставки невиправдану конкурентну перевагу перед іншою. Адже якщо продавець напевне знатиме, що співпраця з однією вимагатиме РРО/ПРРО, а співпраця з іншою — ні, то вибір точно буде не на користь першої...
Хоча роз’яснення й не містить назви жодного суб’єкта господарювання, все й так очевидно. Бо з нього все одно стирчать довжелезні вуха ☺ попередніх листів ДПСУ. Тож під «експедитором (логістичною компанією)» в тексті роз’яснення легко можна впізнати «Нову пошту» (див. для порівняння листи ДПСУ від 02.06.2023 № 1359/ІПК/99-00-07-04-01-06 і від 18.07.2023 № 1897/ІПК/99-00-07-04-01-06), а під «кур’єром (перевізником)» — «Укрпошту» (див. лист ДПСУ від 03.08.2023 № 2263/ІПК/99-00-07-04-01-06).
Що ж вигадали фіскали на цей раз? Та майже нічого нового. Все це ми вже чули раніше (див. згадані вище листи ДПСУ) і неодноразово оспорювали його як порожню балаканину (з останнього див. статтю «Післяплата через «Нову пошту»: невже потрібен РРО/ПРРО?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 60).
Наведемо тут для наочності основні тези роз’яснення, що коментується, за допомогою яких головні фіскали намагаються протиставити дві служби доставки одна одній і обґрунтувати свої протиправні вимоги.
| «Нова пошта» | «Укрпошта» | |
| Статус служби доставки | експедитор (логістична компанія) | кур’єр (перевізник) |
| Приймання післяплати | не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника (ТОВ «Нова Пей») | від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень |
| Видача чека на післяплату | фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів як окрему операцію | видає розрахунковий документ про приймання післяплати безпосередньо при передачі відправлення покупцю |
| Перерахування післяплати продавцеві | посередник буде перераховувати на поточний рахунок продавця як фізичній особі — підприємцю, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно | — |
| Видача чека на товар | фіскальний касовий чек має бути сформований продавцем до відправлення товару. При формуванні чека має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати залежно від організаційно-правової форми платника податків (???) та зазначена форма оплати — безготівкова | застосування продавцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник кур’єрської служби безпосередньо при передачі відправлення покупцю. Доставлений через кур’єра товар не вважається проданим в кредит або з розстроченням платежу (???) |
Якщо відкинути зайву словесну полову, головна відмінність, яку вбачають фіскали між «Новою Поштою» і «Укрпоштою», — «Нова пошта» не приймає післяплату особисто, оскільки просто не має права це робити. За неї післяплату приймає фінпосередник, який є небанківською фінансовою установою і має спеціальну ліцензію на переказ коштів. Натомість «Укрпошта» робить це від свого імені, бо таку ліцензію має.
Оце, власне, і все. Але в обох випадках споживач все одно не отримує чек саме на товар! Чек йому видають на суму післяплати разом з комісійними за доставку товару та перерахування коштів назад продавцеві.
У підсумку один із аргументів, яким фіскали намагаються прикрити свої дії, — начебто чек забезпечує захист прав споживачів, як виявляється, не спрацьовує. А якщо на хвилинку погодитися з нинішньою позицією ДПСУ, то взагалі доходимо до абсурду: споживачі, яким надішлють товар через «Нову пошту», будуть захищені (у них буде фіскальний чек на товар від продавця), а ті, що отримали товар через «Укрпошту» — ні...
На нашу ж думку, права споживачів цілком зможе захистити й видаткова накладна (інший документ), яку продавець вкладе до посилки з товаром. Фіскального ж чека на товар в обох випадках і не повинно бути, оскільки готівкових або безготівкових (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) розрахунків за товар не відбувалося. А тільки це (а не відвантаження товару кур’єрові чи експедитору до оплати його покупцем) є ознакою розрахункової операції.
Проте за однакових умов фіскали роблять протилежні висновки, змушуючи РРОшити тільки товар, переданий «Новій пошті». Чому так, запитаєте ви?
Мотиви фіскалів доволі прозорі, і вони їх навіть не приховують. Податкову не влаштовує те, що оплата за товар, проданий фізособою-підприємцем, виплачується йому готівкою або надходить на його особисту платіжну картку без жодного оподаткування. Тож фіскали прагнуть домогтися, щоб усупереч закону фіскалізувалася така подія, як відвантаження товару, а не його оплата, яка, в свою чергу, при торгівлі з післяплатою взагалі не повинна РРОшитися продавцем.
Що ж, може ця мета й благородна, однак залучати незаконні методи для її досягнення ДПСУ все одно права не має. А от якщо все це буде прописано в законі — ми перші погодимося з обґрунтованістю його вимог, бо закон слід виконувати в будь-якому разі. Поки ж цього немає, повторимо, мабуть усоте, свій підхід:
ані статус служби доставки (експедитор вона чи кур’єр), ані приймання післяплати особисто або фінансовим посередником не впливає на визнання тієї чи іншої операції розрахунковою
А це, в свою чергу, означає, що товар, відправлений з післяплатою, в будь-якому разі не РРОшиться незалежно від статусу суб’єкта, який організовує доставку товару, та/або процедури приймання й перерахування післяплати продавцеві.
У зв’язку з цим наші рекомендації залишаються тими, що й були:
— або зробити все, як написано в роз’ясненні, — і хай вам буде соромно;
— або, попри фіскальний тиск, який прогнозовано буде лише посилюватися*, не приставати на протиправний підхід ДПСУ й надалі чітко дотримуватися закону. А він на вашому боці. От тільки доводити це доведеться через суд і, на жаль, без жодних гарантій сприятливого результату.
* Чи не оце перша ластівка? Якщо так, то невдовзі можна чекати на лист Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. І якщо він стане на бік податківців, ситуація ускладниться ще більше...
