Відповідь на обидва запитання однозначна і категорична: ні, не треба.
Востаннє ми розповідали про це в статті «РРО/ПРРО при інтернет-торгівлі» // «Податки & бухоблік», 2023, № 41. І з того часу законодавство в цій частині не змінилося, тож усі наведені там аргументи залишаються справедливими й досі.
Разом з тим у згаданій публікації ми попереджали про можливу зміну позиції головного податкового відомства з цих питань. Так, у листах ДПСУ від 03.04.2023 № 800/ІПК/99-00-07-04-01-06 та від 03.05.2023 № 1090/ІПК/99-00-07-04-01-06 зазначалося таке: якщо посередник (тобто ТОВ «Нова Пошта») здійснює лише доставку (логістичний супровід) товарів у межах договору на надання послуг продавцю, то продавець має вкласти у відправлення розрахунковий документ встановленої форми і змісту.
Більш пізні консультації податківців підтвердили наші побоювання: фіскали знов повернулися до свого старого підходу, коли вони вимагали РРОшити товар при його відвантаженні, хоч жодних грошей за нього не надходило. Що саме змусило їх змінити усталену роками позицію?
На жаль, якихось серйозних аргументів для цього в останніх консультаціях ДПСУ ми не побачили. А найсвіжіша з них (лист ДПСУ від 04.07.2023 № 1693/ІПК/99-00-07-04-01-06) узагалі не містить жодних посилань на Закон про РРО, які хоча би про людське око надавали цій консультації відповідної ваги.
Податківці й раніше плуталися з відповіддю на запитання, чи слід продавцю використовувати РРО/ПРРО, якщо він відправляє товар з післяплатою.
Так, у БЗ 109.06 (діяла до 01.08.2020) вони стверджували, що в разі проведення розрахункових операцій у кредит або з відстроченням платежу (а це післяплата і є) необхідно при відпуску товару (тобто без отримання грошових коштів за нього) видати покупцеві розрахунковий документ із зазначенням форми оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу».
А в БЗ 109.03 (діяла до 04.06.2021) вони навпаки роз’яснювали, що в цьому випадку розрахунковий документ (чек) на підтвердження оплати товару покупцеві має видати поштове відділення/кур’єрська служба. Продавцю достатньо вкласти в посилку з товаром свою видаткову накладну — вона і підтверджуватиме отримання товару покупцем.
До речі, звучала ще й така безглузда думка (див. лист ДФСУ від 12.11.2020 № 4674/ІПК/99-00-07-05-01-06): враховуючи, що покупець безпосередньо отримує товари, замовлені через мережу Інтернет, які доставлені йому підприємством поштового зв’язку, кур’єрською доставкою, ТОВ «Нова Пошта» тощо, продавець зобов’язаний забезпечити видачу чека РРО в місці отримання (!) споживачем товарів.
І нарешті в БЗ 109.02 (діяла до 01.01.2022) висувалася зовсім абсурдна вимога. Начебто при доставці товару з післяплатою один чек РРО про оплату товару зобов’язане видати покупцеві поштове відділення, а інший (знову-таки без грошей!) — повинен вкласти в посилку з товаром продавець. Наші контраргументи щодо такого свавілля ми наводили в статті «Кількість чеків при післяплаті: 1? 2? Хто більше?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 84 (ср. ).
На цьому фоні залишається чинним роз’яснення в БЗ 109.02 із відповіддю на запитання, як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки. Процитуємо її.
У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладений платіж) <...> продавець <...> вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).
У цьому випадку розрахунки здійснюються в місці отримання товару між покупцем і перевізником, який повинен видати фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки. В подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно договору між продавцем та перевізником. Якщо перевізник перераховує кошти продавцю на поточний рахунок, РРО та/або ПРРО не застосовується...
Із наведеної цитати стає очевидним, що в разі продажу товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів поштою або службами кур’єрської доставки застосовувати РРО/ПРРО продавцю не потрібно. Адже самі фіскали наголошують (див. лист ДПСУ від 03.05.2023 № 1090/ІПК/99-00-07-04-01-06), що застосування продавцем РРО/ПРРО у встановленому Законом про РРО порядку є обов’язковим у разі здійснення розрахункових операцій у розумінні цього Закону. А дії продавця на кожному з трьох етапів (передача товару перевізникові; розрахунок покупця з перевізником; перерахування коштів продавцеві) не мають ознак розрахункової операції.
Здавалося б, на цьому можна поставити крапку. Однак фіскали на сьогодні відмовляються застосовувати такий підхід до продажу товарів з післяплатою через ТОВ «Нова пошта».
Вони раптом розгледіли, що відповідно до умов загально-доступного договору про надання послуг з організації перевезень відправлень ТОВ «Нова Пошта» не є учасником відносин купівлі-продажу, тому не може вважатися кур’єром, а є експедитором (див. листи ДПСУ від 29.05.2023 № 1326/ІПК/99-00-07-04-01-06 та від 02.06.2023 № 1359/ІПК/99-00-07-04-01-06, ГУ ДПС у Запорізькій обл. від 19.06.2023 № 1424/ІПК/08-01-07-13-13, ГУ ДПС у Полтавській обл. від 28.06.2023 № 1532/ІПК/16-31-07-05-11). І далі заявили, що дії продавця товару не матимуть ознак розрахункової операції, тільки якщо в момент отримання товару оплату проведено у відділенні кур’єрської служби або поштовому відділенні.
А оскільки, на їхню думку, ТОВ «Нова пошта»— ні те, ні інше, то чек РРО/ПРРО як відповідний розрахунковий документ, що підтверджує саме факт оплати товару, в такому випадку зобов’язаний видавати саме продавець.
З якого дива фіскали раптом дійшли такого висновку, не зрозуміло. Адже в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв’язку ТОВ «Нова пошта» є і досі. При цьому в Публічному договорі про надання послуг з організації перевезень відправлень ТОВ «Нова Пошта» дійсно називає себе експедитором. Але це сталося не вчора, а хтозна коли. Про те, що йдеться фактично про договір транспортного експедирування, ми писали ще в «Податки & бухоблік», 2014, № 90 (див. статтю «Працюємо з «Новою поштою»: витрати і податковий кредит»). Однак
статус перевізника не повинен жодним чином впливати на визнання тієї чи іншої операції розрахунковою
Тож, на наше тверде переконання, товар, відправлений з післяплатою, в будь-якому разі не РРОшиться незалежно від статусу суб’єкта, який організовує доставку товару. А про те, що не потрібно видавати окремий чек як підтвердження переказу коштів від ТОВ «Нова Пей», справедливо зазначають і самі податківці (див. лист ГУ ДПС у Запорізькій обл. від 19.06.2023 № 1424/ІПК/08-01-07-13-13).
Що можна порадити продавцям інтернет-магазинів у обставинах, що склалися? Звісно, найпростіший вихід із ситуації — дослухатися до думки податківців та й годі. Однак якщо крутити головою за кожною зміною позиції фіскалів при сталому законодавстві, то так і в’язи скрутити собі недовго! Тож найрозумнішим буде, на наш погляд, не зважати на чергові примхи фіскалів, а чітко дотримуватися букви закону. А якщо знадобиться — захищатися в суді.
