Спрощена назва у чеку РРО: бачення ДПСУ

* tax.gov.ua/media-tsentr/novini/702192.html

ФОП на ЄП, неплатникам ПДВ, які не здійснюють продаж ризикових товарів (підакцизки, ТСПП, лікарських засобів, медвиробів та ювелірки), законодавець нещодавно дозволив у розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) в менш деталізованому (спрощеному) вигляді. Але за дотримання двох вимог до такої назви: вона має відображати (1) споживчі ознаки товару (послуги) та (2) ідентифікувати належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Щойно ця норма з’явилася в абзаці другому п. 2 ст. 3 Закону про РРО, як одразу викликала безліч запитань (див. статтю «Законопроєкт № 8401 прийнято: що змінили в останню мить» // «Податки & бухоблік», 2023, № 54). Чи не найголовніше з них: що означає вимога (2) щодо належності товару/послуги до товарної групи чи послуги. Чи не маються тут на увазі групи за УКТ ЗЕД або за Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)?

Податківці частково підтвердили це припущення.

Що говорили податківці раніше. Ще давним-давно вони визнали (див. лист ДПАУ від 21.01.2003 № 478/6/23-2119), що однорідні товари різних найменувань за одною ціною можуть програмуватися в одній товарній позиції (під одним кодом). Назва товарів може бути узагальненою і повинна відображати споживчі ознаки групи (!!!) товарів та відрізнятися від інших запрограмованих найменувань. Наприклад: карамель фруктова (яблучна, сливова, абрикосова), напій солодкий (персиковий, апельсиновий) тощо.

Згадку про однорідну (одну родову) групу знаходимо і в свіжих листах ДПСУ від 22.06.2023 № 1469/ІПК/99-00-07-04-01-06, від 02.05.2022 № 458/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 17.02.2022 № 355/ІПК/99-00-07-05-01-06, що писалися вже після того, як вимогу щодо попереднього програмування непідакцизних товарів було виключено з Закону про РРО.

Однак і за таких умов фіскали підкреслювали (див. лист ДПСУ від 04.11.2022 № 1866/ІПК/99-00-07-04-01-06), що у випадку об’єднання найменувань однорідних товарів та присвоєння їм спільної назви в облікових та розрахункових документах

Це цілком відповідало визначенню, наведеному в Положенні № 13*, згідно з яким назва товару (послуги) — це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, що відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

* Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.

Зокрема, в прикладі 1 із останнього листа зазначалося, що лимонад «Росинка» з найменуваннями «напій газований «Росинка» з лимоном 1 літр»; «напій газований «Росинка» з апельсином 1 літр» та іншими аналогічними можуть бути об’єднані під однією назвою — «напій «Росинка» 1 л» і мати однакову ціну.

Цей приклад залишається актуальним і зараз для всіх РРОшників, крім ФОП на ЄП, неплатників ПДВ, які не здійснюють продаж ризикових товарів. Для останніх призначені нові рекомендації з роз’яснення, що коментується. Та чи можна скористатися ними, не порушивши вимоги абзацу другого п. 2 ст. 3 Закону про РРО? На жаль, ні.

Група за ДКПП — хибний орієнтир! Аби підтвердити зроблений нами висновок, згадаємо структуру ДКПП. Загальна структура цифрових кодів для утворення класифікаційних угруповань у ДКПП відповідає такій схемі:

ХХ — розділ;

ХХ.Х — група;

ХХ.ХХ — клас;

ХХ.ХХ.Х — категорія;

ХХ.ХХ.ХХ — підкатегорія;

ХХ.ХХ.ХХ-ХХ — позиція;

ХХ.ХХ.ХХ-ХХ.Х — тип;

ХХ.ХХ.ХХ-ХХ.ХХ — підтип.

Наприклад, у секції С «Продукція переробної промисловості»:

11 — розділ «Напої»;

11.0 — група «Напої» з тією ж назвою, що й розділ;

11.07 — клас «Напої безалкогольні; мінеральні води та інші води у пляшках»;

11.07.1 — категорія «Води мінеральні та безалкогольні напої»;

11.07.19 — підкатегорія «Напої безалкогольні, інші»;

11.07.19-50 — позиція «Напої безалкогольні без умісту молочного жиру (крім підсолоджених чи непідсолоджених мінеральних, газованих чи ароматизованих вод)»;

І вже в цій позиції виділено кілька підтипів:

11.07.19-30.00 — підтип «Води з доданням цукру, інших підсолоджувачів чи ароматизовані (зокрема мінеральні та газовані)»;

11.07.19-50.10 — підтип «Квас» і

11.07.19-50.20 — підтип «Пиво безалкогольне (з умістом спирту до 0,5 об. %)».

Як бачите, щоб віднайти конкретний товар у ДКПП, слід опуститися не до назви позиції, а до назви підтипу. Та головна помилка податківців не в цьому.

Буквально прочитавши вимогу Закону про РРО щодо відображення в чеку належності товару до товарної групи, вони дійшли висновку, що орієнтуватися треба на назву групи в ДКПП. І один з наведених ними прикладів — зазначати в чеку «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» тощо — справді знаходиться в руслі їхніх рекомендацій. Адже товари з підтипу 11.07.19-30.00 «Води з доданням цукру, інших підсолоджувачів чи ароматизовані (зокрема мінеральні та газовані)», до яких належить «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун», а також згаданий вище напій «Росинка», входять до групи 11.0 «Напої».

Однак якщо копнути трохи глибше, то побачимо, що до цієї ж групи в ДКПП належать такі класи, як 11.01 «Напої алкогольні, дистильовані», 11.02 «Вина виноградні», 11.03 «Сидр та інші плодові вина», 11.04 «Напої, отримані бродінням, недистильовані, інші», 11.05 «Пиво» та 11.06 «Солод». Тож

А це вимога (1) з абзацу другого п. 2 ст. 3 Закону про РРО (див. вище), яка має виконуватись одночасно з вимогою (2) щодо належності товару/послуги до товарної групи чи послуги.

Та навіть якщо ігнорувати сказане вище, все одно рекомендації фіскалів виглядають, скоріше, волюнтаристськими, ніж логічно продуманими. Бо наведені ними решта прикладів суперечать вимозі (2), не кажучи вже про вимогу (1).

Дивіться, вони радять зазначати:

— «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» тощо. Однак «Білизна постільна» — це назва підкатегорії 13.92.12, яка входить до значно ширшої за вмістом групи 13.9 «Вироби текстильні, інші». І якщо дотримуватися їхньої логіки з напоями, то й тут треба було «наволочку», «простирадло», «ковдру» узагальнювати саме як «Вироби текстильні» (інакше навіщо взагалі ця розмова про групу?);

— «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» тощо. Однак про випічку в ДКПП немає жодної згадки. Натомість там є група 10.7 «Продукція хлібопекарська, макаронна, кондитерська та кулінарна, борошняна» з класом 10.72 «Вироби хлібобулочні, зниженої вологості, та кондитерські, борошняні, тривалого зберігання», до якого, в свою чергу, належить підтип 10.72.19-90.00 «Вироби хлібобулочні (зокрема млинці, пироги, запіканки, піца)».

На нашу думку,

Одним словом, перші рекомендації фіскалів щодо спрощеної назви товару виявилися як та випічка в недбалої домогосподарки. ☺ Ну що ж, зачекаємо наступної порції.

А от чого точно не варто чекати, так це змін до Положення № 13 щодо форми фіскального касового чека та змісту його обов’язкових реквізитів. Про це прямо написано в роз’ясненні, що коментується. Тож ті РРО-зобов’язані, котрі не названі в абзаці другому п. 2 ст. 3 Закону про РРО, мають і надалі чітко дотримуватись норм Положення № 13 (подробиці шукайте в статті «Назва товару в чеку РРО: які є вимоги?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 58).

У свою чергу, ФОП на ЄП, неплатники ПДВ, які не здійснюють продаж ризикових товарів, при зазначенні назви товару мусять користуватися не підзаконкою, а відповідною нормою Закону про РРО. На жаль, адекватної відповіді на запитання, як саме слід це робити, від фіскалів ми поки що не одержали. Тішить лише те, що ця норма не зобов’язує, а надає право зазначати в чеку спрощену назву товару. Тож краще зачекати, роблячи все по-старому, ніж наламати дров, намагаючись поспіхом продратися крізь хащі нашої законотворчості.