Теми статей
Обрати теми

Бронюємо військовозобов’язаних за новим порядком

Ушакова Лілія, експерт з кадрових і податкових питань
КМУ постановою від 27.01.2023 № 76 затвердив порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі — Порядок № 76). Він набрав чинності 31.01.2023. Тож розглянемо, хто зможе скористатися Порядком № 76 та за яких умов.

Почнемо з того, що новий Порядок № 76 діє паралельно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 04.02.2015 № 45 (далі — Порядок № 45). Тож якщо ви раніше використовували для бронювання Порядок № 45, то можете й надалі користуватися ним або ж обрати Порядок № 76.

Відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Мінекономіки до набрання чинності Порядком № 76, є чинними протягом строку, на який вони надані.

Перед тим, як ознайомитися з Порядком № 76, зазначимо, що ця стаття для звичайних підприємств. Нюанси бронювання в держорганах, ОМС, спецустановах ООН, закордонних дипустановах в Україні, представництвах донорських установ, у виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, представництв міжнародних організацій, міжнародних та українських неурядових організаціях, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, не розглядаємо.

Кого можна бронювати?

Для початку визначимося, що таке бронювання військовозобов’язаних. Це отримання через роботодавця відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Заброньовані працівники також не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві (ч. 2 ст. 25 Закону № 3543*).

* Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII.

Хто ж може бути заброньований відповідно до Порядку № 76? Військовозобов’язані, які працюють на підприємствах, що:

— мають встановлені мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень). Строк відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації дорівнює строку проведення мобілізації;

— здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань. Максимальний строк відстрочки — 6 місяців;

— є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — критично важливі).

Максимальний строк відстрочки для військовозобов’язаних, які працюють на критично важливих підприємствах, — 6 місяців

Увага! Не підлягають бронюванню:

1) призовники (працівники до 27 років);

2) особи, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством. Що стосується гіг-спеціалістів, то відповідаючи на запитання на брифінгу, що відбувся 01.02.2023, спеціалісти Мінекономіки зазначили, що гіг-спеціалісти можуть бути заброньовані. Але оскільки це прямо не передбачено Порядком № 76, то краще звернутися до Мінекономіки з письмовим запитом щодо можливості бронювання гіг-спеціалістів;

3) особи, які досягли граничного віку перебування у запасі; особи, які за станом здоров’я визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Також не радимо подавати на бронювання працівників, які мають дефіцитну для ЗСУ військово-облікову спеціальність (далі — ВОС). Річ у тім, що Головнокомандувачем ЗСУ прийнято рішення щодо заборони бронювання військовозобов’язаних, які мають такі дефіцитні військово-облікові спеціальності (див. лист Міноборони від 11.03.2022 № 220/1469):

— рядового, сержантського та старшинського складу: 003, 004, 008, 015, 016, 019, 021, 028, 029, 034, 035, 036, 037, 039, 047, 048, 054, 055, 058, 065, 069, 070, 071, 072, 110, 113, 117, 118, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 133, 134, 135, 136, 137, 139, 140, 143,144, 145, 146, 147, 153, 163, 178, 183, 184, 210, 216, 220, 221, 223, 225, 233, 234, 245, 248, 250, 251, 260, 261, 262, 265, 267, 307, 320, 323, 326, 333, 340, 379, 381, 382, 383, 403, 420, 460, 474, 500, 501, 502, 503, 507, 525, 527, 528, 530, 531, 538, 543, 544, 549, 550, 554, 569;

— офіцерського складу за групами ВОС: 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 12, 14, 34, 44, 46, 47, 49, 50, 52, 53, 54, 70, 90.

Тож за цими ВОС можна отримати відмову в бронюванні.

Разом з тим

військовозобов’язані керівник підприємства та його заступники підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності

Цікавий момент щодо заступників керівника. Щоб спрацювала зазначена пільга, потрібно щоб слово «заступник» було зазначене в назві посади працівника. На це звертали увагу спеціалісти Мінекономіки на брифінгу від 03.02.2023.

Крім того, також незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності підлягають бронюванню військовозобов’язані працівники підприємств паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго.

Тож повертаємося до тих, кого можна забронювати. Бронюванням працівників займатиметься їх роботодавець. У Порядку № 76 мова йде про підприємства. Проте в усних роз’ясненнях спеціалісти Мінекономіки зазначають, що ФОП також можуть забронювати працівників та себе, але на загальних з підприємствами умовах.

Як уже зазначали вище, щоб мати можливість забронювати своїх працівників, роботодавець повинен мати мобзавдання (мобзамовлення) або забезпечувати потреби ЗСУ (інших військових формувань) або належати до критично важливих підприємств. З першими двома категоріями, все зрозуміло. Хто відноситься до критично важливих підприємств? Зараз розповімо.

Критично важливі

Критерії. Уряд визначив 7 критеріїв, за якими відбувається визначення підприємства критично важливим. Перелічимо їх.

1. Загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих/сплачених до бюджету, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період. Підтверджуватися цей факт повинен довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство. Разом з тим сьогодні немає форми такої довідки в електронному кабінеті.

2. Сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період. Підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку.

3. Підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 № 83.

4. Підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії визначаються центральними органами влади чи обласними військовими адміністраціями з урахуванням потреб територіальної громади.

5. Відсутність заборгованості із сплати ЄСВ. Підтверджується довідкою ДПС, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства.

6. Розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року (відповідно до даних Держстату). Підтверджується довідкою, наданою підприємством.

7. Підприємство є резидентом Дія Сіті.

Відповідність. Увага! Для того, щоб бути критично важливим, не обов’язково відповідати всім семи критеріям. У загальному випадку

щоб підприємство було визнано критично важливим, воно має відповідати принаймні трьом із семи критеріїв

Наприклад, підприємство може бути визнане критично важливим, якщо воно (1) є резидентом Дія Сіті, (2) не має заборгованості з ЄСВ, а (3) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року.

Винятки з наведеного правила про «три з семи» встановлено для підприємств:

— паливно-енергетичного комплексу;

— які провадить діяльність у сфері охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соцзахисту та належать до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;

— лінійних аудіовізуальних медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, з інформаційним та/або інформаційно-аналітичним контентом, або які залучені до системи оповіщення, та їх афілійованих осіб;

— державних та комунальних закладів культури.

Такі «виключні» підприємства повинні відповідати мінімум двом критеріям з наведених семи для того, щоб щодо них було прийнято рішення про визнання критично важливим.

Звернення. Якщо підприємство розуміє, що «потрапляє» за критеріями, то, щоб отримати статус критично важливого, воно звертається до центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за сферою управління чи галуззю національної економіки), або до обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових/військово-цивільних адміністрацій — у разі їх утворення)), на території юрисдикції яких воно розташовано.

Цікаво, що на думку фахівців Мінекономіки, підприємство повинно самостійно визначитися, до кого воно звертатиметься. Це може зіграти роль, якщо воно хоче скористатися таким критерієм, як «важливість для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади». Так, якщо ви «б’єте» на важливість для галузі, то, можливо, є сенс звертатися до профільного міністерства, якщо ж на важливість для тергромади, то до відповідної держадміністрації. А вони, у свою чергу, розроблять додаткові критерії, які дозволять їм визначити, чи дійсно ви для них важливі.

Якщо ж підприємство не має профільного міністерства, то воно може звернутися або напряму до Мінекономіки, або до відповідної держадміністрації.

До звернення (складається в довільній формі) слід додати:

1) копії підтвердних документів, що підприємство є критично важливим (відповідність критеріям, див. вище);

2) інформацію про подану податкову звітність за останній календарний квартал. Вона підтверджується:

— копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання або

— квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку або

— квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або

— поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.

Орган, до якого надійшло звернення підприємства, (1) приймає рішення про (не)відповідність підприємства критеріям і (не)визначення його критично важливим, та (2) інформує про прийняте рішення підприємство. Крім того, якщо підприємство визначене критично важливим, то копію такого рішення цей орган надсилає до Мінекономіки та Генеральному штабу ЗСУ (СБУ, Служби зовнішньої розвідки).

Підприємство підтверджує статус критично важливого раз на рік.

Процедура бронювання

Крок 1. Складаємо списки працівників, яких бажаємо забронювати, за формою з додатка 1 до Порядку № 76. Їх можна скласти в паперовій та/або електронній формі.

При складанні враховуємо категорії, через які не можна забронювати (див. вище). Крім того, немає сенсу подавати на бронювання працівників, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII (ср. ). Інакше вони просто займуть місце тих, хто міг бути заброньованим.

Увага! За загальним правилом

кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 % кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання списку

Проте у разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може бути збільшена.

Крім того, зазначене обмеження не застосовується до підприємств паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго.

Зверніть увагу, що в списках є графа «Військове звання, номер військово-облікової спеціальності (профіль)». Раніше (в період дії попереднього Порядку бронювання, що був затверджений постановою КМУ від 03.03.2022 № 194, далі — Порядок № 194) Мінагрополітики інформувало, що номери ВОС повинні відповідати наказу Міноборони від 07.09.2020 № 317, Переліку, затвердженому наказом Міноборони від 20.06.2012 № 412/ДСК. Наслідком невиконання може бути відмова ТЦК та СП (колишній військкомат) у бронюванні. Вважаємо, що з втратою чинності Порядком № 194 у цьому питанні нічого не змінилося.

За відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам відповідають керівники підприємств, ставлячи свій підпис під списком. Тож ідеальним є варіант, коли перед формуванням списку підприємство звірить наявні у нього дані з їх військово-обліковими документами військовозобов’язаних. А ще краще провести звіряння з ТЦК та СП.

Крок 2. Формуємо довідку про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 76.

Крок 3. Складаємо обґрунтування. Форма — довільна. Разом з тим є вимоги щодо того, що обов’язково повинне бути зазначене в обґрунтуванні.

Підприємства, що мають мобзавдання (мобзамовлення), в обґрунтуванні зазначають:

— дату прийняття і номер акта КМУ, рішення центрального або місцевого органу виконавчої влади, іншого держоргану, ОМС про встановлення (доведення) мобілізаційного завдання (замовлення) підприємству, дата і номер укладеного договору (контракту) на виконання підприємством мобілізаційного завдання (замовлення);

— інформацію про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Підприємства, що забезпечують ЗСУ та інші військові формування, в обґрунтуванні зазначають інформацію про:

— виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань, дату і номер укладеного державного контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;

— відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Критично важливі підприємства в обґрунтуванні зазначають:

— дату прийняття і номер рішення про визначення підприємства критично важливим;

— інформацію про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Що це за інформація про відповідність, яку хочуть бачити в обґрунтуванні? Це щось десь потрібно завіряти? Ні, просто в обґрунтуванні слід вказати, що облікові дані військовозобов’язаних, зазначені у списку, відповідають їх військово-обліковим документам. Таким чином Минекономіки знімає з себе відповідальність у разі відмови в бронюванні через помилки, які були допущені роботодавцем.

Крок 4. Подаємо списки разом з довідкою та обґрунтуванням до відповідного органу, а саме підприємства, що:

— мають мобзавдання (мобзамовлення) — до держоргану, який його встановив (довів);

— забезпечують ЗСУ та інші військові формування — до центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво ЗСУ, іншими військовими формуваннями, в інтересах яких такі підприємства здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому;

— є критично важливими — до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.

Далі частина роботи проводиться без участі підприємства. Так орган, що отримав документи від підприємства:

1) проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання підприємством вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню;

2) подає список з довідкою та обґрунтуванням на погодження Генштабу ЗСУ (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Погоджені списки Генштаб ЗСУ (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає Мінекономіки, яке й приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних.

У свою чергу, Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних тим, хто подавав списки, а також Генштабу ЗСУ (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Генштаб ЗСУ (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних ТЦК та СП (відповідного підрозділу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки).

Далі в гру знову вступає підприємство.

Крок 5. Після отримання наказу Мінекономіки формуємо та видаємо кожному заброньованому працівнику витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного. Форма витягу наведена в додатку 3 до Порядку № 76.

Видаємо витяг під підпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку. Складається така відомість за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 76.

Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) підприємства, є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки

Крок 6. У п’ятиденний строк з дня видачі витягу заброньованому працівнику надсилаємо до ТЦК та СП (СБУ, Служби зовнішньої розвідки), де цей працівник перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання військовозобов’язаного. Форма повідомлення в додатку 5 до Порядку № 76.

ТЦК та СП (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) на підставі отриманого рішення про бронювання військовозобов’язаних зараховує такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Увага! Надана відстрочка від мобілізації може бути анульована до закінчення строку її дії. Випадки, коли це може статися, наведені у п. 12 Порядку № 76. Це (1) завершення підприємством, виконання мобзавдання (мобзамовлення) або його скасування; (2) завершення підприємством забезпечення ЗСУ, інших військових формувань; (3) позбавлення підприємства статусу критично важливого; (4) звільнення військовозобов’язаного з підприємства.

Анулювання відстрочки здійснюється за рішенням Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання підприємства.

У п’ятиденний строк з дня прийняття рішення підприємство вилучає у військовозобов’язаного витяг з наказу про бронювання та надсилає його до ТЦК та СП (СБУ, Служби зовнішньої розвідки), де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку.

Дата вилучення у військовозобов’язаного витягу з наказу про бронювання зазначається у відомості видачі бланків спеціального військового обліку (додаток 4 до Порядку № 76).

Саме такий порядок анулювання прописано в п. 12 Порядку № 76. Щоправда, у випадку звільнення працівника оцих п’яти днів може не бути. Тож потрібні додаткові роз’яснення Мінекономіки.

Звітність

Вона квартальна. Про чисельність заброньованих військовозобов’язаних станом на 1-ше число місяця, що настає за звітним кварталом, підприємства складають звіт за формою, що наведена у додатку 6 до Порядку № 76.

Увага! Якщо підприємство має структурні підрозділи та/або філії (незалежно від їх місцезнаходження), то до звіту воно включає зведені показники за підприємством та його підрозділами/філіями.

Подають сформований звіт до 10-го числа місяця, що настає за звітним кварталом, підприємства, які:

— мають мобзавдання (мобзамовлення) — до того держоргану, ОМС, який залучав їх до виконання таких завдань (замовлень);

— забезпечують ЗСУ та інші військові формування — до центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво ЗСУ, іншими військовими формуваннями, в інтересах яких такі підприємства здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому;

— є критично важливими — до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, відповідній обласній, Київській та Севастопольській міській адміністрації, на території юрисдикції якої вони розташовані, Секретаріату КМУ. Скоріш за все, мається на увазі, що звіт подають тому органу, через який здійснювали бронювання. Добре було б отримати з цього питання роз’яснення Мінекономіки.

Висновки

  • З 31.01.2023 діє новий порядок бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі.
  • Забронювати своїх працівників можуть підприємства, що мають мобзавдання (мобзамовлення) або здійснюють виробництво товарів/робіт/послуг для потреб ЗСУ, інших військових формувань чи є критично важливими.
  • За загальним правилом, забронювати можна 50 % кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання списку.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі