Використання власної картки у діяльності ФОП: підводні камені

Чому ФОП не бояться?

У законодавстві є заборона використовувати особистий рахунок (картку) громадянина для підприємницької діяльності.

* Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затверджена постановою правління НБУ від 29.07.2022 № 162.

Але як таких санкцій за порушення цієї заборони немає!

От ФОП зазвичай і не бачать нічого страшного у тому, щоб у разі необхідності отримувати кошти не лише на свій підприємницький рахунок, а й на рахунок для власних потреб (на свою особисту картку фізособи). Але зараз то є гра з вогнем.

Чому варто боятися?

Надходження на картку «не світили». Почнемо зі «старої як світ» страшилки — мовляв спрощенця, який отримує підприємницький дохід на особисту картку, податківці мають право скинути з єдиного податку (ЄП). Це — неправда. Ну немає в п.п. 298.2.3 ПКУ підстави для скидання зі спрощенки за те, що ФОП отримав підприємницький дохід на власну картку. Так само як не є це порушенням вимог, установлених гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ. Головне, щоб цей дохід був від тієї діяльності, яка зазначена в Реєстрі платників ЄП.

Зараз навіть податківці наче з цим погоджуються. Вони лише зазначають (категорія 107.05 БЗ), що можуть оштрафувати ФОП за неналежне ведення обліку доходів за ст. 164¹ КУпАП (попередження або штраф від 51 до 136 грн).

Також вони можуть «приплюсувати» надходження на особисту картку (рахунок) до підприємницьких доходів з відповідним оподаткуванням. Це якщо ФОП не зможе / не захоче підтвердити податківцям непідприємницьку природу таких надходжень.

З цього приводу див., зокрема, постанову ВС від 24.11.2022 у справі № 520/11879/18. Якщо коротко, то суть така:

— податківцям став відомий такий факт, що ФОП на ЄП групи 2 отримав понад 9 млн грн доходу на свої картки, відкриті ним як фізособою (не ФОП);

— податківці запитали у ФОП, звідки він отримав ці гроші, але той не надав ані пояснень, ані документів;

— податківці цей дохід додали до підприємницького доходу ФОП і, звичайно, отримали перевищення ліміту для групи 2. У результаті підприємця скинули зі спрощенки «заднім» числом (за перевищення доходу) — з наступного кварталу після перевищення, донарахували 18 % ПДФО та 1,5 % ВЗ на весь дохід, отриманий після перевищення (як загальносистемнику), а також 20 % ПДВ без права на податковий кредит. Можете уявити, яка нереальна сума вийшла!

І суд підтримав податківців. Щоправда, суд зауважив, що один лише факт наявності громадянських рахунків, навіть якщо ФОП не повідомив про їх відкриття податківців, не є підставою визнавати кошти, що надійшли на такі рахунки, підприємницьким доходом. Тому якби ФОП надав пояснення/документи про те, що ці надходження не є підприємницькими, він би зміг врятуватися. Але ж ФОП цього робити не захотів (вочевидь, для того були підстави).

Що тут додати? Ситуація дійсно неприємна, але стриманий оптимізм може вселяти той факт, що

* Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III.

А здобути таке рішення суду для податківців — не легкий шлях. Зокрема, вони мають довести в суді, що конкретний ФОП здійснює навмисні (!) дії, які унеможливлюють проведення його документальної перевірки за ПКУ. І далеко не завжди податківцям «щастить» із отриманням цього рішення в суді.

Трапляються також ситуації, коли про обороти на рахунках податківці дізнаються із кримінальних проваджень. Але це, звісно, теж не масові випадки.

Надходження на картку «засвітили». Хтось скаже, гаразд, а ми і не проти ці доходи «світити» / належним чином обліковувати:

1) записувати до регістру обліку доходів (і витрат) ФОП;

2) показувати в декларації ФОП.

Зокрема, поширена останнім часом ситуація. Банк у рамках того ж фінмоніторингу запитує у ФОП, звідки ті гроші, і запрошує підтверджуючі документи, без яких просто погрожує заблокувати рахунок.

У цій ситуації краще було б заздалегідь відкрити декілька рахунків у різних банках і дробити дохід між ними, щоб не привертати зайвої уваги. Але якщо вже таке трапилося (запит від банку), то ФОП зазвичай приймає рішення задекларувати гроші, отримані на власну картку, як підприємницький дохід, і надати в банк декларацію спрощенця з відповідними сумами.

Ось тут якраз і можна наскочити на штрафи. Які?

На РРО-штрафи. Нагадаємо, що з 01.01.2022 усі ФОП на ЄП, крім групи 1, повинні розрахункові операції (що є такими в розумінні Закону про РРО*) проводити через зареєстровані в податківців РРО чи ПРРО. Є, звісно, деякі винятки, але вони не масові.

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Тож здогадалися, що може бути? Так-так,

А як ні — штраф за ст. 17 Закону про РРО. Як мінімум, 100 %, а то й 150 % непроведених розрахункових операцій. Знову ж таки, величезні штрафи…

Хтось скаже — так у нас же безготівковий розрахунок. Це взагалі не розрахункові операції, тож РРО/ПРРО тут не потрібні.

Дивіться. За останні роки чимало списів було зламано об поняття «розрахункова операція». Ми завжди наполягали на тому, що вона має місце, тільки якщо ФОП приймає готівку або створює умови для прийняття оплати з картки чи іншого платіжного засобу клієнта. Наприклад, має на сайті кнопку «Сплатити» (інтернет-еквайринг) або має POS-термінал тощо. І це відповідає вимогам Закону про РРО.

Але в податківців — своя дивна логіка. Вони приплели сюди навіть картки самого продавця. Мовляв, якщо оплату продавець отримує за реквізитами своєї картки, то це також картковий розрахунок — розрахункова операція для цілей Закону про РРО. Так, після тривалих спорів вони погодилися лише на те, що

Отож бо, якщо ФОП дає для оплати номер картки, податківці впевнені, що він повинен проводити всі надходження через РРО/ПРРО (більше деталей щодо цього знайдете у статті «РРО/ПРРО при попередній оплаті» // «Податки & бухоблік», 2022, № 58). Звісно, цю логіку вони легко можуть поширити і на надходження на власну картку (рахунок) ФОП.

Чи є тут якісь «зачіпки»? Є, зокрема, такі.

1. ФОП має наполягати, що він давав покупцям для оплати не номер власної картки, а саме IBAN-реквізити свого громадянського поточного рахунку (до якого емітовано цю картку). А податківці мають довести зворотнє!

Тут є декілька «але»:

— інколи податківці проводять «підготовчу роботу». Заздалегідь з’ясовують, які реквізити для оплати надає продавець;

— інколи модель роботи із тією ж службою доставки вибудована таким чином, що ФОП для зарахування надходжень від покупця дає саме номер своєї картки.

Та й пояснення логіки податківців як раз і криється у бажанні перекрити розрахунки ФОП на власні картки (рахунки). Тож розраховувати на те, що податківці одразу погодяться на аргументи ФОП передчасно.

2. За «воєнні» порушення не мають застосовувати штрафи за Законом про РРО (за винятком, якщо ви торгуєте підакцизними товарами). Навіть якщо виявлять, що ви отримували підприємницький дохід на власну картку без РРО/ПРРО. Бо на час війни діє звільнення від РРО-штрафів (п. 12 розд. ІІ Закону про РРО). Але податківці, на жаль, розуміють це звільнення так, що після того, як обмеження на РРО-штрафи буде знято (імовірно з 01.07.2023), вони можуть штрафувати ФОП за всі РРО-гріхи, навіть вчинені під час війни (категорія: 109.18 БЗ).

Маємо надію, що така хибна логіка не буде підтримана судами, втім гарантувати щось важко.

На строк давності тут також сподіватися не доводиться. Податківці згодні, що мають право оштрафувати ФОП тільки протягом 1095 днів з дня вчинення правопорушення (категорія: 109.19 БЗ). Але сюди слід додати період карантину та період війни, на які цей строк призупинено. Тож податківці можуть «дотягнутися» досить далеко. Більше ніж на 5 років назад від теперішнього часу.

3. Якщо ФОП-спрощенець отримував підприємницькі доходи на власну картку до 01.01.2022, то там вже слід дивитися на умови застосування спрощенцями РРО саме у минулих роках. Дивитися, зокрема, норми п. 61 підроз. 10 розд. ХХ ПКУ. Бо свого часу були ті ж порогові значення доходу, до досягнення яких РРО/ПРРО за певних умов можна було не застосовувати.

4. Вже показані у декларації доходи можна «зняти» через уточнюючу декларацію. Та податківці, як побачать «мінус» в уточнюючій деці, навряд чи залишать це без уваги. Вони можуть попросити пояснити, чому виникла така правка, у чому справа. Тож доведеться щось вигадувати.

Отже, так, зачіпки є, але радимо все-таки уникати отримання підприємницького доходу на власну картку, бо це «змішування особистого життя та бізнесу» стає дедалі більш штрафонебезпечним і викрутитися все важче.