Нагадаємо, що необхідність розподілу ПДВ за ст. 199 ПКУ виникає за придбаннями подвійного призначення — призначеними для одночасного використання і в оподатковуваній, і в неоподатковуваній діяльності (які прямо поділити між двома видами діяльності неможливо).
Тому якщо в якомусь з періодів платник пільгових постачань не здійснював (подвійну діяльність не вів), а отже, не було й одночасного використання придбань за подвійним призначенням, то ПДВ у такому періоді не розподіляють. Оскільки в такому періоді, наприклад, витрати на оренду/комуналку тощо повністю взяли участь тільки в оподатковуваній діяльності.
Таким чином, наявність подвійної діяльності і неоподатковуваних постачань у минулих періодах не зобов’язує платника «тягнути» розподіл і далі до кінця року автоматом і машинально розподіляти ПДВ в усіх подальших періодах, коли неоподатковуваних операцій та подвійних придбань не було.
Та все ж в деяких випадках, навіть за відсутності неоподатковуваних постачань, необхідність в розподілі ПДВ усе-таки може виникати. Що це за випадки?
Якщо здійснено придбання подвійного призначення. Навіть якщо в якомусь місяці не вели подвійної діяльності і не здійснювали неоподатковуваних (пільгових) постачань, проте при цьому здійснили придбання подвійного призначення — призначені для подвійного використання (наприклад, придбали основні засоби (ОЗ) подвійного призначення, призначені для одночасного використання у двох видах діяльності в майбутньому), то за такими подвійними придбаннями виникне необхідність у розподілі ПДВ і нарахуванні розподільчих ПЗ. Хоча не буде помилкою, якщо ПДВ-розподіл за таким подвійним об’єктом ОЗ відкласти, скажімо, до періоду початку його фактичного використання за подвійним призначенням (можливо, бухгалтер передбачав, що використовуватися придбання будуть тільки в оподатковуваних операціях, але фактично вийшло по-іншому). При цьому початок фактичного використання об’єкта за подвійним призначенням краще підкріпити документально, наприклад, наказом (лист ДФСУ від 26.11.2018 № 4967/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Якщо за минулими подвійними придбаннями виникло право на ПК. До того ж слід врахувати, що необхідність ПДВ-розподілу (нарахування за подвійними придбаннями розподільчих ПЗ) виникає тільки за умови, що за вхідним ПДВ виникло право на податковий кредит (ПК). Тобто тільки після того, як вхідна податкова накладна (ПН) постачальником зареєстрована (БЗ 101.14).
Ну а враховуючи, що ПН за подвійними придбаннями може бути ще не зареєстрована/заблокована/складена з помилкою, то через це відкладається і момент виникнення в платника права на ПК. І право на ПК з’явиться тільки після реєстрації/розблокування/виправлення ПН. А отже, саме в такому періоді виникнення права на ПК платникові і слід за придбаннями подвійного призначення здійснити ПДВ-розподіл і нарахувати розподільчі ПЗ, хоча в такому періоді неоподатковуваних (пільгових) операцій не було.
Ось чому навіть за відсутності неоподатковуваних (пільгових) операцій іноді може виникати необхідність нарахувати розподільчі ПЗ.