Що говорить закон?
З 01.01.2023 запрацював в новій редакції Закон № 1105*. Більшість його норм є калькою попередньої редакції цього Закону. Проте норми щодо права на отримання лікарняних та допомоги по вагітності та пологах застрахованими особами, які мають декілька місць роботи, законотворці вирішили трішечки покращити. Ну як покращити… як завжди. Тож у ч. 1 ст. 22 Закону № 1105 приписали, що
лікарняні, допомога по вагітності та пологах застрахованим особам надається за основним місцем роботи АБО за місцем роботи за сумісництвом у порядку, встановленому КМУ
* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.
Приїхали! Чому «або»?! Адже внески сплачують обидва роботодавці! Та відставимо емоції в сторону. Йдемо дивитися порядок КМУ, до якого прямо відсилає нас наведена вище норма Закону № 1105. Таким порядком є Порядок № 1266*. До речі, до нього також були внесені зміни, спеціально розроблені під оновлений Закон № 1105, які запрацювали з 01.01.2023.
У питаннях розрахунку допомоги працівникам, у яких є декілька місць роботи, головує п. 30 Порядку № 1266. У ньому зазначено: якщо на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом,
обчислення середньої зарплати (суми зарплати) здійснюється страхувальниками ОКРЕМО за основним місцем роботи та за сумісництвом
Розрахунковий період у такому разі також визначається за кожним місцем роботи окремо.
Підставою для розрахунку виплат за місцем роботи за сумісництвом є:
1) листок непрацездатності (у разі видачі листка непрацездатності у формі документа на папері — копія листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника та скріплена печаткою (у разі наявності) за основним місцем роботи);
2) довідка про середню заробітну плату за основним місцем роботи.
Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.
У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
А тепер давайте все це зведемо до купи.
Закон № 1105 говорить, що лікарняні та допомога по вагітності та пологах надаються за основним місяцем роботи або за сумісництвом відповідно до Порядку № 1266 (ср. ). А оновлений Порядок № 1266 говорить, що розрахунок здійснюється й за основним місяцем роботи, й за сумісництвом окремо. Може Пенсійний фонд прояснить ситуацію?
Що говорить Пенсійний фонд?
Тут у пригоді стане роз’яснення від 12.01.2023, розміщене Пенсійним фондом за своєму офіційному сайті.
В ньому сказано таке. «У разі коли жінка працює за сумісництвом, допомога по вагітності та пологах надається їй за вибором: за основним місцем роботи або за місцем роботи за сумісництвом. При цьому місце отримання допомоги не впливає на її розмір. Розрахунок розміру допомоги здійснюється із сумарної заробітної плати за основним місцем роботи та за місцем роботи (одержання доходу) за сумісництвом (підстава — Порядок № 1266)».
Тобто ПФУ говорить про розрахунок за одним місцем роботи з сумарної зарплати.
Але ж, вибачте, вище ми з вами переглянули п. 30 Порядку № 1266 і не знайшли в ньому ані слова про такий розрахунок, де один за всіх рахує з сумарної зарплати. Навпаки, в ньому говориться про окремі розрахунки.
Дійсно, у п. 30 Порядку № 1266 згадується сумарна зарплата. Але не для цілей розрахунку виплат одним роботодавцем, а для цілей контролю. Положення п. 30 Порядку № 1266 зобов’язують роботодавця за місцем роботи за сумісництвом визначити свій розрахунковий період, який, до речі, може не збігатися з розрахунковим періодом за основним місяцем роботи працівника, та проконтролювати за кожним місяцем такого розрахункового періоду, чи не перевищує загальна сума зарплати за обома місцями роботи максимальну величину бази нарахування ЄСВ. І якщо перевищує, то за сумісництвом у розрахунку повинна брати участь лише частина зарплати в межах максимальної величини. Принаймні так було до 01.01.2023.
Пенсійники, схоже, п. 30 Порядку № 1266 читають якось інакше. І в їх версії є розрахунок з сумарної зарплати. Проте як його проводити?
Як бути з оплатою перших п’яти робочих днів за рахунок роботодавця? Чому те підприємство, що рахує лікарняні, повинне нести додаткові витрати?
Аналогічне питання постає й з ЄСВ. Тобто мало того, що рахуєш лікарняні за всіх, та ще й ЄСВ зі свого карману платиш на збільшену суму!
А головне, на підставі чого проводити такі розрахунки? Порядок № 1266 зобов’язує роботодавця за основним місяцем роботи надавати довідку про зарплату для розрахунку допомоги за місцем роботи за сумісництвом. Але ніде не сказано, що роботодавець за сумісництвом повинен щось надавати основному роботодавцю працівника. Та й яким чином фіксуватиметься цей вибір «або — або»?
Як бачите, запитань багато, а чітких відповідей від Пенсійного фонду на них немає.
Проте зрозуміло одне. Якщо у вас є лікарняний на сумісника, за яким страховий випадок почався 01.01.2023 або пізніше, то краще звернутися з запитом до Пенсійного фонду за роз’ясненнями щодо можливості його оплати та порядку оплати. Адже ч. 1 ст. 22 Закону № 1105 говорить про оплату за одним місцем роботи.
До речі, аналогічна ситуація складається й з правом на виплати за лікарняними листками осіб, яким листки непрацездатності видано в період виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, якщо такі особи мають інші місця роботи.
