Загальні правила
Хто рахує. Щоб юрособа була платником сільгоспЄП у наступному році, розмір її сільгоспчастки має бути на рівні, не меншому за 75 % (п.п. 4 п. 291.4 ПКУ). Тобто розмір сільгоспчастки має або дорівнювати, або бути більшим за цей показник.
До відома! Виконати цю вимогу мають всі аграрії, які бажають бути у наступному році платником сільгоспЄП, тобто як ті, що у минулому році були платником сільгоспЄП, так і ті, що тільки бажають вперше стати платником сільгоспЄП.
Отже,
якщо аграрій бажає бути платником сільгоспЄП у поточному (2023) році, то сільгоспчастку на рівні 75 % він має рахувати саме за результатами минулого (2022) року
При цьому у якомусь періоді 2022 року могло бути й не дотримано розмір сільгоспчастки.
Без частки немає статусу. Якщо за минулий рік розмір сільгоспчастки аграрієм не буде виконано, то тоді за загальним правилом бути платником сліьгоспЄП на наступний рік аграрій не зможе. Адже він не виконав одну з обов’язкових умов, яка дає йому право бути платником сільгоспЄП!
При цьому для тих аграріїв, які у минулому році не були платниками сільгоспЄП, а вперше виявили бажання обрати сільгоспЄП у поточному році, це остаточний і безповоротний вирок — платником сільгоспЄП у цьому році їм стати не вдасться. Якщо і вдасться стати платником сільгоспЄП, то тільки з початку наступного року, і то за умови, що за поточний рік аграрій втримає частку на 75 % рівні.
А от ті аграрії, які були у минулому році платниками сліьгоспЄП, навіть не дотримавшись сільгоспчастки за минулий рік на рівні 75 %, інколи можуть і далі бути платниками сільгоспЄП (п.п. 298.8.4 ПКУ).
Без частки на сільгоспЄП. Мова йде про випадок, коли аграрій не виконає 75 % сільгоспчастки у звʼязку із виникненням обставин непереборної сили.
Причому
підтвердити настання форс-мажору, який не дав змогу аграрію утримати сільгоспчастку на рівні 75 %, має обласна рада
Вона має видати рішення про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.
Якщо аграрій потрапив до цього переліку і додаватиме таке рішення до декларації з сільгоспЄП, яка подається для підтвердження статусу платника на поточний рік, то податківці присвоять аграрію статус платника сільгоспЄП навіть без досягнення 75 % межі.
На наш погляд, той факт, що територія платника сільгоспЄП у 2022 році перебувала або перебуває в окупації чи на ній велися або ведуться бойові дії, є тим форс-мажором, який дає право аграрію бути платником сільгоспЄП, навіть не виконавши 75 % сільгоспчастки. Головне, отримати від своєї обласної ради відповідне рішення і подати його фіскалам разом із декларацією з сільгоспЄП на поточний рік.
Без воєнних особливостей. Якщо ж рішення обласної ради у аграрія не буде, а замість нього буде лист від ТПП про визнання війни форс-мажором чи сертифікат про те, що на території підприємства відбувся форс-мажор, то такі документи від виконання 75 % сільгоспчастки не рятують. Адже тільки той факт, що протягом значного часу 2022 року в Україні діяв воєнний стан (ВС), не звільняє аграрія від дотримання 75 % сільгоспчастки.
Якщо покопатися у нормах ПКУ, то можна наштовхнутися іще на одну норму, яка дає право бути платником сільгоспЄП без дотримання 75 % сільгоспчастки. Мова йде про п.п. 38.8 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Але, по-перше, ця норма не стосується початку ВС. Пояснимо чому.
По-перше, вона прив’язана до завершення проведення АТО та/або ООС. У нас же діє ВС, який був введений без призупинки АТО та/або ООС. А тому говорити про те, що період АТО чи ООС закінчився на початку 2023 року, не варто.
По-друге, звільнення за цією нормою стосується тільки окупованих територій у розумінні п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. А такими територіями вважаються тільки території окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначені відповідно до розпорядження Кабміну від 07.11.2014 № 1085. Серед таких територій на сьогодні рахуються тільки території, що були окуповані до 24.02.2022. Після повномасштабного вторгнення цей перелік не мінявся. Тому розраховувати аграріям, які потрапили під окупацію після 24.02.2022, на вищезгадане звільнення від подання Розрахунку сільгоспчастки не варто.
Правила розрахунку
Про те, що аграрій-юрособа дотримався розміру сільгоспчастки на рівні 75 %, він повідомляє щороку фіскалів шляхом подання разом із звітністю з сільгоспЄП (тобто разом із загальною та звітною декларацією), як додаток до неї, Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, форма якого затверджена наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 № 772 (далі — Розрахунок сільгоспчастки).
ФОП, які бажають працювати на сільгоспЄП, цей Розрахунок не подають. Адже щоб бути ФОП на сільгоспЄП, вони мають займатися тільки виробництвом сільгосппродукції, тобто їх частка має бути завжди 100 %.
До відома! Наприкінці 2022 року Мінагрополітики наказом від 29.11.2022 № 955 (чинний з 23.12.2022) виклав Розрахунок сільгоспчастки у новій редакції. За загальним правилом нову (оновлену) форму звітності (в тому числі й Розрахунку сільгоспчастки) слід використовувати тільки з наступного періоду після її введення в дію. Тобто в нашому випадку це слід було б робити при звітування на 2024 рік.
Але вважаємо, що податківці будуть вимагати подавати Розрахунок сільгоспчастки за оновленою формою уже при звітуванні на 2023 рік.
Забігаючи наперед скажемо, що оновлена форма Розрахунку сільгоспчастки не сильно відрізняється від своєї попередниці. Із нововведень це поява ще одного виду доходу, на який слід зменшити дохід при розрахунку сільгоспчастки (про це нижче).
Тому вважаємо, що навіть після оновлення заповнити Розрахунок сільгоспчастки аграріям буде нескладно.
Крім того, у самій формі наведено підказки у вигляді кодів рахунків і субрахунків бухгалтерського обліку, інформацію з яких слід брати для розрахунку сільгоспчастки.
Щоб розрахувати розмір сільгоспчастки у вищезгаданому Розрахунку, аграрій має
розділити суму доходу (виручки) від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки (сільгоспдохід) на загальну суму отриманого доходу і результат, що отримано, помножити на 100
Джерелом інформації при складанні Розрахунку сільгоспчастки є дані бухгалтерського обліку аграрія (БЗ 108.02.01). Тобто заповнювати цей Розрахунок слід спираючись на інформацію із бухгалтерських регістрів.
Про те, як заповнити оновлений Розрахунок сільгоспчастки, див. у таблиці нижче.
Правила заповнення Розрахунку сільгоспчастки
| Код рядка | Правила заповнення |
| 1 | У рядку 1 наводиться інформація про загальний розмір сільгоспдоходу, отриманого аграрієм за минулий рік. Для того щоб визначити розмір отриманого сільгоспдоходу, аграрій має підсумувати показники рядків 1.1 — 1.8 цього Розрахунку, в яких наводяться окремі види сільгоспдоходу |
| 1.1 — 1.8 | У цих рядках наводиться інформація про окремі види сільгоспдоходів, які отримав аграрій за минулий рік. Перелік доходів, які відображаються у цих рядках, наведено у п.п. 298.8.3 ПКУ. Проаналізувавши цей перелік, можна зробити такі висновки: 1) до сільгоспдоходу потрапляють усі доходи від реалізації сільгосппродукції різних галузей сільгосптоваровиробництва, тобто рослинництва, тваринництва, птахівництва. Що стосується доходу від реалізації продукції птахівництва, то той факт, що платникам сільгоспЄП не можна займатися вирощування продукції птахівництва (див. «Набуваємо/підтверджуємо статус сільгоспЄП — 2023» // «Податки & бухоблік», 2023, № 7), не говорить, що дохід від реалізації такої продукції не є сільгоспдоходом. Тому вважаємо, що дохід від реалізації продукції птахівництва може бути серед сільгоспдоходу, але тільки у тих аграріїв, які у минулому (2022) році не були платниками сільгосЄП і на поточний (2023) вирішили вперше стати платниками сільгоспЄП. При цьому займатися птахівництвом вони повинні були припинити до початку року, в якому вирішили бути платником сільгоспЄП (тобто до початку 2023 року); 2) до сільгоспдоходу не потрапляє дохід від надання сільгосппослуг. Адже ні ПКУ, ні інший нормативно-правовий акт не говорить про таке включення. Це не стосується лише доходу від надання супутніх сільгосппослуг (ряд. 1.8), перелічених в абзаці шостому п.п. 298.8.3 ПКУ. Але тут мова йде тільки про виключний випадок розрахунку сільгоспчастки, а саме коли платником сільгоспЄП бажає стати підприємство, що утворилося шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення. В інших випадках доходи від надання сільгосппослуг до сільгоспдоходу не потрапляють, а тому в аграрія ряд. 1.8, де вказуються дані про дохід від надання сільгосппослуг, зазвичай є пустим. Такі доходи потраплять тільки до загального доходу аграрія і зменшать розмір його сільгоспчастки; 3) до сільгоспдоходу включається і дохід від реалізації сільгосппродукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах. Тобто мова йде про випадок, коли аграрій самостійно вирощену сільгосппродукцію (зерно пшениці, цукровий буряк, насіння соняшнику тощо) передає на переробку переробному підприємству (на млин, на цукровий завод, олійницю тощо) і в результаті переробки отримує іншу сільгосппродукцію (борошно, цукор, соняшникову олію). Дохід від реалізації такої новоствореної продукції буде сільгоспдоходом. Отже, дохід від реалізації переробленої продукції є сільгоспдоходом, тільки коли виконуються дві вимоги: — на переробку була передана власновирощена сільгосппродукція; — в результаті переробки отримано було також сільгосппродукцію, тобто продукцію, що підпадає під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД. Якщо одна із вищезгаданих вимог не дотримується, зокрема аграрій передав на переробку придбану на стороні сільгосппродукцію або в результаті переробки власновирощеної сільгосппродукції отримано не сільгосппродукцію, то дохід від реалізації такої продукції потрапить лише до загального доходу аграрія і омине сільгоспдохід |
| 2 | У цьому рядку аграрій відображає весь дохід, як у грошовій, так і в іншій формі, отриманий ним за минулий рік. Тобто тут відображаються кредитові обороти по всіх субрахунках, відкритих до рахунка 79 «Фінансові результати». З цього випливає, що до ряд. 2 Розрахунку сільгоспчастки потрапляють всі бухгалтерські доходи аграрія, тобто як доходи від реалізації будь-яких товарів (у тому числі й сільськогосподарських) і послуг, так і дохід від здійснення всіх інших операцій, у тому числі й: — доходи від надання сільгосппослуг (зокрема, послуг з обробки ґрунту, догляду за посівами або зі збору врожаю тощо) як фізичним особам (у тому числі й своїм орендодавцям), так і іншим аграріям; — відсотки за депозитом; — сума безповоротної фіндопомоги; — суми поворотної фіндопомоги, якщо її аграрій не повертатиме через те, що минув строк позовної давності (БЗ 108.02.04). Водночас через те, що спочатку карантином, а потім ВС строки давності призупинені, то на сьогодні такі суми до доходу потрапляти не будуть; — суми бюджетних дотацій, субсидій чи інших видів держпідтримки; — суми дисконтування довгострокових зобов’язань і довгострокової дебіторської заборгованості, наприклад, отриманої і виданої безвідсоткової позики (крім отримання позики від засновника). Тільки у позичальника цей дохід виникне при отриманні позики на найближчу дату балансу, а у позикодавця — по мірі наближення строку її повернення; — суми прощеної позики і процентів за користування позикою (див. лист ДПСУ від 01.07.2021 № 2577/ІПК/99-00-18-04-03-06); — суми компенсації збитку, договірних штрафів і пені, нарахованих до відшкодування постраждалому аграрію; — позитивні курсові різниці від переоцінки грошових коштів і монетарної заборгованості, відображені на дату балансу і на дату господарської операції, в тому числі від продажу валюти, тощо |
| 3 | У цьому рядку відображають суму, на яку аграрій може зменшувати загальну суму доходу, наведену в ряд. 2. Щоб заповнити ряд. 3, слід підсумувати показники ряд. 3.1 — 3.7 |
| 3.1 | У цьому рядку відображаєте суму одержаних з держбюджету коштів держпідтримки у вигляді сум бюджетних дотацій, субсидій чи інших видів держпідтримки. Наприклад, тут буде відображена отримана компенсація вартості сільгосптехніки, спецдотації за утримання корів на 1 га площі тощо. Розрахунок сільгоспчастки рекомендує вказувати у цьому рядку дані кредиту рахунка 48. Водночас, на наш погляд, у цьому рядку слід відображати не загальну суму цільового фінансування, яку отримав аграрій, а загальну суму цільового фінансування, що стала доходом аграрія у поточному році. Оскільки логіка зменшення загального доходу на суму цільового фінансування пов’язана саме з тим, щоб виключити із загального доходу суми цільового фінансування, яке вплинуло на його сільгоспчастку, потрапивши у загальний дохід. Так, наприклад, якщо аграрій отримав цільове фінансування в капітальні інвестиції (наприклад, компенсацію вартості придбаної сільгосптехніки), то отримане цільове фінансування стане доходом не відразу при отриманні, а протягом всього строку використання сільгосптехніки пропорційно сумі нарахованої амортизації на об’єкт ОЗ. Тому якщо дотримуватися підказки із Розрахунку сільгоспчастки, то виходить, що в році отримання цільового фінансування, на всю суму такого фінансування, аграрій зменшить свій загальний дохід, хоча в дохід потрапить тільки частина суми цільового фінансування. А в наступних роках, коли в дохід фактично потраплятиме певна сума цільового фінансування, при нарахуванні амортизації аграрій зменшити дохід на суму такого цільового фінансування не зможе. Отже, логічно у ряд. 3.1 відображати не кредитові, а дебетові обороти за рахунком 48. Крім того, із пояснень до ряд. 3.1 зникла згадка про відображення в ньому даних кредиту рахунка 47. Водночас це тільки коректурне уточнення, яке внесло Мінагрополітики. Річ у тому, що і до цього дані рахунка 47 у цьому рядку не відображалися |
| 3.2 | У цьому рядку вказують суму доходу, отриману від продажу іноземної валюти, яка направлена на розвиток сільгоспвиробництва. Тобто мова йде про будь-яку валюту, яка обліковувалася на балансі підприємства і яка продається з доходом. При цьому щоб дохід від продажу такої валюти, тобто різниця між балансовою вартістю і сумою, отриманою від продажу валюти, потрапив у ряд. 3.2 і зменшив загальний дохід, гривні, отримані від продажу, слід використати на сільгоспдіяльність, а саме закупівлю насіння, поголів’я худоби, сільськогосподарської техніки тощо. Якщо ж отриману національну валюту від продажу іноземної будуть спрямовувати не на сільгоспцілі, наприклад на виплату дивідендів, то дохід від продажу валюти у цю графу не потрапить |
| 3.3 | Тут вказують суму доходу від первісного визнання та від зміни вартості біоактивів і сільгосппродукції, які обліковуються за справедливою вартістю. Цей рядок буде заповнено тільки у тих аграріїв, які оцінили свою вирощену сільгосппродукцію та біологічні активи (як поточні, так і довгострокові) за справедливою вартістю. Тільки у них можуть виникнути доходи від первісного визнання таких активів на дату оприбуткування та/або на дату балансу |
| 3.4 | У цьому рядку вказують суму доходу, отриману від реалізації ОЗ (автомобілів, сільгосптехніки, будинків тощо), який використовувався більше 24 місяців (2 років) до місяця продажу. Але тут відображають інколи не весь дохід від реалізації таких вживаних ОЗ. Так, у випадку продажу ОЗ: — за вартістю (без ПДВ), яка перевищує залишкову вартість такого об’єкта ОЗ, до цього рядка потрапить сума, що дорівнює залишковій вартості ОЗ. Все, що лишиться (тобто прибуток від реалізації активу), у цій графі не відображають; — за вартістю (без ПДВ), яка не перевищує залишкову вартість такого об’єкта ОЗ, до цього рядка потрапить сума, що дорівнює договірній вартості ОЗ. При продажу ОЗ, що використовувалися менше 2 років, або зовсім нових дані про такий продаж у цьому рядку не будуть відображені |
| 3.5 | У цьому рядку відображають суму доходу від списаної кредиторської заборгованості після закінчення строку позовної давності. Якщо таку заборгованість вам простили до закінчення строку позовної давності, то дохід, що утворився, із загального доходу не виключити. До відома! З початком карантину (він триває і досі), а потім із введенням ВС строки позовної давності були призупинені. Тому у 2022 році списати заборгованість через сплив строків давності не можна. Тож цей рядок у аграрія буде порожнім |
| 3.6 | У цьому рядку відображають суму доходу від курсової різниці по кредитах (позиках), відсотках в іноземній валюті |
| 3.7 | Це новий рядок. Він з’явився у Розрахунку сільгоспчастки після оновлення цього Розрахунку наказом Мінагропоілтики від 29.11.2022 № 955 (ср. ). У ньому аграрій вказує суму доходу від курсових різниць за: — залишками грошових коштів на валютних рахунках; — дебіторською заборгованістю за реалізовану сільськогосподарську продукцію власного виробництва та продуктів її переробки. Тобто мова йде про виникнення позитивних курсових різниць на дату балансу та дату здійснення операції |
| 4 | У цьому рядку наводять суму скоригованого доходу, тобто різницю між даними ряд. 2 та 3 |
| 5 | Тут зазначають розмір сільгоспчастки. Щоб її визначити, слід дані ряд. 1 поділити на дані ряд. 4 і результат, що буде отримано, помножити на 100 |
Приклад. Аграрій за рік отримав такий дохід:
— від продажу продукції рослинництва — 10 млн грн;
— від продажу продукції тваринництва — 5 млн грн;
— від надання сільгосппослуг — 2,5 млн грн;
— від здавання в оренду приміщень 0,5 млн грн;
— від реалізації ОЗ, які використовував більше ніж 24 місяці. Сума доходу 700 тис. грн, залишкова варітсть 500 тис. грн;
— отримав компенсацію за придбану сільгосптехніку на суму 500 тис. грн (Кт рахунка 48), а до доходу потрапило тільки 75 тис. грн;
— від первісного визнання сільгосппродукції 250 тис. грн.
За цими даними загальний дохід аграрія склав:
10 млн + 5 млн + 2,5 млн + 0,5 млн + 0,7 млн + 0,075 млн + 0,25 млн = 19,025 млн.
Заповнимо на основі цих даних Розрахунок сільгоспчастки.
Приклад заповнення Розрахунку сільгоспчастки
| № з/п | Найменування показника | Джерела інформації | Сума |
| 1 | Сума доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також за винятком електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлювальних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) та від надання супутніх послуг | розрахунково: р. 1.1 + р. 1.2 + р. 1.3 + р. 1.4 + р. 1.5 + р. 1.6 + р. 1.7 + р. 1.8 | 15 000 000,00 |
| 1.1 | Доходи, отримані від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також від реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті | кредитові обороти за субрахунком 701 «Дохід від реалізації готової продукції», аналітичні рахунки продукції рослинництва (без податку на додану вартість) та кредитові обороти за субрахунком 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», аналітичні рахунки реалізації довгострокових біологічних активів рослинництва (без податку на додану вартість), що обліковуються за первісною вартістю | 10 000 000,00 |
| 1.2 | Доходи, отримані від реалізації продукції тваринництва і птахівництва | кредитові обороти за субрахунком 701 «Дохід від реалізації готової продукції», аналітичні рахунки продукції тваринництва (без податку на додану вартість) та кредитові обороти за субрахунком 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», аналітичні рахунки реалізації довгострокових біологічних активів тваринництва (без податку на додану вартість), що обліковуються за первісною вартістю | 5 000 000,00 |
| <…> | |||
| 2 | Загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника | кредитові обороти за субрахунками: 791 «Результат операційної діяльності»; 792 «Результат фінансових операцій»; 793 «Результат іншої діяльності» | 19 025 000,00 |
| 3 | Величина, на яку зменшують загальну суму доходу сільськогосподарського товаровиробника | розрахунково: р. 3.1 + р. 3.2 + р. 3.3 + р. 3.4 + р. 3.5 + р. 3.6 + р. 3.7 | 825 000,00 |
| 3.1 | Сума одержаних з державного бюджету коштів фінансової підтримки | кредитові обороти за рахунком 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» (відповідні субрахунки) та кредитові обороти за субрахунком 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів», на який зараховується бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» | 75 000,00 |
| <…> | |||
| 3.3 | Cума доходу від первісного визнання та від зміни вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції, які обліковуються за справедливою вартістю | кредитові обороти за субрахунком 710 «Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю» | 250 000,00 |
| 3.4 | Сума доходу, отримана від реалізації основних засобів, які перебували на балансі підприємства більше 24 місяців до місяця, в якому здійснюється їх продаж | кредитові обороти за субрахунком 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» у частині реалізації основних засобів, які перебували на балансі підприємства більше 24 місяців до місяця, в якому здійснюється їх продаж** | 500 000,00 |
| <…> | |||
| 4 | Скоригований дохід сільськогосподарського товаровиробника | розрахунково: р. 2 - р. 3 | 18 200 000,00 |
| 5 | Частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, % | розрахунково: р. 1 / р. 4 х 100 | 82,42 |
