Замовник відмовляється підписувати акт: ПДВ-наслідки

Юридичні основи

Розпочнемо з того, що замовник відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦКУ зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Тому суди (див. Оглядовий лист ВГСУ від 18.02.2013 № 01-06/374/2013) вважають, що обов’язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник у будь-якому випадку має підписати акт про виконання роботи. Інша справа, що коли він не згоден з якістю чи об’ємом робіт, зазначених у акті, він може висунути претензію до виконавця.

Враховуючи це, вважаємо, що

Крім того, той факт, що замовник робіт ухиляється від їх прийняття (від підписання акта), не має впливати на дату виконання зобов’язань. Адже відповідно до ч. 6 ст. 853 ЦКУ, якщо замовник ухиляється від прийняття виконаної роботи (підписання акта) і це спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Ба більше, відмова однієї із сторін підписувати акт має бути зафіксована в акті, який підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦКУ). Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відтак, якщо замовник відмовився підписати акт, підрядник повинен вказати про це в акті. Тоді такий акт вважається дійсним — недійсним його може визнати тільки суд. Тому він є документом, що засвідчує факт виконання робіт.

Тобто якщо виконавець (підрядник) склав акт про виконання робіт, то не залежно від того, підписав його замовник чи ні, він має відобразити в бухобліку господарську операцію (дохід) у періоді її здійснення (ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік*). Адже сам факт непідписання такого акта не може змінювати фактичну дату здійснення робіт. У цьому випадку мають діяти бухпринципи нарахування і превалювання сутності над формою (ст. 4 Закону про бухоблік).

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Водночас не підписаний замовником акт є непридатним для відображення в бухобліку госпоперації — доходу від виконаних робіт. Позаяк без підпису другої сторони він не вважається повноцінним первинним документом. Тож виконавець (підрядник) у бухоблікових цілях має задокументувати виконання робіт самоактом і на його підставі відобразити дохід. Докладно про складання самоакта читайте у статті «Первинка відсутня або запізнилася: складаємо самоакт» // «Податки & бухоблік», 2022, № 50.

Що ж стосується самого факту підписання акта, то якщо виконавець переконаний, що він виконав роботи якісно і в повному обсязі, то він може спробувати змусити замовника підписати акт в досудовому (претензія) чи судовому порядку (позов про визнання акта дійсним).

Хоча суди (див. постанову ВС від 21.03.2023 у справі № 910/11215/20) на сьогодні зазначають, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

Перша подія — аванс

Для цілей ПДВ-обліку тут усе буде залежати від того, що є першою подією.

Так, наприклад, якщо датою першої події буде авансова оплата від замовника за виконану роботу або податкові зобов’язання визначають за касовим методом*, то сам факт отримання авансу і буде підставою для підрядника нарахувати ПДВ-зобов’язання (п.п. «а» п. 187.1 ПКУ).

* За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 ПКУ (п. 187.1 ПКУ).

Адже такі дії не говорять про те, що підрядник має повернути замовнику кошти, а тому у нього не виникає необхідності коригувати свої податкові зобов’язання.

Зокрема, підрядник після відмови замовника підписувати акт може просто усунути виявлені недоліки у виконаній роботі, а тому повертати отриману оплату йому так ніколи і не доведеться.

Робити ПДВ-корективи (зменшити свої податкові зобов’язання шляхом складання РК на зменшення) буде потрібно виконавцю (підряднику) тільки тоді, коли буде розірвано сам договір на виконання робіт.

На цьому наголошують і податківці (БЗ 101.16, не чинна з 01.04.2023). Вони вважають, що у випадку коли виконавець, який не застосовує касовий метод, за операцією з виконання робіт за договором підряду (у т. ч. будівельного) на дату оформлення акта, в якому він зазначив про відмову у підписанні такого акта замовником, нарахував податкові зобов’язання та склав ПН (за правилом «першої події»), то відкоригувати податкові зобов’язання він може тільки у разі визнання судом такого акта недійсним шляхом оформлення РК до такої ПН.

Перша подія — акт

Якщо ж першою подією є складання підрядником акта виконаних робіт, що посвідчує передачу замовникові результатів цих робіт, то тут усе набагато складніше.

Перш за все, виконавець, який не застосовує касовий метод, запитує:

На наш погляд, від нарахування ПДВ-зобов’язань нікуди не дітися. Адже згідно з п.п. «б» п. 187.1 ПКУ датою виникнення ПДВ-зобов’язань з постачання послуг є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. А для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Тільки спираючись на це, можна говорити, що для ПДВ-зобов’язань головне —факт складання документа, який би засвідчив факт постачання. А те, чи стоїть на ньому підпис замовника, тут ролі не відіграє.

З цим погоджуються і податківці (лист ДПСУ від 27.08.2019 № 4004/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Вони наголошують, що за операцією з виконання робіт за договором підряду (у т. ч. будівельного) на дату оформлення акта, в якому зазначено замовником про відмову у підписанні, виконавець зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання та скласти ПН (за правилом «першої події») і зареєструвати її в ЄРПН.

Отже, той факт, що замовник відмовляється підписувати акт виконаних робіт, не звільняє виконавця від нарахування ПДВ-зобов’язань.

Воно і не дивно. Адже, як було сказано вище, навіть не підписаний замовником акт не скасовує факту виконання роботи підрядником.

Водночас варто пам’ятати, що акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

От як тільки станеться такий факт (суд визнає акт недійсним), у платника податку виникає необхідність відкоригувати податкові зобов’язання, нараховані на підставі такого акта, шляхом оформлення РК. На цьому наголошують і податківці у вищезгаданій консультації.