ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Якщо в рахунок примусового погашення податкового боргу з ПДВ стягнуто готівкові кошти — вони можуть бути зараховані на рахунок СЕА ПДВ та збільшити регліміт.
Примусове стягнення коштів з розрахункових рахунків здійснюється оминаючи електронний рахунок в СЕА ПДВ і відповідно не збільшує регліміт
У листі була розглянута така ситуація. З банківського рахунку суб’єкта господарювання були примусово (в порядку ст. 95 ПКУ) списані кошти в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ. При цьому стягнуті кошти податківці одразу зарахували на «бюджетні» ПДВ-рахунки повз рахунок СЕА ПДВ платника. Відповідно вони й не збільшили регліміт.
Підприємство запитало у податківців: чому стягнені кошти не були спочатку зараховані на ПДВ-рахунок?
Податківці, з посиланням на п. 95.5 ПКУ, відповіли платнику, що на ПДВ-рахунок можуть бути зараховані тільки примусово вилучені готівкові кошти. А якщо в погашення податкового боргу з ПДВ вилучені безготівкові кошти або кошти, отримані від продажу майна, то потрапляння їх на СЕА ПДВ-рахунок не передбачено законодавством.
Аргументують свою позицію податківці тим, що тільки в абз. 1 п. 95.5 ПКУ (в якому мова йде при примусове стягнення готівкових коштів) є згадка про те, що такі кошти мають бути зараховані на ПДВ-рахунок.
Але така позиція податківців не витримує жодної критики. Адже п.п. «ґ» п.п. 2001.4 ПКУ прямо говорить про те, що кошти, вилучені контролюючим органом відповідно до ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ (за задекларованими до сплати податковими зобов’язаннями за періоди починаючи з 1 липня 2015 року), зараховуються на рахунок СЕА ПДВ. Отже, ця норма передбачає, що
абсолютно всі кошти, вилучені в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, мають зараховуватися на ПДВ-рахунок платника
Ніякої згадки про те, що це стосується тільки вилучених готівкових коштів, немає. Норма відсилає до всієї ст. 95 ПКУ, а не до п.п. 95.5 ПКУ, в якому мова йде про примусове стягнення готівкових коштів.
Аналогічну норму містить і п. 2001.3 ПКУ, який регулює, які кошти збільшують показник ∑ПопРах (а відповідно, і регліміт). І в цій нормі сказано, що при розрахунку показника ∑ПопРах враховуються кошти, вилучені та зараховані на рахунок СЕА ПДВ відповідно до ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ. Знову ж мова йде про будь-які кошти (як готівкові, так і безготівкові), вилучені в порядку ст. 95 ПКУ в рахунок погашення боргу з ПДВ.
Варто зазначити, що сама норма, яка передбачає зарахування на рахунок СЕА ПДВ вилучених коштів у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, була закріплена Законом № 466* (набув чинності з 23.05.2020) з метою усунення неузгодженостей в роботі формули СЕА ПДВ.
* Закон України від 16.01.2020 № 466-IX.
Адже починаючи зі звітного періоду липня 2015 року абсолютно всі задекларовані зобов’язання з ПДВ мають бути списані з ПДВ-рахунку на підставі реєстрів, які подають податківці Держказначейству. І ці реєстри «висять» до повного погашення. Будь-якого коригування реєстрів на списання коштів з ПДВ-рахунку у разі примусового стягнення коштів податківцями в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ не передбачено.
Якщо вилучені в рахунок податкового боргу з ПДВ кошти будуть одразу зараховані в бюджет повз рахунок СЕА ПДВ, то:
— все одно у Держказначейства за даними реєстрів вони вважатимуться непогашеними, тобто такими, що підлягають списанню з ПДВ-рахунку;
— ці кошти не збільшать регліміт, а це вже порушує баланс формули СЕА ПДВ і, по суті, призводить до того, що платник безпідставно й безповоротно втрачає регліміт на цю суму, що порушує його майнові права.
Тому у ПКУ і з’явилася норма, відповідно до якої вилучені в рахунок погашення ПДВ-боргу кошти мають спочатку зараховуватися на ПДВ-рахунок платника і збільшувати регліміт.
Цікаво й те, що стосовно цього питання вже є судова практика. І доводам податківців, що лише вилучені готівкові кошти можуть бути зараховані на рахунок СЕА ПДВ, а всі інші вилучені кошти проходять повз рахунок СЕА ПДВ, суд дав правову оцінку. І вона зводиться до того, що такі висновки податківців є довільним тлумаченням податковим органом ст. 95 та п. 20014 ПКУ та фактично змінюють зміст означених правових норм.
Суди (див., зокрема, рішення Харківського окружного адмінсуду від 26.01.2022 у справі № 520/24920/21; постанову Другого апеляційного адмінсуду від 19.01.2023 у справі № 520/24920/21) зазначили, що:
1) ст. 95 ПКУ не містить жодних приписів щодо рахунку, на який спрямовуються стягнуті в результаті застосування заходів згідно зі ст. 95 ПКУ кошти. Єдиним винятком є п. 95.5 ПКУ, хоча цим пунктом регулюється не лише стягнення готівки, а й стягнення коштів з рахунків платника податку у банках;
2) п. 2001.4 ПКУ не містить винятків щодо того, яким чином здійснюється стягнення (вилучення) грошових коштів — через банківські установи з розрахункових рахунків товариства чи готівкою з каси. Вказаний пункт ПКУ охоплює всі випадки погашення податкового боргу відповідно до ст. 95 ПКУ в цілому. А отже, всі кошти, стягнуті податковим органом відповідно до ст. 95 ПКУ у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, повинні спрямовуватися на рахунок у СЕА ПДВ, звідки вони потраплять у бюджет.
