За звичайного режиму роботи роботодавець може «розвести» дві половини робочого дня щонайбільше на 2 години. Саме стільки складає максимальна тривалість перерви для відпочинку та харчування відповідно до ст. 66 КЗпП.
Якщо ж, враховуючи специфіку роботи працівника, двох годин замало, то є сенс замислитися над поділом робочого дня на частини.
Поділ робочого дня на частини дає можливість встановити перерву між двома частинами робочого дня тривалістю більше 2 годин