Нюанси укладання трудових договорів з нефіксованим робочим часом та подальшої взаємодії його сторін визначені в ст. 211 КЗпП.
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору. Він не встановлює конкретний час виконання працівником роботи, а
обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно у разі надання її роботодавцем без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно
Наприклад, невелике виробниче підприємство для виготовлення продукції використовує кілька верстатів. Час від часу вони потребують технічного обслуговування та ремонту. У такому разі відповідного фахівця можна прийняти на роботу за трудовим договором з нефіксованим робочим часом.
Розглянемо основні умови такого договору.
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:
1) спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;