Розрахунки з дебіторами та кредиторами: як це відбувається під час ліквідації юрособи?

Перед тим як перейти до суті, домовимося, що ми тут розглядаємо саме процедуру добровільної «небанкрутної» процедури ліквідації.

Отже, ліквідаційна комісія (ліквідатор), крім усього іншого, має вжити усіх необхідних заходів для:

1) стягнення дебіторської заборгованості юрособи, що ліквідується. Для цього вона (він) має право заявити вимоги та позови про стягнення заборгованості;

2) письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи;

3) розрахунків з кредиторами юрособи, що ліквідується.

При цьому слід розуміти, що за загальним правилом зобов’язання припиняється ліквідацією юрособи (боржника або кредитора). Виняток: випадки, коли нормативкою виконання зобов’язання ліквідованої юрособи покладається на іншу юрособу, зокрема за зобов’язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Такі правила встановлено у ст. 609 ЦКУ та ч. 3 ст. 205 ГКУ. Тобто за загальним правилом з моменту внесення до ЄДР* запису «припинено» припиняються і усі зобов’язання. Бо ліквідація не передбачає виникнення юросіб, які б виконували зобов’язання за юрособу, яка припинилася.

* Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

І, наприклад, якщо юрособу вже ліквідовано, то навіть виконання зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю покладається на територіальний орган Пенсійного фонду України (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV).

Тому варто розумітися на тому, як відбуваються розрахунки юрособи, яка перебуває у процесі припинення (тобто у проміжок часу між прийняттям загальними зборами/власником рішення про ліквідацію та внесенням запису «припинено» до ЄДР).

Кредиторська заборгованість (юрособа, що ліквідується, — боржник)

Письмове попередження кредиторів. На сьогодні відсутня вимога щодо попередження кредиторів про ліквідацію, оскільки інформація про перебування юрособи у процесі припинення, а також про строки заявлення вимог кредиторами оприлюднюються у ЄДР. Також у липні 2022 року Мін’юст повідомив, що відновив оприлюднення інформації про юросіб, які прийняли рішення про припинення. Хоча за наданим міністерством посиланням такої інформації наразі не міститься. Натомість ця інформація розміщується за посиланням: https://usr.minjust.gov.ua/content/publication-info. Тим не менш на практиці все-таки кредиторів про припинення юрособи так само намагаються повідомити.

Строк звернення з вимогами до юрособи. Строк для звернення кредитора зі своїми вимогами до боржника, що ліквідується, має складати від 2 до 6 місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч. 5 ст. 105 ЦКУ). Оприлюдненням, як ми вже сказали вище, вважається розміщення інформації у ЄДР. Конкретний строк зазначається загальними зборами у рішенні про припинення, яке надається держреєстратору на першому етапі процедури ліквідації (про весь покроковий алгоритм читайте у статті «Покроковий алгоритм ліквідації юридичної особи» // «Податки & бухоблік», 2023, № 45). Досить часто більшість юросіб встановлює мінімальний строк у 2 місяці.

У цьому випадку його вимоги будуть задовольнятися з майна юрособи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Однак, по-перше, таке майно має ще залишитися, а по-друге, йому потрібно встигнути принаймні до того, як внесуть до ЄДР запис «припинено» щодо юрособи, а ще краще — до затвердження остаточного ліквідаційного балансу.

Черги задоволення вимог. Вимоги кредиторів погашаються у певній послідовності, визначеній у ст. 112 ЦКУ. Черги такі:

1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю + вимоги, забезпечені заставою або іншим способом (наприклад, порукою);

2) вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами + вимоги автора про плату за використання об’єктів права інтелектуальної власності;

3) податки, збори (обов’язкові платежі);

4) інші вимоги.

Зверніть увагу: якщо йдеться про договори страхування, то вимоги кредиторів щодо них задовольняються у черговості, яка визначається Законом України «Про страхування» від 07.03.96 № 85/96-ВР. Так, наприклад, якщо ліквідується платоспроможний страховик (тобто ліквідація відбувається по добровільній «небанкрутній» процедурі), то вимоги страхувальників за договорами страхування будуть відноситися до вимог першої черги.

Що означає «заявлення вимог»? Заявлення вимог означає, що кредитори звертаються до ліквідатора (ліквідаційної комісії) зі своєю вимогою про виконання того чи іншого зобов’язання. При цьому кредитор може вимагати виконання як зобов’язань, за якими строк виконання настав, так і тих, де цього ще не відбулося.

Ліквідатор (ліквідаційна комісія) ці вимоги розглядає, і якщо він (вона) з ними згодна, — погашає у порядку визначеної вище черговості (у тому числі за рахунок коштів, виручених від реалізації майна юрособи, якщо грошей не вистачає відповідно до ч. 9 ст. 111 ЦКУ). Так само ліквідатор (ліквідаційна комісія) можуть відмовити у задоволенні такої вимоги у повному обсязі або частково. Відповідне рішення надсилається кредитору не пізніше 30 днів з дня отримання юрособою, що припиняється, відповідної вимоги (ч. 6 ст. 105 ЦКУ).

Можуть бути ситуації, коли ліквідатор або ліквідаційна комісія ухиляються від розгляду вимог кредиторів або ж незаконно відмовляють у їх задоволенні. Тому «ображеному» кредитору надається право оскаржити у суді такі дії протягом 1 місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову (ч. 3 ст. 112 ЦКУ).

Які вимоги вважаються погашеними? У процесі ліквідації, крім вимог, які фактично були погашені, вважаються також погашеними вимоги (ч. 5 ст. 112 ЦКУ):

а) які не визнані ліквідатором (ліквідаційною комісією), якщо кредитор у місячний строк після одержання відповідного повідомлення про відмову не звертався до суду;

б) у задоволенні яких кредитору відмовлено судом;

в) не задоволені через відсутність майна юрособи, що ліквідується.

Дебіторська заборгованість (юрособа, що ліквідується, — кредитор)

Щодо стягнення дебіторської заборгованості у процесі добровільної «небанкрутної» процедури особливих згадок, окрім необхідності письмово повідомити кожного з боржників, законодавство не має. Однак проблем від цього стає не менше ☹.

Для того, щоб розібратися, зазначимо спочатку, що заборгованість умовно можна розділити на дві групи:

1) та, за якою настав строк виконання на момент перебування юрособи у процесі ліквідації (тобто у період між поданням рішення про припинення та внесенням до ЄДР запису «припинено»);

2) та, за якою строк виконання на момент перебування юрособи у процесі ліквідації ще не настав.

Залежно від того, у яку групу потрапить та чи інша заборгованість, буде зрозуміло, що з нею робити.

Строк виконання настав. У цьому випадку ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги і позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи (як ми і вказували вище).

У крайньому разі, можна реалізувати право вимоги третій особі*, а грошові кошти пустити на погашення вимог кредиторів юрособи, яка ліквідується.

* Тобто замінити кредитора-юрособу, яка ліквідується, на іншого кредитора.

І тільки якщо дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) не мали успіху, а спихнути заборгованість новому кредитору не вдалося, то зобов’язання припиниться в силу ст. 609 ЦКУ і ст. 205 ГКУ після внесення запису «припинено» до ЄДР.

Строк виконання не настав. Тут вже складніше. Справа у тому, що

Навіть якщо його кредитор зайшов у процедуру добровільної «небанкрутної» ліквідації. Усе тому, що відповідно до ст. 530 ЦКУ якщо в зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. Боржник має право (а не зобов’язаний) достроково виконати своє зобов’язання (ст. 531 ЦКУ). Заборона на дострокове виконання може встановлюватися договором, актами цивільного законодавства або виходити із суті зобов’язання (звичаїв ділового обороту).

Трохи краща ситуація тоді, коли строк виконання зобов’язання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Тут кредитор може вимагати його виконання в будь-який час. При цьому боржникові потрібно виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦКУ).

Тобто якщо строк не встановлений або визначений моментом пред’явлення кредитором вимоги, то боржник зобов’язаний виконати своє зобов’язання перед кредитором. Головне — пред’явити цю саму вимогу.

Крім того, право вимагати дострокового виконання зобов’язання може прямо передбачатися в законодавстві. Наприклад, ч. 2 ст. 1050 ЦКУ передбачає, що у разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор може вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, і виплати відсотків. Або відповідно до ч. 3 ст. 590 ЦКУ у разі ліквідації юрособи-заставодавця заставодержатель отримує право звернення стягнення на заставне майно незалежно від настання строку виконання зобов’язання, забезпеченого заставою.

Тож щоб не втратити, наприклад, кошти, можна піти, на нашу думку, двома шляхами:

1. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) відчужує право вимоги за договором. Тут потрібно врахувати, що в цих суб’єктів обмежені повноваження з управління справами підприємства (тобто їх дії мають бути спрямовані не на отримання прибутку, а на «закриття» боргів підприємства перед кредиторами). Просто так укласти договір відчуження права вимоги за зобов’язанням не вийде. Така дія може бути розцінена як отримання прибутку.

А ось якщо в підприємства є борги, то ліквідатор (ліквідаційна комісія) цілком уповноважений відчужувати право вимоги за договором з метою погасити борги.

2. Ще «жива» юрособа укладає договір відчуження права вимоги (тобто реалізовує дебіторську заборгованість) до того, як учасники/власники звернуться до реєстратора з рішенням про ліквідацію підприємства. У цьому випадку кошти від такого правочину, надходячи товариству, йдуть на погашення заборгованостей перед кредиторами. Якщо вам пощастило і після проведення всіх необхідних дій ще щось залишилося або таких боргів і зовсім не виявилося, кошти розподіляються між учасниками товариства ліквідатором (ліквідаційною комісією) після затвердження остаточного ліквідаційного балансу.

Зауважимо: що передати право вимоги можна як третій особі, так і учаснику/власнику юрособи, яка ліквідується.

Дебіторка/кредиторка пов’язані з державою-агресором: що робити?

Може так статися, що юрособа, яка вирішила ліквідуватися, має борги перед суб’єктами, пов’язаними з рашистами. Або ж останні мають борги перед юрособою, що припиняється.

Якщо кажемо про дебіторську заборгованість, то, скоріше за все, виникнуть складнощі з її стягненням (на додаток до тих, про які ми сказали вище). Наприклад, якщо ліквідатор або ліквідаційна комісія звернуться до суду, то у примусовому порядку через виконавців стягнення навряд відбудеться через очевидні обставини. Крім того, виконавчі дії зупиняються на територіях, де ведуться активні бойові дії та/або які перебувають у тимчасовій окупації* (п. 10² розд. ХІІІ Закону про виконавче провадження**).

* Орієнтуємося на перелік, встановлений у наказі Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309.

** Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Якщо ж розглядаємо кредиторську заборгованість, то погасити її так само не вдасться. А якщо (раптом) з юрособи намагатимуться її стягнути у судовому порядку або ж стягнення наразі перебуває у виконавчому провадженні, то нічого також не вийде.

Так само їх не можна замінити на іншого стягувача.

Зауважмо, що під кредиторами, пов’язаними з державою-агресором, розуміються:

— громадяни рф;

— юрособи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф;

— юрособи, створені відповідно до неукраїнського законодавства, де бенефіціарами, учасниками (акціонерами) є рф, громадяни рф або юрособа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства рф.

Але це не стосується:

— громадян рф, які проживають на території України на законних підставах (наприклад, мають посвідку на постійне проживання);

— українських юросіб, де бенефіціарами, учасниками (акціонерами) є виключно громадяни рф, які законно проживають на території України, або виключно громадяни України та громадяни рф, які законно проживають на території України.

Про це так само зазначено у п. 10² розд. ХІІІ Закону про виконавче провадження.

З дебіторською заборгованістю можна «погратися»: передати комусь право вимоги або простити борг. А от із кредиторською заборгованістю проблема, оскільки навіть перевести борг неможливо, бо у силу українського законодавства це можна робити лише з дозволу кредитора (ст. 520 ЦКУ). Так, інше може бути передбачено законом. Але для таких випадків, на жаль, нічого не передбачено.

Залишається варіант — списати як дебіторську, так і кредиторську заборгованість. А про те, як списати непогашену кредиторку та дебіторку у процесі ліквідації, читайте у статтях «Розрахунки з кредиторами під час ліквідації підприємства» та «Розрахунки з дебіторами підприємства, що ліквідується» // «Податки & бухоблік», 2023, № 45.