Суть звільнення
Усі суб’єкти господарювання, в тому числі і ті, що надають послуги, не зобов’язані використовувати РРО/ПРРО, якщо вони будуть приймати оплату від клієнтів шляхом:
— переказу покупцем коштів з їх рахунку на рахунок продавця через установу банку, у тому числі із використанням системи «Клієнт-Банк»;
— унесення покупцем коштів на рахунок продавця через касу будь-якого банку;
— здійснення покупцем платежів через програмно-технічний комплекс (ПТКС), що належать банкам або небанківським фінустанова м. Деталі шукайте у «Товар оплачується в терміналах самообслуговування: чи потрібен РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49.
Також на сьогодні з-під РРО виведено здійснення покупцем оплати через інтернет-банкінг (Приват24, Ощад24, Монобанк, Пумб Online тощо), якщо продавець виставляв покупцю на оплату рахунок-фактуру, в якому зазначав реквізити рахунку у форматі IBAN.
Детально про це читайте у «Коли слід використовувати РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2021, № 100.
Якщо ж оплата буде здійснюватися готівкою чи з використанням звичайного еквайрингу (POS-термінал) чи інтернет-еквайрингу, то при продажу товарів без РРО/ПРРО не обійтися.
Щодо послуг, то тут є свої нюанси. Звичайно, без РРО/ПРРО не обійтися, якщо отримувати оплату готівкою чи через звичайний еквайринг (POS-термінал). А ось якщо оплату отримувати через Інтернет, то тут є свої нюанси.
Так, на сьогодні п. 14 ст. 9 Закону про РРО
звільняє від використання РРО/ПРРО суб’єктів при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів
Яких вимог слід дотриматися, щоб скористатися вищеозвученим звільненням, поговоримо далі.
Що потрапляє під звільнення?
Послуги під звільненням. Звільнення від використання РРО/ПРРО з п. 14 ст. 9 Закону про РРО поширюється тільки на послуги. А отже, скористатися цим РРО-звільненням не вдасться при торгівлі:
— товарами;
— роботами.
На цьому прямо акцентують увагу фіскали у своїх консультаціях (див. лист ГУ ДПС у Вінницькій обл. від 12.05.2023 № 1184/ІПК/02-32-07-05-14, листи ДПСУ від 05.05.2023 № 1145/ІПК/99-00-07-04-01-06, від 02.05.2023 № 1080/ІПК/99-00-07-04-01-06 тощо).
Також, на думку фіскалів, це РРО-звільнення не діє, коли одночасно з послугами торговець продає товари чи надає роботи. Детально про це читайте далі.
Товари поза звільненням. Із товарами все зрозуміло — продаючи їх, скористатися цим звільненням не вдасться. Хоча є випадки, коли на практиці певні інтернет-магазини обґрунтовують при дистанційній оплаті, що вони не дають чек РРО саме через звільнення, надане п. 14 ст. 9 Закону про РРО. Але це помилкове твердження.
При продажу товарів можна не видавати чек РРО/ПРРО, тільки коли продавець виставляє покупцю на оплату рахунок-фактуру, в якому зазначав реквізити рахунку у форматі IBAN.
Роботи і РРО-звільнення
Що стосується застосування РРО-звільнення згідно з п. 14 ст. 9 Закону про РРО до робіт, то податківці проти цього. Воно і не дивно. Адже в п. 14 ст. 9 Закону про РРО згадуються тільки послуги.
Тому тим, хто розраховує на послугове звільнення від РРО, слід чітко розуміти, надають вони послугу чи виконують роботу
Якщо виходити з норм ЦКУ, то щоб визначити, надає суб’єкт послугу чи виконує роботу, слід зорієнтуватися на результатах здійсненої операції. Так, якщо суб’єкт:
— здійснює операцію, яка споживається в процесі надання (наприклад, навчає людей, розміщує на сайті рекламу, надає консультацію з питань бухобліку, надає доступ до інформації, хостинг тощо), то така операція є послугою. А отже, на таку операцію поширюється РРО-звільнення з п. 14 ст. 9 Закону про РРО;
— виконує операцію, в результаті чого замовнику передається матеріальний об’єкт, утворений при здійсненні операцій (збудовано будинок, вироблено меблі, намальовано картину тощо), то така операція є роботою, а тому на неї вищезгадане звільнення не поширюється.
Із цим погоджуються і суди (див. постанову ВС від 03.11.2020 у справі № 920/611/19).
Отже, з цього випливає, що
суб’єкт господарювання, який виконує роботу, а не надає послугу, розраховувати на послугове РРО-звільнення права не має
Для виконавців робіт такий висновок є невтішним. Але якщо розібратися детальніше, то не все так сумно. Річ у тім, що роботи і послуги для цілей РРО є різними поняттями. А Закон про РРО поширюється тільки на торгівлю товарами та послугами. Тому на перший погляд здається, що при виконанні робіт жодний суб’єкт не повинен використовувати РРО незалежно від того, як здійснюються розрахунки.
Водночас із цим не погоджуються податківці. Вони вважають, що для цілей застосування РРО-норм поняття послуги слід брати з ПКУ. А в ньому, як усім відомо, це поняття дуже широке і включає в себе також роботи. Тому не дивно, чому вони вимагають використовувати РРО і при виконанні робіт.
Але якщо продовжувати розвивати цю логіку, то прийдемо до несподіваних результатів. Адже якщо, на думку фіскалів, для цілей застосування Закону про РРО роботи прирівнюються до послуг, то на них має поширюватися і дія п. 14 ст. 9 Закону про РРО.
Але, як свідчить практика, фіскали проти того, щоб на роботи поширювалося звільнення від РРО з п. 14 ст. 9 Закону про РРО (див. листи ДПСУ від 02.05.2023 № 1080/ІПК/99-00-07-04-01-06, від 05.05.2023 № 1145/ІПК/99-00-07-04-01-06 тощо).
Тому якщо суб’єкт виконує роботи і має намір отримати звільнення від РРО при дистанційній оплаті за них, радимо поцікавитися у фіскалів їх позицію саме щодо вашого виду робіт. Можливо, вам поталанить і вони прирівняють ваші роботи до послуг і дадуть звільнення від використання РРО. Адже податківці доволі часто і самі плутають роботи з послугами.
Що з орендою
Узагалі-то оренда не є послугою. Адже предметом договору про надання послуг і договору найму (оренди) виступають різні об’єкти цивільних прав. Про те, що договір оренди не може бути віднесений до договору про надання послуг, свого часу зазначалося в листі Мін’юсту від 23.02.2004 № 8-11-19 (ср. ).
Враховуючи це, можна говорити, що
дія послугового РРО-звільнення на орендні операції поширюватися не повинна
Водночас оскільки Закон про РРО поширюється тільки на продаж товарів і послуг, а оренду, як було сказано вище, не можна ототожнювати з послугою, то він і на орендні відносини поширюватися не повинен. А тому при наданні послуг оренди про використання РРО/ПРРО можна не хвилюватися.
Водночас податківці проти такого підходу (БЗ 109.03). Вони переконані, що на орендні операції дія Закону про РРО поширюється. Адже, на їх думку, оренда — не що інше, як послуга. Аргументують вони це тим, що відповідно до п.п. 14.1.185 ПКУ оренда для цілей оподаткування потрапляє під визначення послуги.
Із цим можна сперечатися. Адже на сьогодні суди стають на бік суб’єкта господарювання в таких суперечках (див. постанову П’ятого апеляційного адмінсуду від 11.08.2022 у справі № 420/4074/20 та постанову ВС від 27.11.2020 у справі № 808/913/16). Суди заявляють, що поняття плати за орендоване майно не є тотожним із поняттям оплати наданих послуг, а відтак розрахунки орендодавця з орендарем не підлягають проведенню із застосуванням РРО з огляду на те, що такі операції здійснюються не у сфері послуг.
Водночас якщо суб’єкт не має наміру сперечатися з фіскалами щодо поширення дії Закону про РРО на орендні відносини, то краще визнати орендні операції послугами. І застосовувати послугове звільнення згідно з п. 14 ст. 9 Закону про РРО. Добре, що з цим на сьогодні згодні і податківці (див. лист ДПСУ від 09.11.2021 № 4242/ІПК/99-00-07-05-01-06).
Дистанційна оплата
Головною умовою для застосування при продажу послуг РРО-звільнення з п. 14 ст. 9 Закону про РРО є дистанційна оплата, тобто оплата за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Які саме системи оплати потрапляють під дистанційні, пояснив Нацбанк у листі від 13.01.2021 № 57-0010/2314. Він зазначив, що термін:
— «система дистанційного обслуговування» охоплює системи типу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інші системи дистанційного обслуговування, які на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта. До таких систем Нацбанк відносить, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо;
— «сервіси переказу коштів» — сервіси банків (LiqPay тощо) та/або небанківських фінансових установ (Portmone, iPay, WayforPay, Easy Pay тощо), які мають ліцензію Нацбанку на переказ коштів без відкриття рахунків, що надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційно.
Тобто Нацбанк вважає, що
під дистанційною оплатою слід розуміти оплату за допомогою інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу
Із цим погоджуються і фіскали (листи ДПСУ від 13.02.2023 № 282/ІПК/99-00-07-04-01-06, від 19.05.2023 № 1224/ІПК/99-00-07-04-01-06 тощо).
Водночас варто враховувати, що для отримання такого РРО-звільнення при наданні послуг потрібно, щоб не просто розрахунки за надані послуги здійснювалися дистанційно, а щоб вони проводитися виключно дистанційно.
Тобто якщо торговець оплату за послуги (чи її частину) приймає не тільки дистанційно, а й класичним способом (готівкою або з використанням POS-терміналу), то такий торговець розраховувати на послугове РРО-звільнення не зможе .
Якщо ж оплата здійснюється дистанційно, то послугове РРО-звільнення поширюється на всі види послуг, тобто на ті, що надаються як онлайн, так і офлайн.
Одночасний продаж
Здавалося, щоб скористатися п. 14 ст. 9 Закону про РРО, слід надавати послуги і отримувати за них оплату тільки дистанційно. І тоді можете не використовувати РРО.
Водночас фіскали почали висувати й інші вимоги до застосування послугового РРО-звільнення. Так, на їх думку, згадка в п. 14 ст. 9 Закону про РРО слова «виключно» стосується не тільки способу розрахунків (виключно дистанційно), а й діяльності, яку здійснює торговець (виключно надає послуги).
І тому вони переконані, якщо суб’єкт господарювання не тільки надає послуги, а й одночасно торгує товарами чи виконує роботи, то скористатися послуговим звільненням він не може. Як здійснюється торгівля товарами/роботами — з використанням РРО/ПРРО чи таким способом, що не змушує використовувати РРО, — тут ролі не відіграє. Послугове звільнення на послуги в цьому випадку не діє (лист ДПСУ від 05.05.2023 № 1145/ІПК/99-00-07-04-01-06, лист ГУ ДПС у Хмельницькій області від 12.04.2023 № 890/ІПК/22-01-07-05-10 тощо).
На нашу думку, цей висновок незаконний. Адже в Законі про РРО вищенаведене звільнення не ставиться у залежність від здійснення інших видів діяльності, а пов’язане тільки з тим, щоб розрахунки за послуги були оплачені дистанційно або у спосіб, який не є розрахунковою операцією для цілей Закону про РРО.
Висновки
- Послугове РРО-звільнення з п. 14 ст. 9 Закону про РРО поширюється на продаж послуг з виключною дистанційною оплатою.
- Послугове РРО-звільнення не поширюється на продаж товарів, навіть якщо розрахунки за товари здійснюються дистанційно.
- На роботи дія послугового РРО-звільнення, на думку фіскалів, не поширюється. Хоча якщо бути формальним, то взагалі-то при виконанні робіт РРО використовувати не слід узагалі, оскільки на них не поширюється дія РРО-законодавства.
- На надання орендних послуг податківці вважають, що послугове РРО-звільнення поширюється. Хоча за великим рахунком на орендні операції, як і на виконання робіт, не поширюється саме РРО-законодавство.
- Щоб діяло РРО-звільнення, встановлене для послуг, розрахунки мають здійснюватися виключно дистанційно, а як будуть надаватися послуги, значення не має.
- Якщо торгувати одночасно товаром і надавати послуги, то, на думку фіскалів, скористатися послуговим РРО-звільненням не можна.
