РРО і платіжний термінал: вимоги до касових чеків

Реквізити чека

Щоб створений на РРО/ПРРО чек був розрахунковим документом і не порушував РРО-законодавства, він повинен містити обов’язкові реквізити, перелік який наведено у Положенні № 13*.

* Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.

Серед цих обов’язкових реквізитів є:

— реквізити першої черги, які наявні у чеку завжди (назва й адреса господарської одиниці; кількість, вартість товару; найменування товару; позначення форми оплати тощо);

— додаткові реквізити, які зазначаються лише при проведенні розрахунків через платіжний термінал і лише якщо такий термінал з’єднаний або поєднаний з РРО.

Нас сьогодні цікавить саме друга частина реквізитів. До них належать:

— ідентифікатор еквайра та торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);

— ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);

— сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);

— вид операції (рядок 14);

— реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);

— напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);

— підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);

— підпис держателя ЕПЗ (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18).

І ще раз наголошуємо, що

Про таку варіативність реквізитів щодо ПРРО у Положенні № 13 нічого не говориться, але це випливає з роз’яснень фіскалів (БЗ 109.10). Вони наголошують, що вищезгадані реквізити повинні бути в чеку як РРО, так і ПРРО тільки тоді, коли він (платіжний термінал) з’єднаний або поєднаний з ПРРО.

З’єднаність або поєднаність

З’єднаний або поєднаний РРО. На жаль, на сьогодні ви не відшукаєте в жодному нормативно-правовому акті чітке визначення поняття платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО/ПРРО.

Втім з Вимог № 1057* випливає, що РРО вважатиметься:

1) поєднаним із платіжним терміналом, якщо програмне забезпечення платіжної системи стане частиною програмного забезпечення РРО. При цьому, як стверджують Вимоги № 1057, програмне забезпечення платіжної системи стає частиною програмного забезпечення РРО опціонально та встановлюється в РРО за бажанням власника РРО або відповідно до чинних нормативних вимог (забігаючи наперед скажемо, що такої вимоги законодавство не містить);

2) з’єднаним із платіжним терміналом, якщо до РРО буде підключений платіжний термінал через термінальний порт, тобто через логічний чи фізичний комунікаційний порт РРО, призначений для підключення платіжних пристроїв.

* Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджені наказом Мінфіну від 08.10.2012 № 1057.

Отже, з цього випливає, що

Тобто РРО не сформує чек, якщо у випадку вибору касиром оплати карткою платіжний термінал не повідомить йому, що така оплата здійснена.

Про те, що з’єднаний або поєднаний РРО і платіжний термінал мають працювати в тандемі, автоматично вказують і реквізити, які мають бути у чеку такого РРО. Адже більша половина цих додаткових реквізитів не відома звичайному касиру. Дані для їх заповнення може знати тільки платіжний термінал.

Якщо РРО працює окремо від платіжного пристрою (проведення оплати через термінал і вибиття чека РРО з безготівковою оплатою здійснюються не автоматично та узгоджено, а окремо касиром), то ваш РРО не є з’єднаним або поєднаним з терміналом. Отже, в чеку РРО не має бути згаданих вище реквізитів. Достатньо, щоб у ньому була вибрана форма оплати «картка/безготівка».

З’єднаний або поєднаний ПРРО. З ПРРО трішки складніше. Адже для них технічних вимог не існує. Адже ПРРО може працювати на будь-якому гаджеті. А тому узагальнити якісь вимоги законодавцям було складно.

Хоча вважаємо, що для ПРРО має діяти та сама логіка, що і до РРО. Так, на наш погляд:

— ПРРО буде поєднаний з платіжним терміналом, якщо програмне забезпечення платіжного термінала буде частиною ПРРО;

— ПРРО буде з’єднаний з платіжним терміналом, якщо програмне забезпечення ПРРО буде автоматично отримувати від платіжного термінала дані, потрібні для формування чека ПРРО. При цьому спосіб отримання таких даних значення не має. Головне, щоб такі дані надходили автоматично до ПРРО від платіжного термінала (без участі касира).

Тобто

Звертаємо увагу! Довідатися, чи може конкретний вид ПРРО (розроблений певним суб’єктом) бути з’єднаним або поєднаним з платіжним терміналом, можна у самого розробника ПРРО.

Ми можемо сказати тільки щодо ПРРО від фіскалів. На сьогодні їх ПРРО не можуть бути з’єднаними або поєднаними з платіжними терміналами. На цьому зараз наголошують фіскали у своїх роз’ясненнях (БЗ 109.18 та 109.10, а також лист ГУ ДПС у Запорізькій обл. від 15.12.2022 № 2222/ІПК/08-01-07-09-16). Хоча вони і зазначають, що невдовзі така можливість буде надана.

Що думають податківці

Були часи, коли у своїх роз’ясненнях податківці не надто замислювалися над тим, коли РРО/ПРРО є з’єднаним або поєднаним з платіжним терміналом. Вони просто заявляли (див. лист ДПСУ від 17.06.2021 № 2480/ІПК/99-00-07-05-01-06), що коли біля РРО знаходиться платіжний термінал, то він має бути обов’язково з’єднаний або поєднаний з платіжним терміналом (деталі у «З’єднання/поєднання РРО і POS-термінала: примус чи добра воля?» // «Податки & бухоблік» 2021, № 55). Якщо такого поєднання немає, то це порушення.

Але від таких вимог фіскалів можна було з легкістю відбитися. Адже

Тому фіскали відійшли від цих безглуздих вигадок і перейшли на більш добірні (див. лист ДПСУ від 13.04.2023 № 903/ІПК/99-00-07-04-01-06).

На сьогодні вони заявляють, що всі РРО, які були включені до Держреєстру РРО починаючи ще з 2016 року, та ПРРО забезпечують інтеграцію (можливість з’єднання чи поєднання) з платіжними терміналами. Такий висновок вони роблять, спираючись на те, що з’єднання чи поєднання РРО/ПРРО з терміналом може відбутися завдяки інтерфейсам RS-232, USB, Ethernet або Wi-Fi. З цим, звісно, ніхто не сперечається.

Далі податківці говорять, що з’єднання чи поєднання РРО/ПРРО з терміналом — це не їх сумісна (тандемна) робота для фіксації здійсненої розрахункової операції, а просто наявність РРО/ПРРО і термінала в одній мережі.

На сьогодні всі РРО та ПРРО мають доступ до Інтернету, зокрема при використанні Wi-Fi. Платіжний термінал також має доступ до Інтернету і також зазвичай через той же інтерфейс (наприклад, Wi-Fi), що і РРО/ПРРО. А тому, на думку фіскалів, тут складається «два плюс два» і ми отримуємо одну мережу, а отже, з’єднання/поєднання РРО/ПРРО та термінала.

Тому фіскали резюмують: ПРРО та POS-термінал, які під’єднані через один інтерфейс до Інтернету і розміщені на одному робочому місці касира та знаходяться в робочому стані, слід вважати з’єднаними.

А те, що виробники РРО/ПРРО та платіжних терміналів між собою «не дружать», жодним чином не впливає на сам факт з’єднання пристроїв між собою та відповідно на обов’язок, що виникає у зв’язку з цим.

Звичайно, висновок абсурдний. Адже той факт, що у вас є молоко і кавомашина (без функції збивання молока), які стоять на одному столі, не говорить про те, що коли ви заварите каву і додасте в неї молоко, то у вас вийде кава лате. Звичайно, у вас лате не вийде, як би ви не хотіли.

А от фіскали вважають, що коли є всі складові (РРО/ПРРО та термінал) і вони знаходяться в одному місці та ще й підключені до Інтернету через одну мережу, то все в житті вдалося.

Ні, і ще раз ні. Факт роботи і РРО/ПРРО, і платіжного термінала через Інтернет, навіть коли вони працюють через один інтерфейс, наприклад Wi-Fi (хоча вони можуть працювати через різні інтерфейси: один через бездротову мережу Wi-Fi, а інший через дротову мережу Ethernet чи взагалі через мобільний Інтернет), не робить РРО/ПРРО з’єднаними/поєднаними. Адже між цими агрегатами має бути автоматична співпраця, а не окрема робота, але в одному місці.

Ще більш абсурдним виглядає вимога у вищезгаданому листі фіскалів про те, що у випадку, коли ваш термінал і ПРРО/РРО між собою «не дружать», то додаткові реквізити у чеку має внести касир за допомогою керуючої клавіатури або клавіатури керуючого пристрою. Як вони це уявляють, у голові не вкладається. Особливо враховуючи те, що дані для заповнення додаткових реквізитів касового чека касир не знає, адже ці дані — банківська таємниця і вносяться саме платіжним терміналом.

Відповідальність

Коли фіскали говоритимуть на непоєднані РРО/ПРРО з терміналом (тобто коли вони працюють окремо, а поєднує їх тільки спосіб підключення до Інтернету, і касир, який спочатку пробиває операцію на терміналі, а потім, коли з’явиться квитанція платіжного термінала, пробиває операцію через РРО/ПРРО), що вони поєднані, то це загрожує штрафом за невидачу чека РРО/ПРРО. Адже відсутність хоча б одного обов’язкового реквізиту у чеку РРО/ПРРО (а у вас будуть відсутні всі додаткові реквізити при оплаті покупцем за товар карткою) не дає чеку статусу розрахункового документа. А коли при здійсненні розрахункової операції не формується розрахунковий документ, то ці дії прирівнюють до невидачі розрахункового документа. А за це порушення світить штраф за п. 1 ст. 17 Закону про РРО: при першому порушенні 100 % проданого товару без видачі чека, а при повторному — 150 %.

При цьому у воєнний час* так покарати можуть тільки тих, хто торгує підакцизкою (п. 12 розд. ІІ Закону про РРО). Але фіскали уже говорять, що такі штрафи будуть накладати і на інших торговців за час війни після її закінчення чи після того, як на це дадуть добро законотворці (БЗ 109.18).

* Законопроєктом від 31.01.2023 № 8401 звільнення від РРО-штрафів для торговців непідакцизними товарами напевно буде знято з 01.07.2023.

Тому тим суб’єктам, у кого РРО/ПРРО і платіжні термінали не поєднані, слід готуватися відстоювати свою позицію: що в цьому випадку додаткових реквізитів при оплаті карткою у чеку бути не повинно.

Добре, що й суди на сьогодні у спорах із фіскалами, які пов’язані із друком додаткових реквізитів у касових чеках, стають на бік платників податку (див. постанову П’ятого апеляційного адмінсуду від 12.04.2023 у справі № 420/17158/22, постанову Шостого апеляційного адмінсуд від 07.12.2022 у справі № 640/18337/21, постанову Восьмого апеляційного адмінсуду від 22.12.2022 у справі № 140/1495/22 тощо). Вони переконані, що коли немає апаратного чи фізичного з’єднання або поєднання платіжного термінала з ПРРО/РРО, то вищезгадані реквізити у касовому чеку вказувати не слід.

Крім того, суди інколи навіть говорять, що відсутність додаткових платіжних реквізитів не заважає визначити, який товар продано і на яку суму. А тому такі помилки слід вважати несуттєвими і не карати за їх відсутність торговців.

Тим, хто сперечатися не бажає, потрібно йти до сервісного центру та в банк, який надав вам платіжний термінал, і домовлятися про з’єднання та поєднання платіжного термінала з РРО/ПРРО (якщо це, звичайно, можливе). Хоча змусити їх зробити таке з’єднання та поєднання ви не можете. Адже, як справедливо зазначають слуги Феміди у вищезгаданих постановах, обов’язкова програмна інтеграція і з’єднання кожного платіжного термінала із РРО чинним законодавством не передбачена.