Чи може ФОП на єдиному податку торгувати моторними оливами?

Аналізуємо підакцизне обмеження

Наразі маємо такі обмеження:

— єдиноподатникам груп 1 — 3 (крім спецЄП) заборонено виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ);

— платникам спецЄП заборонено виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, роздрібної торгівлі підакцизними товарами) (п.п. 1 п. 9.3 підрозд. 8 розд. XX ПКУ).

Нагадуємо, що якщо відштовхуватися від тлумачення термінів «роздрібна торгівля» та «оптова торгівля», то під роздрібним продажем слід розуміти продаж товарів для особистого споживання або домашнього користування переважно населенню. Простіше кажучи, товар продається для кінцевого, особистого споживання, не пов’язаного з господарською/підприємницькою діяльністю. Під оптовим продажем слід розуміти продаж товарів роздрібним торговцям, підприємствам й організаціям або іншим оптовикам. Тобто продаж суб’єктам господарювання (юрособам та іншим ФОП) для використання в господарській/підприємницькій діяльності*.

* Див., зокрема, Пояснення до класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010) від 23.12.2011 № 396.

Оливи/масла моторні (далі — оливи моторні) зазвичай вважаються ПММ. Відтак, єдиноподатники, навіть не задумуючись, продають їх лише вроздріб у «маленькій» тарі (до 20 л). Але виявляється, зовсім не обов’язково обмежувати себе!

Олива моторна не є підакцизним товаром

Слід звернути увагу, що обмеження для єдиного податку встановлене не щодо продажу ПММ, а щодо продажу саме підакцизних товарів. Із цього обмеження зроблено виняток для роздрібного продажу ПММ в ємностях до 20 літрів.

Тобто перш за все слід з’ясувати, чи маємо ми тут взагалі справу з підакцизним товаром.

До підакцизних товарів із категорії, що нас цікавить, належить «пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД)» (п. 215.1 ПКУ).

Тобто потрібно, щоб:

— або товар (код згідно з УКТ ЗЕД) було прямо зазначено у табличній частині п.п. 215.3.4 ПКУ;

— або товар (код згідно з УКТ ЗЕД) не було прямо зазначено у табличній частині п.п. 215.3.4 ПКУ, але він би використовувався як пальне для заправлення зазначених вище транспортних засобів/обладнання/пристроїв.

Щоб дізнатися, відносяться оливи моторні до підакцизних товарів чи ні, відкриваємо п.п. 215.3.4 ПКУ і дивимося, які види пального є підакцизними.

Тут дійсно зазначено коди мастильних матеріалів. Наприклад, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00 УКТ ЗЕД. Але:

— нас цікавить саме код 2710 19 81 00 «масла моторні, компресорні, турбінні». А його у п.п. 215.3.4 ПКУ не названо;

— навіть щодо названих у п.п. 251.3.4 ПКУ кодів 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00 УКТ ЗЕД зроблено застереження «крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %.» (див. також статтю «Як фіскали трактують Закон № 786» // «Податки & бухоблік», 2020, № 74).

Як пальне для заправлення транспортних засобів/обладнання/пристроїв, тобто як джерело енергії, моторна олива теж не використовується. А це означає, що

Вільно торгуємо моторною оливою

Так це ж усе міняє. Раз олива моторна — не підакцизний товар, то спрощенці можуть вільно її продавати:

— кому завгодно, навіть юрособам та іншим підприємцям. Тобто навіть оптом;

— у будь-якій тарі, навіть 20 л і більше.

Та чи погоджуються із цим податківці?

У категорії 107.01.02 БЗ на запитання «Чи мають право ФОП — платники ЄП першої — третьої груп здійснювати продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях 20 літрів включно?» податківці відповідають «Не мають права фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої — третьої груп здійснювати роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях місткістю 20 літрів та більше, а також оптовий продаж таких товарів незалежно від об’єму тари».

При цьому податківці чомусь не уточнюють, що мова саме про підакцизні ПММ! Хоча у розгорнутій відповіді вони цитують заборону з п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ на продаж саме підакцизних товарів.

А у запиті на ІПК у тому числі підкреслили непідакцизний статус моторної оливи.

Тим більше, що зустрічаються цілком адекватні ІПК з цього приводу. Наприклад, у ІПК від 30.01.2019 № 339/ІПК/20-40-12-03-20 податківці зазначали, що «у разі якщо товари, які продає підприємство (моторні оливи та мастильні матеріали), не є підакцизними, торгівля ними не перешкоджає перебуванню Товариства на спрощеній системі».

Та і на гарячій лінії відповідають, що якщо товар не підакцизний, то обмежень немає.

Пам’ятаємо також: щоб не втратити спрощенку, у Реєстрі платників єдиного податку мають бути зазначені види діяльності, якими займається ФОП.

Які це мають бути види діяльності за КВЕД-2010 у випадку з торгівлею моторною оливою?

Це:

— 47.30 «Роздрібна торгівля пальним». Так, ми казали вище, що моторна олива не є пальним. Втім у поясненнях до класу «47.30» прямо зазначено, що він, окрім роздрібної торгівлі паливом, включає також роздрібну торгівлю мастильними матеріалами й охолоджуючими рідинами для автотранспортних засобів;

— 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами». Тут також у поясненнях зазначено, що цей клас серед іншого включає торгівлю мастильними матеріалами.

І ось тут також може бути несподіванка! Дуже часто податківці відмовляються вносити ці коди до Реєстру платників єдиного податку. Мовляв, ці коди не є дозволеними для спрощенки.

Фактично маємо ситуацію, коли за одним і тим самим кодом КВЕД може здійснюватися як заборонена, так і дозволена для спрощенки діяльність. Як бути?

У категорії 107.01.01 БЗ є така рекомендація із цього приводу: «Якщо код виду діяльності за КВЕД ДК 009:2010 передбачає кілька видів господарської діяльності, в тому числі ті, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, то фізична особа — підприємець — платник єдиного податку у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, крім видів господарської діяльності, на які встановлено заборону».

Втім не зовсім зрозуміло, як це реалізувати саме в нашому випадку. Можна, вочевидь, спробувати, наприклад, такий варіант (у Заяві про застосування спрощеної системи оподаткування): «47.30 «Роздрібна торгівля пальним (непідакцизними мастильними матеріалами для автотранспортних засобів)». Це якщо мова про роздрібну торгівлю. Можливо, податківці підкажуть якийсь ще варіант, що їх влаштує.

Втім

Також зазначимо, що торгівці моторними оливами не зобов’язані (якщо не мають справи з іншими підакцизними ПММ):

— реєструватися платниками акцизу, реєструвати акцизні склади, адже вони не мають справи з підакцизними товарами;

— отримувати ліцензії на зберігання і продаж пального, оскільки моторна олива не є пальним у значенні п.п. 14.1.141¹ ПКУ (оскільки її не зазначено серед підакцизних товарів у п.п. 215.3.4 ПКУ // див. із цього приводу статтю «Пальне ліцензійне та акцизне» // «Податки & бухоблік», 2019, № 59).