Як фіскали трактують Закон № 786

* Інформаційний лист ДПСУ від 02.09.2020 р. № 16. Частина 1 // tax.gov.ua/data/material/000/339/432244/Informaciyniy_list_16.pdf

** Закон України від 14.07.2020 р. № 786-IX («Податки & бухоблік», 2020, № 66, с. 2).

Податок на прибуток

Нерезидентський дохід. Завдяки Закону № 786 з 08.08.2020 р. дохід з джерелом походження з України охоплює всі випадки продажу або іншого відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в українській юридичній особі: як тих, що перебувають у опосередкованому, так і тих, що перебувають у прямому володінні нерезидента (п.п. «і» п.п. 14.1.54 ПКУ).

Податківці підкреслюють, що мається на увазі продаж корпоративних прав не будь-якої юрособи, якою володіє нерезидент. Це стосується корпоративних прав лише в тій компанії, капітал якої формується за рахунок нерухомого майна. При цьому така нерухомість повинна розташовуватися в Україні і належати такій українській юрособі чи використовуватися нею на певних умовах.

Дивідендний аванс із конструктивних дивідендів. Починаючи з 1 січня 2021 року для цілей оподаткування до дивідендів будуть прирівняні виплати нерезидентам у вигляді так званих конструктивних дивідендів з абзаців четвертого — сьомого майбутньої редакції п.п. 14.1.49 ПКУ. З цієї ж дати такі суми новий п.п. 57.1¹.7 ПКУ звільнить від дивідендного авансового внеску з податку на прибуток. Йдеться, нагадаємо, про суми перевищення або заниження в контрольованих операціях з деякими нерезидентами і виплати учасникам-нерезидентам у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу або їх виходом з товариства.

Облік нерезидентів-прибутківців. Як пояснюють контролери, нерезидент повинен буде ставати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво, починаючи з 1 січня 2021 року. З цієї дати розпочне діяти оновлена редакція п. 133.3 ПКУ.

Тим самим норми цього пункту буде узгоджено із загальною концепцією оподаткування нерезидента як безпосереднього платника податку на прибуток. Ну а поки до 01.01.2021 р. на облік стають постійні представництва нерезидента згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

Нерезидент, який розпочне госпдіяльність через постійне представництво до реєстрації в податковому органі, вважатиметься таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки — прихованими від оподаткування.

Амортизація при поліпшеннях. Застереження, що нещодавно з’явилося (з 23.05.2020 р.) у п.п. 138.3.1 ПКУ, про заборону нараховувати податкову амортизацію при поліпшеннях основних засобів (ОЗ) у зв’язку з модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням Закон № 786 прибрав. У результаті

Тобто МСФЗшники, що не припиняють бухоблікову амортизацію на період поліпшень ОЗ (§ 55 МСБО 16 «Основні засоби»), відтепер мають право амортизувати такі ОЗ і для цілей податковоприбуткового обліку.

Як роз’яснили податківці, якщо ОЗ не амортизували за період невикористання (експлуатації) в госпдіяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням з червня 2020 року, то

Посилаються фіскали на національні правила нарахування бухгалтерської амортизації. А за ними амортизацію призупиняють починаючи з місяця, наступного за місяцем переведення об’єкта на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Поновлюють нарахування амортизації з наступного за введенням об’єкта в експлуатацію після таких поліпшень і консервації місяця.

Зверніть увагу! Фіскали не уточнили, що відновити податкову амортизацію з вересня 2020 року дозволяється тільки тим, хто звітує за МСФЗ. Тому, вважаємо, їх висновок можна поширити на податкову амортизацію при поліпшеннях у підприємств, що ведуть облік за нацстандартами (якщо ОЗ з експлуатації не виводяться).

Відсоткова різниця. Правила застосування тонкої капіталізації, передбачені п. 140.2 ПКУ (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 44, с. 2), будуть оновлені з 01.01.2021 р.

Перехідну норму (п. 53 підрозд. 4 розд. XX ПКУ), що стосується цього коригування, Закон № 786 підправив. А саме уточнив, що нові правила обліку процентів застосовуються до всіх перехідних кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами та які обліковуються на балансі платника станом на 1 січня 2021 року.

Застереження щодо поширення правил тонкої капіталізації виключно на операції з нерезидентами намічалося й у сам п. 140.2 ПКУ. Однак цю правку зрештою депутати проігнорували. Проте податківці вважають, що вимоги п. 53 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ самі по собі дають підстави стверджувати, що нова редакція п. 140.2 ПКУ має застосовуватися лише до операцій з нерезидентами.

ПДВ

Уточненки за ПДВ-квартали. Новий перехідний п. 73¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ узаконив перехідний момент через скасування квартального ПДВ-періоду для єдиноподатників. Для них останнім квартальним періодом був II квартал 2020 року, а першим місячним періодом став липень 2020 року (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 62, с. 7).

Таким чином, починаючи з липня 2020 року для всіх ПДВ-платників, у тому числі й єдиноподатників, установлений єдиний звітний період — місяць. При цьому за ПДВ-квартали

Нові ППР на знижені штрафи. Оновлений п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ зменшив удвічі розмір нарахованих і неузгоджених перехідних штрафів за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію ПН/РК.

Також уточнено період штрафів: він розпочинається з 01.01.2017 р. і закінчується 22.05.2020 р.

При цьому ПДВ-платникам не потрібно подавати податківцям жодних додаткових заяв чи звернень. Нові податкові повідомлення-рішення із зазначенням знижених перехідних штрафів їм надішлють на підставі ПКУ.

ПДФО

Безподаткова ліквідація КІК. Перехідна норма п. 14 підрозд. 1 розд. XX ПКУ передбачає тимчасове звільнення від оподаткування ПДФО доходів, які будуть отримані особами-резидентами у 2020 і 2021 роках внаслідок ліквідації/припинення іноземної компанії (іноземного утворення без статусу юрособи), власниками якої вони є.

Тимчасовий порядок оподаткування діятиме з 01.01.2021 р.

Книги обліку ФОП

Про те, що з 01.01.2021 р. на ФОП, як спрощенців, так і загальносистемників, чекають зміни у правилах обліку доходів та витрат, ми повідомляли у «Податки & бухоблік», 2020, № 66, с. 19. І от нарешті фіскали вирішили пролити світло на цю ситуацію і розвінчати певні міфи. Коротко пробіжимося по найважливіших їх висновках:

ФОП-спрощенці. Податківці доволі чітко пояснили, як ФОП-спрощенці мають вести облік доходів (доходів і витрат) з 01.01.2021 р. в зв’язку із скасуванням вимоги про реєстрацію у податковій Книг обліку доходів (доходів і витрат) і можливістю вести облік у довільній формі.

1. Реєстрація всіх Книг обліку з 01.01.2021 р. скасовується у автоматичному режимі. Тобто

Йому не треба подавати будь-які заяви чи повідомлення з проханням скасувати реєстрацію вже зареєстрованих Книг.

2. ФОП-спрощенці можуть застосовувати будь-який спосіб обліку доходів. Тобто такий облік може бути реалізований у будь-якому довільному реєстрі — паперових зошиті, журналі чи в електронній таблиці у файлі Excel. Як бачимо, фіскали погодилися з нашими висновками про довільний вибір способу обліку доходів (доходів і витрат) після 01.01.2021 р.

Також податківці підтвердили, що ФОП-спрощенці мають право і після цієї дати продовжувати вести облік у затверджених на сьогодні Книгах обліку доходів (доходів і витрат). Кому так простіше — чому б не скористатися тим, що було раніше.

3. ФОП-спрощенці не повинні повідомляти фіскалів про обрану форму обліку, тобто реєстр, який будете використовувати для цих цілей. Аргумент: цього не вимагає ПКУ.

4. У вибрану форму обліку (реєстр) ФОП-спрощенці будуть заносити записи щонайменше про місячні обороти. Отже, вони самі мають визначити, коли робити записи у форму обліку (це можна робити хоч і щодня). Головне, щоб у ній були дані про місячні суми доходу. Ця ремарка — ще одне підтвердження нашої позиції.

5. З 01.01.2021 р. ФОП-спрощенців уже не зможуть притягти до відповідальності за неналежне ведення обліку доходів і витрат, а саме накласти адмінштраф за ст. 164¹ КУпАП. Фіскали підтвердили нашу позицію. Такий висновок не дивина — з 01.01.2021 р. у кожного ФОП буде свій порядок ведення обліку доходів та витрат, а тому і покарати їх не буде за що.

ФОП-загальносистемники. Податківці також підтвердили думку про те, що ФОП-загальносистемники (для яких з 01.01.2021 р. скасовується лише реєстрація Книг обліку у податковій), будуть використовувати

Цього і варто було очікувати. Річ у тім, що за новими правилами типову форму для цих ФОП має затвердити саме Мінфін. А поки з’явиться ця форма, щоб не було вакууму, використання уже діючої форми Книги, яка затверджена фіскалами, є цілком логічним рішенням.

Чи затвердить Мінфін до 01.01.2021 р. нову Книгу для ФОП-загальносистемників, ніхто наразі не знає. Та якщо цього до кінця поточного року не відбудеться, то у наступному році слід використовувати саме стару форму.

Як після появи нової Книги переходити на її використання і відмовлятися від старої, сподіваємося, роз’яснять фіскали чи Мінфін у наказі, яким буде затверджена нова форма.

Крім того, податкова повідомила, коли ФОП-загальносистемники зможуть реалізувати надане їм право вести облік в електронному вигляді через Електронний кабінет. Це відбудеться тільки після затвердження Мінфіном нової форми Книги, за якою обліковуватимуть доходи і витрати такі платники. Про запровадження такого сервісу повідомлять окремо.

Самостійне виправлення помилок

Фіскали підтвердили нашу позицію про те, що законодавець звільнив усіх платників податків, які будуть уточнювати зобов’язання за ст. 50 ПКУ, від всіх інших штрафів. Раніше йшлося про незастосування штрафів тільки за ст. 123 ПКУ.

Тобто при самовиправленні шляхом подання уточнюючої декларації, щоб вас додатково не покарали, слід просто доплатити зобов’язання та сплатити самоштраф і пеню.

Отже при самовиправленнях і донарахуванні, наприклад, податку на репатріацію, авансових внесків з податку на прибуток і ПДФО, фіскали уже не матимуть права накласти, наприклад, штраф за п. 127.1 ПКУ.

Мораторій на перевірки

Фіскали наголосили, що з 08.08.2020 р. скасовано мораторій на проведення документальних позапланових перевірок, що проводяться (1) на звернення платника податків та (2) з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ПКУ.

Тому на сьогодні, навіть під час дії карантинного мораторію, перевірки з цих причин можливі. А отже, усі листи, які були видані податківцями до 08.08.2020 р., слід тлумачити з тією умовою, що і в цих двох випадках будуть також проводити перевірки під час карантину.

Акциз та ліцензування

Оливи-масла офіційно непідакцизні. З переліку нових видів (кодів УКТ ЗЕД) підакцизного пального («Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо) …»), доданих Законом № 466, офіційно виключені базові оливи та інші мастильні матеріали і дистиляти, що мають певні характеристики. Такі товари і раніше (з 23 травня — дати внесення до ПКУ цих нових позицій) цілком логічно не вважались підакцизними (див. лист ДПСУ від 04.06.2020 р. № 8944/7/99-00-17-03-01-07 і «Податки & бухоблік», 2020, № 48, с. 28).

Ліцензійно-штрафний мораторій. Змінами, внесеними Законом № 786 до ст. 18 Закону № 481, передбачено штрафний мораторій: з 23.05.2020 р. до 31.12.2020 р. (включно) до госпсуб’єктів, які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю, зберігання усіх введених Законом № 466 нових видів підакцизного пального (а також — вже виключених звідти олив, мастил тощо!), не застосовуються норми ст. 17 цього Закону щодо штрафів за безліцензійне виробництво, оптову, роздрібну торгівлю та зберігання пального.

Чомусь фіскали згадали тільки ті товари, які було виключено з переліку підакцизного пального (оливи, мастила та інше). Але ж цей штрафний мораторій охоплює і всі (!) нові види підакцизного пального: також і палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), розчинники або розріджувачі на основі метанолу та інші!

Крім того, податківці тут (щодо акцизу) роблять застереження: фактично ця зміна (до ст. 18 Закону № 481) надає правову визначеність щодо звільнення від застосування штрафних санкцій для тих госпсуб’єктів, які не нараховували акцизний податок у випадках, викладених у згаданому листі ДПСУ від 04.06.2020 р.

Що податківці хотіли цим сказати? Адже нештрафуванння за ненарахування акцизу за оливами, мастилами тощо прямо випливає з тексту самого листа ДПСУ від 04.06.2020 р., яким підтверджено, що такі товари не є підакцизним пальним. А поширювати ж звільнення від штрафів за ненарахування акцизу й на дизпаливо, метанолові розчинники тощо жодних підстав немає, і ми б не тлумачили це застереження фіскалів настільки широко.

А от згадка у змінах до ст. 18 Закону № 481 мастил, олив тощо нам зрозуміла. Це щоб не могли штрафували за безліцензійні операції з цими товарами у тому періоді (з 23.05 по 07.08.2020 р.), коли в ПКУ ще не було офіційно зазначено, що вони не є підакцизним пальним. Схоже, це і спонукало податківців зробити згадане (на наш погляд, зайве) застереження й щодо штрафів за ненарахування акцизу…