Борг (кредит) прощений, анульований

Простили до закінчення строку

Ситуація, за якої борг (кредит) анулювався (був прощений) кредитором до закінчення строку позовної давності, була доволі поширеною протягом 2022 року. Причина тому — початок повномасштабного вторгнення рф.

Так, наприклад, багато банків, які видавали кредити, пропонувати анулювати частину боргу за сплату одним платежем залишку. Анулювали окремим категоріям осіб нараховані проценти за кредитами. Прощали борги фізосіб й підприємства. Тож якщо ви в колі тих, кому простили, давайте розберемося, чи потрібно таке прощення декларувати.

Почнемо з хорошого, а саме з ситуацій, коли сума прощеного боргу (кредиту) не є оподатковуваним доходом. Вони перелічені в п.п. 165.1.55 ПКУ. Так, до загального оподатковуваного доходу 2022 року не включається прощені (анульовані) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності:

— основна сума боргу (кредиту) платника податку у сумі, що не перевищує у 2022 році 1625 грн;

— сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені);

— основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості.

З цих трьох випадків, мабуть, найцікавіший перший, бо він має обмеження за сумою. А отже, виникає запитання: що буде, якщо основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, перевищує неоподатковувану межу в 1625 грн? Тоді вся сума, а не тільки сума перевищення, перетворюється для фізособи в оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ). І ось тут, увага!

Який саме? Один із таких способів:

— направити рекомендованого листа з повідомленням про вручення;

— укласти відповідний договору про прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту);

— вручити повідомлення про прощення боргу боржнику під підпис особисто.

Якщо боржника повідомлено про прощення (анулювання), то він самостійно сплачує ПДФО (18 %), ВЗ (1,5 %) з такого боргу — додаткового блага та відображає цей дохід у річній податковій декларації про майновий стан та доходи.

А якщо кредитор не повідомив боржника про прощення боргу? Коли сума боргу не перевищує неоподатковувану межу (у 2022 році — 1625 грн), то для сторін тут нічого не змінюється. Сума ж неоподатковувана. Інша річ, коли прощений (анульований) борг оподатковується. У цьому випадку кредитору доведеться самостійно нарахувати та сплатити ПДФО та ВЗ з суми прощеного боргу. А ось боржнику повторно оподатковувати цей дохід не потрібно.

Самоперевірка. Як уже зазначалося вище, фізособа може отримати від податкової Відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків. У цих відомостях буде зазначено під ознакою доходу:

— «189» — неоподатковувані доходи, що перелічені в п.п. 165.1.55 ПКУ (див. вище);

— «126» — оподатковувана основна сума прощеного (анульованого) боргу — додаткового блага (шукайте в графі 6 назву вашого кредитора, а в графі 7 суму доходу).

Податкова декларація

Почнемо з того, що обов’язок подати податкову декларацію про майновий стан та доходи за підсумками 2022 року виникає у випадку отримання оподатковуваних доходів в вигляді прощеного (анульованого) боргу, з якого платнику податків слід сплатити самостійно ПДФО/ВЗ. Суму таких доходів зазначаєте в рядку 10.13 розд. ІІ податкової декларації в загальній сумі інших оподатковуваних доходів, не зазначених у попередніх рядках декларації.

А ось якщо вам прощено (анульовано) до закінчення строку позовної давності основну суму боргу за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), і ви бажаєте отримати розстрочення суми податкового зобов’язання, то суму такого боргу зазначаєте в рядку 10.13.1 розд. ІІ податкової декларації (див. п.п. 16 п. 2 розд. III Інструкції щодо заповнення податкової декларації.., затвердженої наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859). Що ще за розстрочення? Розповідаємо.

Коли можна розстрочити? Фізособа отримала оподатковуваний дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, сума якого перевищила 1625 грн. Якщо це борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), то така фізособа має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованого на таку основну суму боргу (кредиту), протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання.

Як уже зазначалося вище, суму такого боргу проставляють в рядку 10.13.1 розд. ІІ податкової декларації та зазначають суму ПДФО та ВЗ, що підлягає сплаті фізособою самостійно (графи 6 та 7 відповідно). Для розстрочення суми податкового зобов’язання фізособа разом із податковою декларацією подає до податкового органу:

1) заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора;

2) коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Увага! Інформацію про подання разом з податковою декларацією зазначених документів вказуєте в заключній частині такої декларації під заголовком «Доповнення до податкової декларації довільної форми (подається відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Податкового кодексу України)». У графі «Зміст доповнення» описуєте перелік доповнень до декларації й мотиви їх подання, а у графі «Кількість додатків» зазначаєте кількість таких доповнень (або для електронної форми декларації — кількість доданих додатків з документом довільного формату).

Погашаються ці суми рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву та пояснення.

Зверніть увагу! Тут мова йде саме про оподатковуваний дохід у вигляді прощеної основної суми боргу за іпотечним кредитом (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ). Не плутайте з неоподатковуваною на підставі п.п. 165.1.55 ПКУ основною сумою боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості. Про те, де такий дохід зазначати в податковій декларації, піде мова далі.

Неоподатковуваний борг. Отримання неоподатковуваних доходів у вигляді прощеного (анульованого) боргу, не вимагає подання податкової декларації про майновий стан та доходи. Проте якщо ви з якихось причин подаєте цю декларацію, то зазначаєте в загальній сумі неоподатковуваних доходів у рядку 11.3 розд. ІІ податкової декларації:

— основну суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2022 році 1625 грн;

— суму процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

— основну суму боргу (кредиту) за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.