Бухгалтерський облік
Загальні правила. Якщо засновник надає позику підприємству, то в момент її отримання підприємство буде відображати цю позику за тими ж правилами, що й у випадку отримання позики від інших осіб. Тобто в обліку отриману позику він має відобразити, як кредиторську заборгованість. При цьому залежно від строку погашення вона може бути довгостроковою (Дт 311 — Кт 505, 55) або короткостроковою (Дт 311 — Кт 685).
Детально про облік отриманої позики можна прочитати у «Позика у обліку позичальника» // «Податки & бухоблік», 2023, № 21. Ми ж поговоримо виключно про облік прощеної засновником позики.
За загальним правилом у позичальника після прощення позики зникає кредиторська заборгованість, адже гроші за позикою більше платити не треба. Отже, така прощена позика мала б стати для підприємства-позичальника доходом від списання кредиторської заборгованості (Дт 505, 55, 685 — Кт 717).
Прощає засновник. Але коли мова йде про прощення позики, яку надав засновник, то тут не все так просто. Річ у тому, що відповідно до п. 5 НП(С)БО 15 дохід у підприємства не виникає, якщо зростання капіталу відбулося за рахунок внесків учасників підприємства.
По суті, прощення позики підприємству його засновником можна вважати зростанням капіталу за рахунок внеску учасника.
А тому вважаємо, що коли засновник дозволить підприємству не повертати надану раніше позику (тобто простить її), вона має оминути доходи підприємства.
Прощена позика має збільшити власний капітал підприємства, тобто повинна потрапити на кредит субрахунку 422 «Інший вкладений капітал»
Звертаємо увагу: такі специфічні правила стосуються усіх видів прощених позик засновником, тобто як довгострокових, так і короткострокових.
При цьому щоб у податківців не було спокуси говорити, що прощення позики — це що завгодно, а не додатковий внесок учасника без збільшення статутного капіталу, радимо таке прощення оформляти рішенням (протоколом) загальних зборів учасників. Це якраз і підтвердить, що сторона, яка передає, є власником (учасником), а не третьою особою.
Дисконтування. Декілька слів скажемо про довгострокові позики, які підлягають дисконтуванню. Вищезгадані специфічні правила свій слід лишають і на відображенні в обліку дисконтування довгострокових позик, отриманих від засновника. А саме суми дисконтування не повинні впливати на фінрезультат підприємства. Тобто в момент первісного дисконтування позики, отриманої від засновника, підприємство-позичальник буде відображатися не дохід, а збільшення іншого власного капіталу (Дт 505 — Кт 425). у подальшому протягом строку користування позиченими коштами позичальник буде зменшувати сформований інший власний капітал (Дт 425 — Кт 505).
У випадку прощення засновником довгострокової позики підприємство має на збільшення власного капіталу віднести теперішню (продисконтовану) вартість позики (Дт 425 — Кт 505). Різниця між нею та номіналом уже потрапила до власного капіталу позичальника як дисконт (Дт 505, 55 — Кт 422).
Податковий облік
Податок на прибуток. Незалежно від того, малодохіднику чи високодохіднику засновник простив позику в податковому обліку, все має бути за правилами бухобліку. Оскільки податкових різниць, які б стосувалися таких операцій, у ПКУ немає.
А якщо враховувати, що за правилами бухобліку прощена засновником позика збільшує власний капітал підприємства, а не потрапляє до доходів, то і в податковому обліку прощена позика омине фінансовий результат підприємства.
Також підприємству не вдасться скористатися і різницею із п. 42 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ у випадку, коли засновник сьогодні пробачає позичальнику позику, яку той отримав до 01.01.2015. Річ у тому, що ця різниця використовується тільки для того, щоб позичальник два рази не оподатковував прощену допомогу. Один раз, коли він її включив до об’єкта оподаткування податком на прибуток до 2015 року, а вдруге, — коли позикодавець її прощає зараз. Для цього він мав через вищезгадану різницю зменшити фінрезультат до оподаткування на суму доходу, визнаного від прощення позики.
Але оскільки позику підприємству пробачає засновник, то така позика не збільшить фінрезультат до оподаткування, а збільшить власний капітал підприємства. А тому вдруге така сума не потрапить під оподаткування у момент прощення. Тому й різниця із п. 42 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ у випадку прощення позики, отриманої до 2015 року, засновником застосовуватися не повинна.
ЄП. Що стосується прощення позики засновником платнику ЄП, то тут, на наш погляд, усе залежатиме від того, коли саме відбудеться прощення позики, до того часу, коли такі суми стануть доходом для платника ЄП чи після цієї дати. Річ у тому, що для платників ЄП діють свої правила оподаткування позики.
Вони прописані у п.п. 3 п. 292.11 ПКУ. Відповідно до них отримана платником ЄП, у тому числі й платником спецЄП, позика не вважається доходом спрощенця, якщо буде повернена протягом 12 календарних місяців від дня її отримання.
Якщо платник ЄП не поверне позику протягом 12 місяців з дати отримання, то тільки тоді така сума поворотної фіндопомоги потрапить до оподатковуваного доходу. Тому
якщо засновник прощає підприємству позику після того, як позичальник нею користувався більше ніж 12 місяців, то така позика уже давно потрапила до об’єкта оподаткування ЄП
А саме вона там засвітилася на наступний день після спливу 12 місяців після дати отримання такої позики.
Той факт, що тільки зараз засновник дозволяє не повертати позику, на її оподаткування не впливає. Вона вже раз потрапила під оподаткування і вдруге там опинитися не повинна.
Якщо ж засновник прощає позику до того часу, коли спливло 12 місяців з дати отримання позики, то враховуючи той факт, що за бухправилами така позика не повинна потрапити до доходу платника ЄП, а повинна збільшити його фінрезультат, на наш погляд, вона в об’єкт оподаткування потрапити не повинна.
12-місчний строк для включення прощеної позики в цьому випадку не настане. Тому спецправило для позик діяти не повинно. Крім того, не повинен виникати дохід через те, що підприємство отримає безоплатно активи згідно із п. 282.3 ПКУ. Адже щоб діяло це правило, потрібно, щоб дарування було оформлене письмовим договором і у підприємства від того дарування виник дохід або щоб відбулося списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. А коли позика прощається до спливу 12 місячного строку з дати її видачі, то вищеописані події не настають.
Про те, що така сума не повинна бути доходом для платника ЄП, говорить і Мінфін у листі від 08.12.2019 № 11210-09-62/32343 (ср. ).
Але навряд чи з цим погодяться фіскали. Напевно вони будуть наполягати на тому, що на дату прощення таку позику слід уключити до об’єкта оподаткування ЄП, навіть не зважаючи на те, що, за правилами бухобліку, вона має оминути дохід платника ЄП.
Чи погоджуватися з цими вимогами фіскалів, вирішувати кожному.
Висновок
- Якщо позику прощає засновник підприємства, то вона в бухобліку збільшує власний капітал підприємства і не потрапляє до його доходів.
- У податковоприбутковому обліку така операція у всіх платників податку буде відображена за правилами бухобліку.
- Якщо позику засновник прощає підприємству — платнику ЄП до закінчення 12 місяців з дати її видачі, то сума такої позики, на наш погляд, не повинна потрапляти до його оподатковуваного доходу.
- Прощена позика після закінчення 12-місячного строку з дати видачі в момент прощення до доходу не потрапить, адже вона вже раз там опинилася, а саме на наступний день після спливу 12 місяців з дати її отримання.
