Позика в обліку позикодавця

Бухгалтерський облік

Тіло позики. Для підприємства-позикодавця факт надання грошової позики (як відсоткової, так і безвідсоткової) і факт її повернення не буде впливати ні на доходи, ні на витрати. Адже такі суми не вписуються у поняття дохід та витрати, що прописані у п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід», п. 6 НП(С)БО 16 «Витрати».

Позикодавець надану позику відображає у складі дебіторської заборгованості. Бухоблік позики залежить від строку її повернення. Тобто від того, якою вона є: короткостроковою чи довгостроковою.

Так, якщо позикодавець видав:

1) короткострокову позику, тобто строк повернення не перевищує 12 місяців з моменту надання, то її слід обліковувати як поточну дебіторську заборгованість на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» за чистою реалізаційною вартістю;

2) довгострокову позику, тобто строк повернення якої перевищує 12 місяців з моменту надання, то її слід обліковувати як довгострокову дебіторську заборгованість на субрахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість» за теперішньою вартістю, яка визначається на дату балансу шляхом дисконтування (п. 12 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).

Звертаємо увагу! Якщо існує невпевненість щодо повернення короткострокової позики, то позикодавцеві доведеться створити під неї резерв сумнівних боргів (п. 7 НП(С)БО 10). Щодо довгострокової заборгованості такого резерву не створюють. Адже вона має відображатися в балансі за її теперішньою вартістю.

Відсотки. Якщо за договором позики (короткострокової чи довгострокової) передбачено нарахування і сплата відсотків, то для позикодавця нараховані відсотки збільшують доходи.

Визнавати доходи від надання позики позикодавець має в тому звітному періоді, до якого належать нараховані відсотки (п. 20 НП(С)БО 15). Нарахування відсотків позикодавець відображає проводкою: Дт 373 — Кт 732.

Дисконтування довгострокової позики

Правила дисконтування. Позикодавці, які складають фінзвітність за НП(С)БО, як і позичальники, зобов’язані дисконтувати, тобто відображати за теперішньою вартістю в балансі тільки довгострокову дебіторську заборгованість (п. 12 НП(С)БО 10). Тобто поточна заборгованість не дисконтується.

Виняток стосується довгострокової відсоткової позики. Таку позику позикодавці, як і позичальники, не дисконтують, тільки якщо договірна ставка відсотка відповідає ринковій ставці.

Методика дисконтування. Тут буде теж все за тими ж правилами, що й у позичальників. Тобто якщо позикодавець буде дотримуватися норм нацстандарту, то довгострокові позики за їх теперішньою (дисконтованою) вартістю (із застосуванням ставки дисконтування і виходячи зі строку, що залишився до погашення), відображаються в балансі саме на дату балансу.

Тобто

Хоча якщо в наказі про облікову політику прописати, що для дисконтування підприємство використовує МСФЗ-підхід, то от тоді уже на дату видачі позики відображати її слід за амортизованою собівартістю (проводити дисконтування).

Детально про те, як законно обійти дисконтування, читайте у статті «Позика у обліку позичальника» // «Податки & бухоблік», 2023, № 21.

Бухоблік. Якщо виходити з буквального прочитання вимог НП(С)БО, то порядок відображення в обліку операцій дисконтування буде таким:

1) на найближчу після надання позики дату балансу різницю між номінальною і дисконтованою вартістю довгострокової заборгованості позикодавець має включити до складу інших фінансових витрат (Дт 952 — Кт 183);

2) у подальшому позикодавець має поступово визнавати інші фінансові доходи на різницю в оцінках на попередню і поточну дату балансу (Дт 183 — Кт 733).

Податковий облік

Податок на прибуток. Як для позикодавців, які є малодохідниками, так і для позикодавців, які є високодохідниками, всі операції, пов’язані з наданням позики і отриманням її, а також операції, пов’язані з дисконтуванням, будуть відображені виключно за правилами бухобліку. Адже

Те ж саме стосується і відсотків, отриманих позикодавцем за користування позикою. Їх теж у податковоприбутковому обліку слід відображати за бухобліковими правилами. Різниць для них не передбачено. Воно й не дивно. Адже вони просто потраплять до фінансових доходів позикодавця і збільшать його фінрезультат.

ПДВ. Що стосується безвідсоткових позик, то ні операція отримання, ні операція повернення позики не підпадають під визначення постачання товарів або послуг. А отже, відповідно до п. 185.1 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ (БЗ 101.04). Тому при наданні такої позики нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ не потрібно.

Що стосується надання відсоткової позики, то таку операцію формально можна розглядати як надання фінансової послуги, де відсотки є, власне, платою за такі послуги. Але такі операції не є об’єктом оподаткування згідно з п.п. 196.1.5 ПКУ. Тому і на суму отриманих відсотків нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ позикодавцю не доведеться.

Єдиний податок і позика

Право видати позику. Узагалі-то, коли мова заходить про надання позики платниками єдиного податку (ЄП), то відразу виникає запитання:

Питання це виникає через п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ. У ньому йдеться про те, що звичайним платникам ЄП заборонено здійснювати діяльність у сфері фінансового посередництва. А фіскали інколи вважають, що надання позики якраз і є такою діяльністю.

Ми з цим не погоджуємося. Адже:

— по-перше, у п. 291.5 ПКУ прямої заборони на надання позики немає;

— по-друге, фінпосередництво — це діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів (ч. 3 ст. 333 ГКУ). Тобто надання власних, а не залучених грошових коштів у позику іншому суб’єкту господарювання, ясна річ, ніяким фінансовим посередництвом бути не може. А тому говорити, що надання позики є фінпосередництвом, не слід.

З нашими аргументами фіскали погоджуються тільки в частині надання позик юрособами — звичайними платниками ЄП і то тільки тоді, коли надання позик відбувається не на постійній основі (див. БЗ 108.01.02 та листи ДПСУ від 18.11.2021 № 4408/ІПК/99-00-18-04-03-06 і від 03.03.2020 № 887/6/99-00-04-02-02-06/ІПК).

Щодо ФОП, які обрали звичайний ЄП, то тут фіскали категорично проти, щоб вони надавали позики. Тому тим ФОП, хто не хоче проблем, мати справу з позиками не радимо.

Інша справа, коли мова йде про платників спецЄП. Річ у тому, що для них перелік заборонених видів діяльності міститься не у п. 291.5 ПКУ, а у п.п. 9.3 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. Серед переліку заборонених видів діяльності для спецЄП такого виду діяльності, як фінансове посередництво, немає. Тому всі платники спецЄП мають право не те що надавати позики, в тому числі на постійній основі, а й навіть здійснювати фінансове посередництво.

Правила оподаткування. У випадку коли позику надає юрособа, яка є спрощенцем, у тому числі й платником спецЄП, така позика, як у момент її надання, так і в момент її повернення, не впливає на оподатковуваний дохід юрособи. Про це прямо говорять і фіскали у БЗ 108.01.02 та в листі ДПСУ від 03.03.2020 № 887/6/99-00-04-02-02-06/ІПК.

Аргумент:

Цей висновок стосується всіх видів позик, як короткострокових, так і довгострокових.

Що стосується дисконтування наданих довгострокових позик, то оподатковуваного доходу від дисконтування (тобто при перерахунку теперішньої вартості на подальші після первісного дисконтування дати балансу) у позикодавця в цьому випадку виникати не буде.

Адже ст. 292 ПКУ, яка діє для всіх платників ЄП, у тому числі й для платників спецЄП, не визнає оподатковуваним доходом дохід від дисконту. Крім того, бухобліковий дохід, що виникає у позикодавця від дисконтування, не означає надходження коштів. Тому це також говорить, що ніяких ЄП-доходів на суму дисконту не буде.

Що стосується отриманих відсотків від надання відсоткової позики, то вони мають обов’язково потрапити до оподатковуваного доходу платника ЄП у періоді їх отримання.

Облік надання короткострокової та довгострокової позики