Позичальник не повертає гроші: як рахувати позовну давність?

Спочатку нагадаємо про головні моменти. Звісно, сплив строку позовної давності — не єдина передбачена в ПКУ підстава для списання заборгованості. У нинішніх умовах підставою може стати також ліквідація юрособи або припинення ФОП. Але сплив позовної давності — частіша ситуація.

Позовна давність: загальні правила

За договорами про надання ПФД* строк позовної давності загальний — 3 роки (ст. 257 ЦКУ).

* Не забуваємо, що ПФД ми прирівнюємо до безпроцентної позики. Детальніше див. у статті «Поворотна фінансова допомога: юридичні основи + зразок договору» цього номера.

За ЦКУ цей строк відлічується від дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦКУ). Формулювання звучить саме так, оскільки передусім строк позовної давності визначає строк звернення до суду з тією чи іншою вимогою. У нашому випадку — повернути ПФД.

Далі — конкретніше. Якщо строк виконання зобов’язання (в нашому випадку — повернення ПФД) визначений сторонами конкретно, то позовна давність відлічується з дня, наступного за останнім днем для виконання такого зобов’язання (ч. 5 ст. 261 ЦКУ).

Тобто якщо не враховувати «карантинні» та воєнні особливості, то на прикладі це виглядає так. Строк для повернення ПФД спливає 31 березня 2023 року. Отже позовну давність у цьому випадку ми відлічуємо з 1 квітня 2023 року.

Будьте уважні: позовна давність та строк виконання зобов’язання за договором — різні речі!

Якщо ж строки виконання зобов’язання не визначені або визначені моментом пред’явлення вимоги кредитором (позикодавцем), то строк позовної давності почне спливати з дня, коли в кредитора виникне право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо ж боржнику надається пільговий строк для виконання такої вимоги, то перебіг позовної давності починається зі спливом цього пільгового строку. Таке правило встановлено в тій же ч. 5 ст. 261 ЦКУ.

У цьому контексті нагадуємо, що якщо строк повернення ПФД не визначений або повернення має відбуватися після пред’явлення надавачем допомоги вимоги про повернення, то в обох випадках надавач такої допомоги може вимагати повернути кошти в будь-який час. Причому боржник повинен виконати цю вимогу в 30-денний строк від дня її пред’явлення, якщо інше не встановлено договором. Про це говорить абз. 2 ч. 1 ст. 1049 ЦКУ.

Тепер на прикладі. Наголошуємо, що тут ми поки не враховуємо «карантинні» та «воєнні» особливості. Ця ситуація для того, щоб показати принципи відліку строку.

Тож припустимо, що в договорі про надання ПФД зазначено, що грошові кошти мають повертатися після пред’явлення вимоги надавача у строки, встановлені ЦКУ. Надавач направив вимогу 26 березня 2023 року. У такому разі боржнику потрібно повернути ПФД до 26 квітня 2023 року (включно). Отже позовну давність слід відлічувати з 27 квітня 2023 року.

Мінус випадку, коли строк повернення не визначений, у тому, що виходить: немає вимоги — немає початку відліку строку позовної давності. А отже, виникає спірна ситуація, яка ускладнить вам життя та відлічування строку позовної давності. Зауважимо: свого часу ВАСУ в листі від 20.07.2010 і№ 1112/11/13-10 зазначив, що, на думку ВСУ, в разі закінчення строку дії договору, що передбачав невизначений строк виконання зобов’язання, початок перебігу строку позовної давності слід визначати саме з моменту закінчення строку дії договору. Звісно, це було давно. Однак немає гарантії, що цю ідею не витягнуть з аналів історії нинішні суди…

Тому радимо все-таки в договорі строки повернення ПФД визначати.

Також не забувайте, що якщо останній день строку позовної давності припадає на святковий або вихідний день, то цей строк закінчуватиметься першим після святкового/вихідного дня робочим днем (ч. 5 ст. 254, ч. 1 ст. 260 ЦКУ).

Наприклад, якщо закінчення строку позовної давності припадає на суботу, то закінчуватиметься цей строк у понеділок.

Крім того, існують загальні підстави для зупинення (ст. 263 ЦКУ) та переривання (ст. 264 ЦКУ) позовної давності.

Як рахувати строк позовної давності з урахуванням карантину та воєнного стану?

Базові принципи. На загальні правила накладаються особливості обчислення строку позовної давності, встановлені на період карантину та воєнного стану.

Зокрема, строк позовної давності продовжується на період дії карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень до ЦКУ) та воєнного стану (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень до ЦКУ).

З урахуванням цих особливостей у більшості випадків зі списанням неповерненої ПФД не слід поспішати. Усе ось чому.

Якщо останній день строку для повернення ПФД припав на воєнний стан або переддень його початку, то 3-річний строк позовної давності почне спливати з дня, наступного за днем закінчення воєнного стану або карантину (залежно від того, що закінчиться пізніше). Та сама історія зі строком позовної давності, коли його початок припадає на карантин.

Якщо ж строк виконання зобов’язання сплив до карантину, але хоча б один день строку позовної давності припав на карантин, то з початком карантину він зупиняється і продовжиться також уже з дня, наступного за днем закінчення воєнного стану або карантину (залежно від того, що закінчиться пізніше).

Приклади. Тепер розберемося на прикладах.

1. Останній день строку для повернення ПФД — 13.02.2017. ПФД не повернена. Підстав для зупинення або переривання позовної давності не виникало. У цьому випадку позовна давність спливла 14.02.2020 року. Оскільки жоден з днів позовної давності не припав на карантин або воєнний стан, списувати заборгованість треба було в лютому 2020.

2. Останній день строку для повернення ПФД — 26 січня 2022 року (карантин). ПФД не повернена. У цьому випадку 3 роки ми почнемо відлічувати з дня, наступного за днем закінчення воєнного стану або карантину (залежно від того, що закінчиться пізніше).

Наприклад, якщо карантин закінчиться 31 березня 2023 року, а воєнний стан — 20 травня 2023 року, то позовна давність почне спливати з 21 травня 2023 року і закінчиться 21 травня 2026 року.

Так само відлічуватиметься строк, якщо повернення ПФД буде прив’язане до надіслання надавачем вимоги про повернення грошових коштів, а таку вимогу було надіслано, наприклад, 26 грудня 2021 року, а 30 днів для виконання вимоги спливли 26 січня 2022 року.

3. Останній день строку для повернення ПФД — 2 березня 2020 року. ПФД не повернена. Позовна давність почала спливати з 3 березня 2020 року. А призупинилася 2 квітня 2020 (набрали чинності положення про призупинення позовної давності через карантин відповідно до Закону України від 30.03.2020 № 540-IX). Тож 1066 днів, що припали на призупинення, почнуть відлічуватися з дня, наступного за днем закінчення воєнного стану або карантину (залежно від того, що закінчиться пізніше).

Наприклад, якщо карантин закінчиться 31 березня 2023 року, а воєнний стан — 20 травня 2023 року, то позовна давність у цьому випадку закінчиться 21 квітня 2026 року.

Так само відлічуватиметься строк, якщо повернення ПФД буде прив’язане до надіслання надавачем вимоги про повернення грошових коштів, а таку вимогу було надіслано, наприклад, 2 лютого 2020 року, а 30 днів для виконання вимоги спливли 2 березня 2020 року.

4. Останній день строку для повернення ПФД — 1 березня 2022 року (воєнний стан). ПФД не повернена. У цьому випадку 3-річний строк позовної давності ми почнемо відлічувати з дня, наступного за днем закінчення воєнного стану або карантину (залежно від того, що закінчиться пізніше).

Наприклад, якщо карантин закінчиться 31 березня 2023 року, а воєнний стан — 20 травня 2023 року, то позовна давність почне спливати з 21 травня 2023 року і закінчиться 21 травня 2026 року.

Так само відлічуватиметься строк, якщо повернення ПФД буде прив’язане до надіслання надавачем вимоги про повернення грошових коштів, а таку вимогу було надіслано, наприклад, 1 лютого 2022 року, а 30 днів для виконання вимоги спливли 1 березня 2022 року.