Теми статей
Обрати теми

Неперсоніфіковані роздачі та ПДФО

Михайленко Дмитро, керуючий партнер Crowe Mikhailenko, Нестеренко Ірина, молодший юрист Crowe Mikhailenko
Неперсоніфіковані роздачі — поширена практика серед представників бізнесу. Практикують їх не тільки під час рекламних акцій. До неперсоніфікованих роздач вдаються й роботодавці, наприклад, якщо бажають забезпечити працівників на робочому місці кавою, чаєм чи навіть безкоштовним харчуванням, використовуючи принцип «шведського столу». Та що про неперсоніфіковані роздачі говорять податківці? Розглянемо це питання.

Що говорить ПКУ?

Наразі ви не знайдете в ПКУ норм, які б прямо регулювали питання (не)оподаткування ПДФО та ВЗ доходів, які отримують фізособи під час неперсоніфікованих роздач. Проте у ПКУ наявні норми, що опосередковано стосуються цього питання.

У ст. 7 ПКУ закріплено, що під час встановлення податку, серед іншого, обов’язково визначаються такі елементи, як (1) платник податку та (2) об’єкт оподаткування.

Відповідно до п.п. 168.1.1 ПКУ

податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок

З наведеної норми випливає, що для оподаткування ПДФО та ВЗ податковому агенту недостатньо знати загальну вартість витрат, які були понесені ним на користь фізосіб під час певного заходу. Йому потрібно визначити:

1) суб’єкта оподаткування — платника податку, за рахунок доходу якого буде сплачено ПДФО та ВЗ;

2) об’єкт оподаткування — суму доходу, отриману конкретним платником податку.

Тож якщо отримувачами доходу є невизначена кількість осіб, відсутній такий обов’язковий елемент, як платник податку (суб’єкт оподаткування). Також неможливо встановити суму доходу, отриману платником податку (об’єкт оподаткування). Отже, оподаткування такого доходу ПДФО та ВЗ стає неможливим.

Що стосується ЄСВ, то умови та порядок його нарахування і сплати визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464). При цьому базу нарахування ЄСВ визначають окремо за кожною застрахованою особою та включають до такої бази визначені суми доходів, з яких стягується ЄСВ. Це прямо зазначено в ст. 7 Закону № 2464.

Тож без персоніфікації у випадку з ЄСВ також не обійтися.

Позиція ДПС

Лояльна. Сьогодні ДПСУ займає доволі лояльну позицію щодо оподаткування товару, який отримується фізособами під час рекламних акцій. Так, у роз’ясненні в категорії 103.23 БЗ податківці зазначають, що

якщо під час проведення рекламної акції розповсюджується рекламний товар, а споживачами є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізосіб — споживачів та, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДФО

Та далі додають, що якщо в період проведення рекламної акції надаються подарунки, отримувачами яких є конкретні особи, то вартість таких подарунків є об’єктом оподаткування ПДФО з урахуванням п.п. 165.1.39 ПКУ.

Також податківці не розглядають як об’єкт оподаткування ПДФО та ВЗ воду, каву, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу. При цьому ДПСУ наводить правильні аргументи: оподаткування доходів фізичних осіб розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку (див. роз’яснення в категорії 103.02 БЗ).

Та, на жаль, є багато роз’яснень, де податківці дивляться на неперсоніфіковані роздачі фіскально.

Фіскальна. Бажання суб’єктів господарювання уникнути оподаткування через відсутність персоніфікації, зрозуміле. Проте в індивідуальних податкових консультаціях податківців доволі часто можна побачити висновок, що неможливість, на думку суб’єктів господарювання, персоніфікувати отриманий дохід не може слугувати підставою для звільнення від сплати відповідних податків та зборів. Приклад — лист ДФСУ від 28.08.2019 № 4020/6/99-99-13-02-03-15/ІПК. І те, що такий підхід суперечить суті ПДФО (ВЗ), їх не зупиняє. Наведемо й інші приклади.

Лист ДПСУ від 19.08.2020 № 3460/ІПК/99-00-04-05-03-06. У ньому зроблено висновок, що дохід у вигляді вартості безоплатного харчування, у т. ч. за принципом «шведського столу», наданий юридичною особою на користь фізичних осіб, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням.

Лист ДПСУ від 19.08.2021 № 3087/ІПК/99-00-04-03-03-06. Він є відповіддю на наступне: чи є безкоштовна доставка працівників транспортом підприємства до місця роботи та у зворотному напрямку без персоніфікованого та кількісного обліку наданих послуг об’єктом оподаткування ПДФО та ВЗ та чи є зазначений дохід базою нарахування ЄСВ. Відповідь ДПСУ: так, є.

Разом з тим шанси відбитися від податкового свавілля в суді доволі великі. Розглянемо судову практику

Судова практика

Тут цікавими будуть висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 10.06.2019 у справі № 808/3611/16.

Суть справи: підприємство на виконання колдоговору забезпечувало працівників гарячим харчуванням на час проведення польових робіт за принципом «шведського столу». Персоніфікація не проводилася. Податкова визнала загальну вартість харчування додатковим благом та визначала ПДФО з суми, на яку надано відповідачем обіди, сплаченої підприємством.

Висновки суду.

1. Для нарахування ПДФО податковим агентом необхідна персоніфікація отриманого доходу, тобто одержання доходу безпосередньо конкретним платником податку.

2. З положень п.п. «є» п.п. 14.1.54, пп. 164.2.17, 168.1.1 та 168.1.2 ПКУ випливає, що додаткове благо повинно бути персоніфікованим та пов`язано із конкретною фізичною особою — платником податків, створювати певні вигоди для такої особи, надаватися податковим агентом та бути виражене у формі коштів, матеріальних або нематеріальних цінностях, послугах чи інших видах доходу.

3. Якщо податкова кваліфікує дохід, як додаткове благо та донараховує податок, то повинна обов`язково вказати фізичну особу — платника податків, у якої це благо виникає, та період, у який це додаткове благо виникло. Якщо ж податковим органом не встановлено нарахування підприємством доходу конкретним працівникам та такі суми не включалися до оподатковуваного доходу цих працівників, то об`єкт оподаткування та база оподаткування ПДФО відсутні.

Така позиція Верховного Суду перетворилася на усталену судову практику.

Аналогічні висновки містяться у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі № 120/11484/21-а, а також у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2022 у справі № 160/17538/21 (ср. ).

Рекомендації та роздуми

Оскільки позиція податківців щодо (не)оподаткування роздач не є однозначною, пропонуємо проаналізувати їх висновки, наведені в лояльних роз’ясненнях (див. вище). Так, ДПСУ погоджується, що не є об’єктом оподаткування ПДФО (ну й відповідно ВЗ) вартість товару, якщо споживачами є невизначене коло платників податку, наприклад працівники та відвідувачі офісу. Саме ці відвідувачі є тим фактором, який розмиває визначене коло (а саме коло працівників), які споживають товар.

Тож доцільно вводити сторонніх осіб для уникнення оподаткування роздач. Наприклад, якщо:

— надаєте каву, чай, солодощі, то зазначаєте, що споживати їх можуть працівники та інші відвідувачі офісу. Аналогічно й із харчуванням за принципом «шведський стіл». Якщо організовуєте, то зазначаєте, що безплатно перекусити можуть також інші відвідувачі, які в цей час знаходяться в офісі;

— перевозите працівників автобусом, то прописуєте, що скористатися ним можуть працівники й інші громадяни, які їдуть в цьому ж напрямку.

Проте, звісно, це не гарантує, що не доведеться відстоювати свою правоту в суді.

Також будьте обережні у випадку, коли перехід права власності підлягає відповідній реєстрації. Наприклад, якщо компанія влаштовує акцію — роздачу автомобілів працівникам з переходом права власності, то наявна можливість ідентифікувати осіб, які отримали ці блага, оскільки в особи, що набула транспортний засіб, виникає обов’язок його зареєструвати.

Висновки

  • Позиція ДПСУ щодо неперсоніфікованих роздач фізособам доволі неоднозначна й залежить від того, що саме отримують фізособи та умов оформлення таких роздач.
  • Верховний Суд наполягає, що якщо податкова кваліфікує дохід, як оподатковуваний, та донараховує податок, то повинна також обов’язково вказати фізичну особу — платника податку, у якої цей дохід виникає, та період, у який він виник.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі