Суть регліміту. Щоб зрозуміти, про який реєстраційний ліміт ідеться і чому взагалі виникло це запитання, потрібно згадати загальні правила збільшення і зменшення такого ліміту.
Нагадаємо: згідно з п. 2001.3 ПКУ при реєстрації ПН на покупця — платника ПДВ відбувається одночасно наступне:
1) зменшується реєстраційний ліміт (ΣНакл) у постачальника через показник формули ΣНаклВид на суму ПДВ;
2) збільшується реєстраційний ліміт (ΣНакл) в отримувача (покупця) через показник формули ΣНаклОтр на ту саму суму ПДВ.
Якщо у ЄРПН реєструється не справжня, а помилкова ПН, то вона все одно впливає на збільшення реєстраційного ліміту у покупця і зменшення у продавця так, як і реєстрація справжньої ПН.
Адже програмне забезпечення СЕА ПДВ зазвичай не може розпізнати, чи є зареєстрована ПН правильною, чи вона помилкова. Через це відбувається реглімітний перекіс: продавець втрачає, а покупець отримує неналежне у СЕА.
Виправити це можна через зменшуючий (мінусовий) РК, який постачальник складає і направляє своєму контрагенту для реєстрації. Після реєстрації отримувачем зменшуючого РК відбувається вирівнювання реєстраційного ліміту. А саме: у продавця цей ліміт відновиться, а у покупця зайвий ліміт зникне.
До того часу, поки покупець не зареєструє зменшуючий РК у ЄРПН, він може користуватися помилково збільшеним реєстраційним лімітом.
Наслідки використання. Покупець може на суму ліміту, сформованого помилковою ПН, зареєструвати свої ПН/РК. Адже наказати не користуватися певною сумою ліміту ніхто не може. Програмне забезпечення СЕА ПДВ самостійно зменшує і збільшує ліміт відповідно до операцій, які відбуваються (наприклад, при поповненні ПДВ-рахунку, отриманні вхідної ПН ліміт зростає, а при реєстрації ПН на інших платників чи поверненні суми з ПДВ-рахунку на поточні рахунки ліміт зменшується тощо).
Звідси й виникає у покупця, на якого зареєстрували помилкову ПН, запитання:
що загрожує покупцю за користування помилковим реєстраційним лімітом?
На наш погляд, той факт, що покупець буде користуватися реєстраційним лімітом, «подарованим» продавцем у момент реєстрації помилкової ПН, на покупця не вплине жодним чином. Адже:
по-перше, покупець, на якого зареєстрували помилкову ПН у ЄРПН, жодних законодавчих норм не порушував. Збільшення ліміту відбулося через те, що саме цього вимагає програмне забезпечення СЕА ПДВ. За його алгоритмом реєстраційний ліміт збільшується автоматично в момент реєстрації на покупця ПН. А те, що вона є помилковою, тут ролі не відіграє;
по-друге, ні ПКУ, ні підкодексні нормативи не передбачають відповідальність за користування реєстраційним лімітом, сформованим помилковою ПН.
Чи слід вирівнювати ліміт? У минулому інколи можна було зустріти у схожій ситуації рекомендації місцевих фіскалів з вимогою до покупця самостійно відкоригувати реєстраційний ліміт, а саме зняти помилковий реєстраційний ліміт шляхом нарахування компенсуючих податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ПКУ. При цьому без відображення нарахованої суми ПДВ у ПДВ-декларації. Мовляв, тільки такі дії можуть відновити реальний розмір реєстраційного ліміту.
Але, на наш погляд, такі операції робити не варто, адже цього не вимагає жодний нормативний акт. Крім того, не зрозуміло, як у такому випадку покупцю довести фіскалам, що нарахування компенсуючих податкових зобов’язань здійснено для вирівнювання реєстраційного ліміту, і тому їм не місце у декларації.
Тому ми наполегливо рекомендуємо, допоки ваш контрагент не складе зменшуючий РК і ви його не зареєструєте у ЄРПН, робити спеціальні операції з вирівнювання ліміту не слід. Можете користуватися помилковим реєстраційним лімітом і насолоджуватися життям. Фіскали у таких випадках реєстраційний ліміт отримувачу самостійно зменшити не мають права, як і оштрафувати користувача таким лімітом. Втім, коли постачальник складе зменшуючий РК, ви зобов’язані його зареєструвати у відведені строки, незважаючи на відсутність чи недостатність регліміту.
